Рішення

від 07.08.2009 по справі 20/178/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/178/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.09                                                                          Справа №  20/178/09

Суддя   

м. Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий  будинок “Запоріжжя-Ойл” (69006, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 4)    

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехніка ЗАЗ” (69093, м.Запоріжжя, вул.Зачиняєва, 158-А)

про стягнення суми 44 312,19 грн.  

                                                                                                          Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача –     Шмаровоз Т.М.   (довіреність №37 від 17.06.2009р.);  

Від відповідача  –Мартиненко К.І. (довіреність б/н від 09.01.2009р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з ТОВ “Сантехніка ЗАЗ” на підставі договору №2 від 21.12.2007р. суми 42 907,48 грн. основного боргу за поставлений товар, суми 4795,31 грн. інфляційних втрат, суми 647,55 грн. –3% річних, всього суми 48347,34 грн.

Ухвалою господарського суду від 07.07.2009р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/178/09,  судове засідання  призначено на 23.07.2009р. У зв'язку з технічною неможливістю проведення  аудіозапису судового процесу, клопотання про здійснення якого заявив представник відповідача, на підставі ст.77 ГПК України у судових засіданнях оголошувалась перерва до 24.07.2009р., 27.07.2009р., 31.07.2009р.  Починаючи з судового засідання 31.07.2009р., здійснювалася технічна фіксація процесу. У судовому засіданні 31.07.2009р. оголошено перерву до 07.08.2009р. У судовому засіданні 07.08.2009р. оголошено перерву з 10 год. 30 хв. до 12 год.30 хв. цього ж дня.

07.08.2009р. справу розглянуто, оголошено рішення у повному обсязі.

Позивач під час розгляду справи  уточнював свої вимоги. У судовому засіданні 31.07.2009р. надав заяву, в якій викладено остаточні позовні вимоги і підтримав їх у судовому засіданні 07.08.2009р. Копія заяви отримана представником відповідача у засіданні 31.07.2009р. Зазначеною заявою позивач фактично змінив підстави позову і зменшив  розмір вимог та просить стягнути з відповідача суму основного боргу за переданий йому товар на підставі видаткових накладних №РН-0001508 від 29.07.2008р. на суму 20117,75грн., №РН-0001587 від 07.08.2008р. на суму 14947,36грн., №РН-0001619 від 13.08.2008р. на суму 20649,73грн., який з урахуванням часткової оплати складає  42 907,48 грн., а також суму  1168,43 грн. інфляційних втрат за період травень-липень 2009р., та 236,28 грн. 3% річних за період з 26.05.2009р. по 31.07.2009р.. На підставі ст.ст.525, 526 ЦК України просить позов задовольнити.  Також у судовому засіданні позивач уточнив, що в остаточній заяві допущено технічну помилку: у  видатковій накладній №РН-0001508 дата повинна бути зазначена 29.07.2008р.

Заява  в порядку ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду.

Відповідач письмовий відзив не надав, у судовому засіданні усно позов не визнав. Виклав заперечення, зокрема, оформивши їх у вигляді письмового клопотання. Зазначив, що ним від позивача разом з позовною заявою не було отримано копії договору №2 від 21.12.2007р. та інших документів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Згідно даних бухгалтерського обліку відповідача 21.12.2007р. договір №2 між позивачем та відповідачем не укладався, а рахується заборгованість за договором  №173 від 21.12.2006р.. Тому позовні вимоги про стягнення суми  заборгованості,  а також  штрафних санкцій  на підставі договору, який не існує, є необґрунтованими. Крім того, позивач не надав суду належних  та обґрунтованих розрахунків  інфляційних втрат та 3% річних, періодів стягнення, тощо. Просив зобов'язати позивача привести позовну заяву у відповідність до вимог ст.3 ГПК України (викласти мовою судочинства), представити  до матеріалів належні документи і розрахунки в обґрунтування правомірності стягнення заявленої суми; копії позовної заяви, доданих документів та розрахунків надіслати на адресу ТОВ “Сантехніка ЗАЗ”; надати відповідачу додатковий час для підготування обґрунтованого відзиву на позовну заяву. Вказане письмове клопотання судом відхилено як необґрунтоване, оскільки викладення позовної заяви російською мовою не є підставою для повернення позовної заяви згідно з ст.63 ГПК України чи для зобов'язання викласти її мовою судочинства. До позовної заяви додано оригінал фіскального чеку №8900 від 23.06.2009р., який є достатнім належними доказом відправлення позовної заяви з додатками відповідачу. Відповідач не обгрунтував, які саме документи, долучені до позовної заяви, відсутні у відповідача і заважають розглянути справу по суті. Крім того, у судовому засіданні позивач надав  заяву про зміну позовних вимог, яка містить  розрахунки заявлених до стягнення сум і відповідач у судовому засіданні отримав копію цієї заяви. Разом з тим, оскільки заява про зміну позовних вимог надана суду та копія цієї заяви відповідачу лише в судовому засіданні 31.07.2009р., суд задовольнив усне клопотання відповідача і оголосив перерву в судовому засіданні до 07.08.2009р. для  підготовки відповідачем обґрунтованого відзиву на змінену позовну заяву.

