Ухвала

від 12.08.2015 по справі 822/2031/15

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2031/15

Головуючий у 1-й інстанції: Ніколайчук М.Є.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

12 серпня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Граб Л.С. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Коваль К.В.,

представника позивача - Паукової А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Авекс вуд" про припинення юридичної особи,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2015 року Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області звернулась в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Авекс вуд" про припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Авекс вуд" (код ЄДРПОУ 37412140).

Позовні вимоги мотивовані відсутністю податкового боргу та наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за вказаною адресою.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 22 червня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.

Не погоджуючись із рішеннями суду першої інстанції, позивач звернувся до Вінницького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити, посилаючись на не повне та не всебічне з'ясування обставин справи, а також порушення норм матеріального права.

До суду апеляційної інстанції прибула представник позивача, яка доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, до суду апеляційної інстанції свого уповноваженого представника не направив, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи у відповідності до вимог частини 4 статті 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом з матеріалів справи встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Авекс вуд" 09.12.2010 зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради та перебуває на обліку в ДПІ у м. Хмельницькому як платник податків за місцезнаходженням: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 72, кв. 57.

17.11.2014 до Єдиного державного реєстру державним реєстратором внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Відповідно до довідки Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому станом на 19.11.2014 податковий борг за підприємством відсутній.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення вимог адміністративного позову, оскільки позивач не довів суду, що наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність відповідача за його місцезнаходженням свідчить про здійснення ним діяльності, безпосередньо спрямованої на порушення податкового законодавства, в тому числі на ухилення від оподаткування. Суд першої інстанції зазначив, що позивач не надав доказів щодо призначення та проведення перевірки відповідача, здійснення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, встановлення фактичного місцезнаходження - проживання посадових осіб та засновників, притягнення їх адміністративної відповідальності. Крім того, суд взято до уваги, що відповідач подає податкову звітність, а відсутність прибутку у підприємства за певний звітний період, є лише недосягненням на цей період мети діяльності підприємства, а не є доказом здійснення діяльності, яка суперечить установчим документам, або такої, що суперечить закону.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних міркувань.

У відповідності до вимог частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон № 755-IV) місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 755-IV державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон № 755-IV) підставами для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Метою правового регулювання процедури припинення юридичної особи у судовому порядку з підстави наявності в Єдиному державному реєстрі запису про її відсутність за місцезнаходженням є припинення діяльності суб`єктів господарювання, які приховують своє місцезнаходження від контролюючих органів, зокрема органів державної податкової служби для того, щоб уникнути контролю за повнотою, своєчасністю сплати податків та зборів, що є порушенням встановленого нормативними актами порядку ведення господарської діяльності.

Відповідно до положень частини першої статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини щодо наявності (відсутності) юридичної особи за вказаним в Єдиному державному реєстрі місцезнаходженням входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову про припинення юридичної особи саме з підстав, передбачених пунктом 5 частини другої статті 38 Закону № 755-IV.

Разом з тим, факт відсутності відповідача за його місцезнаходженням не може вважатися встановленим судом з огляду на те, що оцінка доказів у справі зроблена судом без дотримання вимог статті 86 КАС України. Згідно з цією статтею суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою статті 69 цього Кодексу встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина друга цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті сьомої, частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС України.

Аналіз наведених норм, дає право дійти висновку, що при вирішенні спору про припинення юридичної особи з підстав наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою дотримання судом принципу офіційного з'ясування обставин справи варто розуміти як обов'язок суду з'ясувати, в тому числі, чи відповідає дійсним обставинам внесена в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформація про відсутність юридичної особи, а не обмежуватись лише встановленням факту наявності відповідного запису.

Як правильно встановлено судом першої інстанції позивач не надав суду доказів щодо призначення та проведення перевірки відповідача, здійснення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, встановлення фактичного місцезнаходження - проживання посадових осіб та засновників, притягнення їх адміністративної відповідальності тощо.

На підставі наведеного колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні заявлених вимог.

Згідно із статтею 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно і об'єктивно встановлено обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду прийнята у відповідності до норм матеріального і процесуального права, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно зі статтею 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Граб Л.С.

Сапальова Т.В.