У судовому засіданні 07.08.2009р. відповідачем заявлено наступні  клопотання:

1. Зупинити провадження у справі №20/178/09 до вирішення господарським судом Запорізької області справи №16/142д/09 за позовом  ТОВ “Сантехніка ЗАЗ” до ТОВ “Торговий будинок “Запоріжжя-ойл” про визнання договору №173 від 21.12.2006р. нечинним.  

Клопотання відхилено як необґрунтоване на підставі ст.79 ГПК України, оскільки договір №173 від 21.12.2006р. не вказаний у підставі позову у справі №20/178/09, а тому відповідачем не обгрунтовано, що справа №16/142д/09 пов'язана зі справою №20/178/09.

2.  Зупинити провадження у справі №20/178/09 до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги від ТОВ “Сантехніка ЗАЗ” на ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.07.2009р. по справі №20/178/09, оскільки відповідно до ч.2 ст.109 ГПК України справа підлягає спрямуванню до Вищого господарського суду України і розгляд справи №20/178/09 можливо буде здійснювати лише після повернення матеріалів справи до господарського суду Запорізької області.

Клопотання відхилено як необґрунтоване на підставі ст.79 ГПК України, оскільки відповідно до ч.2 ст.109 ГПК України справа буде  спрямована до Вищого господарського суду України, однак відповідачем не обгрунтовано, що розгляд справи №20/178/09 неможливий по суті без зупинення провадження у справі.

Оскільки інших клопотань не надійшло, справа розглядається по суті.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з видатковими накладними №РН-0001508 від 29.07.2008р. на суму 20117,75 грн., №РН-0001587 від 07.08.2008р. на суму 14947,36 грн., №РН-0001619 від 13.08.2008р. на суму 20649,73 грн. ТОВ Торговий будинок “Запоріжжя-Ойл”  (Позивач у справі) поставив, а представник ТОВ “Сантехніка ЗАЗ” (відповідач) на підставі відповідних довіреностей (НБИ№275531 від 28.07.2008р., НБИ№275565 від 04.08.2008р., НБИ№275578 від 11.08.2008р.) отримав товар (зокрема, масло, солідол та інш), загальною вартістю 55714,84 грн.

 Позивачем були виставлені для оплати за переданий товар відповідні рахунки фактури: №СФ-0001634 від 29.07.2008р.,  СФ-0001727 від 07.08.2008р.,  СФ-0001769 від 13.08.2008р., виписані податкові накладні.

Згідно з  випискою по особовому рахунку  за 14.08.2008р., ТОВ “Сантехніка ЗАЗ” з посиланням у призначенні платежу на рахунок-фактуру 0001727  від 07.08.2008р., договір №2 від 22.12.2007р. була здійснена часткова оплата в розмірі 12807,36 грн.

Таким чином, з урахуванням здійсненої часткової оплати основний борг  відповідача склав  42 907,48 грн.(55 714,84 - 12 807,36), який  заявлено позивачем до стягнення.  

До матеріалів справи надано лист ТОВ “Сантехніка ЗАЗ” вих.№826 від 26.12.2008р., відповідно до якого останнє підтвердило, що має заборгованість перед ТОВ “ТД “Запоріжжя-Ойл” в сумі 42 907,48 грн. за масло та просило розглянути можливість  погашення заборгованості наявною готовою продукцією відповідача.

Відповідно до повідомлення про вручення №997400 відповідач 20.05.2009р. отримав лист позивача №473-2 від 12.05.2009р. із проханням здійснити погашення заборгованості в розмірі 42907,48 грн.  до 26.05.2009р.

Із матеріалів справи слідує, що між сторонами на підставі ст.ст.11,202,509 ЦК України виникли зобов'язання, оскільки фактично між сторонами укладено договір  купівлі-продажу.

           Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

            Згідно з ст.11,509 ЦК України підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Підстави виникнення господарських зобов'язань встановлені також ст.174 ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

          Згідно з ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні  встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення

вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Всупереч ст.ст.33,34 ГПК України відповідач доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої суми основного боргу за поставлений товар не надав. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми 42 907,48 грн. основного боргу  відповідають вимогам законодавства і підлягають задоволенню.

 Також позивач просить стягнути з відповідача за період з 26.05.2009р. по 31.07.2009р.  суму 1168,43 грн. індексу інфляції та  суму 236,28 грн. –3% річних.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення  втрат від інфляції та 3% річних є обґрунтованими, наведений в уточненні позовних вимог розрахунок  перевірено судом та встановлено, що розрахунок 3% річних здійснено вірно, тому підлягає до стягнення сума 236,28грн. 3% річних, тобто в цій частині вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Разом з тим, перевіривши розрахунок втрат від інфляції, судом встановлено, що позивач нараховує інфляцію за липень 2009р. у розмірі 101,1% і в судовому засіданні пояснив, що взято інфляцію за попередній період –червень 2009р. Суд вважає в цій частині вимоги необґрунтованими, оскільки на час прийняття рішення судом офіційний індекс інфляції за липень 2009р. не опубліковано, тому розрахунок в цій частині є припущенням позивача. У зв'язку  з цим, суд вважає за необхідне стягнути інфляційні втрати лише за період з 26.05.2009р. по 30.06.2009р.у сумі 688,88грн., тому в цілому позов задовольняється частково.

Заперечення відповідача, викладені як усно так і письмово, спростовуються наведеним вище, а також наступним. Враховуючи остаточні позовні вимоги, прийняті судом до розгляду, позивач не посилається у підставі позову на конкретний договір (його номер, дату). Між тим, судом встановлено, що дійсно між сторонами тривали інші договірні відносини. Зокрема, судом у засіданні оглянутий наданий позивачем оригінал  договору  №2 від 21.12.2007р. та специфікація до нього, а також представлена відповідачем копія договору  №173 від 21.12.2006р. Однак, у  залучених до справи  документах, на підставі яких стягується судом сума боргу  (довіреностях на отримання матеріальних цінностей, виписка по рахунку, видаткових накладних, податкових накладних) відсутнє зазначення договору, на який посилався позивач у  первісній позовній заяві та посилається відповідач під час розгляду справи. Виписка по рахунку має зазначення також договору №2 від 22.12.2007р., який сторонами (в оригіналі) не представлено. Посилання відповідача, що згідно з бухгалтерським обліком у ТОВ “Сантехніка ЗАЗ” рахується заборгованість перед позивачем на суму 42 907,48грн. за договором №173 від 21.12.2006р.  не підтверджено жодним доказом. Суд неодноразово оголошував у судовому засіданні перерви і відповідач не був позбавлений можливості надати належні докази в обгрунтування своїх заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.22,49,79,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд     

             В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.  

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехніка ЗАЗ” (69093, м. Запоріжжя, вул. Зачиняева, 158 А,  код ЄДРПОУ 33431965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  “Торговий будинок “Запоріжжя-Ойл” (69006, м.Запоріжжя, Північне шосе, 4,  код ЄДРПОУ 33701208) суму 42 907  грн. 48 коп. основного боргу,  суму  688 грн. 88коп. інфляційних втрат, суму 236  грн. 28 коп. –3 % річних, суму 438 грн. 33 коп. витрат на державне мито та суму 311 грн. 59 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

        В іншій частині позову відмовити

                   Суддя                                                                  Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 07.08  2009р.