Рішення

від 07.09.2009 по справі 17/129

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/129

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.09                                                                                 Справа № 17/129

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  „Рассел”,   м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „АГАТА”,  м.  Сєвєродонецьк  Луганської області

про стягнення  112012 грн. 00 коп.   

Суддя   Фонова О.С.     

                                                  Представники:

від позивача –Ширинський Р.А. - директор, паспорт серії ВА 973568, виданий Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 26.09.2003 року,

від відповідача –не прибув;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача сплачених коштів за непоставлений товар в розмірі 100 000 грн. 00 коп. та пені у розмірі 12012 грн., згідно договору № 03/09 від 03.09.2009.

Заявою від 07.09.2009, зданою у судовому засіданні, позивач, у порядку               ст.ст. 22, 78 ГПК України, відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 12012 грн.

Відповідач відзив  на позовну заяву суду не надав у засідання суду не прибув, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання 23.07.2009, 27.08.2009, 07.09.2009 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстр. номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду  не  віднесено встановлення  фактичного місцезнаходження учасників  судового  процесу  на час вчинення тих чи інших процесуальних  дій.   Тому   відповідні   процесуальні   документи надсилались  згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів,  заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю  „Рассел” (позивач у справі),  як  Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „АГАТА” (відповідач у справі), як Постачальником було укладено договір № 03/09 від 03.09.2008 (далі - Договір), згідно якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець –прийняти та оплатити відповідно до умов цього Договору вугілля (далі - Товар).

Згідно пункту 1.2 Договору, марка, об'єми, якість, кількість, вантажо-відправник, вантажоодержувач, ціна і терміни постачання Товару вказуються в додатках, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 1.5 Договору, відвантаження Товару здійснюється рівномірними партіями в погодженому об'ємі по марках.   

Як встановлено у пунктах 4.1, 4.4 договору, фактична ціна поставленого Товару для виконання розрахунків з Постачальником визначається в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього Договору.  Умови оплати по кожному постачанню оговорюються в Специфікаціях до Договору.

Специфікацією № 1 від 03.09.2008, яка є додатком № 1 до Договору, передбачено, що Постачальник поставляє Покупцеві 1000 тон вугілля марки „А” сорту АМ (13-25 мм), за ціною 700 грн. за тону.

Пунктами 2, 4 Специфікації передбачено, що строк постачання: вересень-грудень 2008 року. Оплата передбачена у вигляді  100% передоплати за товар. Відвантаження товару здійснюється протягом 5 днів після  надходження  грошових коштів на особовий рахунок Постачальника. Залізничний тариф оплачується покупцем шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок експедитора ГП „Донецька залізниця”, або відшкодовується вантажовідправникові.

На виконання умов Договору, позивач 29.09.2008 здійснив на адресу відповідача передоплату у сумі 100000 грн., згідно платіжного доручення від 29.09.2008 № 15 з призначенням платежу «оплата за вугілля АМ згідно договору  № 03/09 від 03.09.2008».

16.10.2008 позивач надіслав відповідачу замовлення № 16/10  на відвантаження у жовтні 2008 року двох вагонів вугілля за вказаними там реквізитами.

22.10.2008 позивач надіслав відповідачу замовлення № 22/10  на відвантаження у жовтні 2008 року одного вагону вугілля за вказаними у заявці реквізитами.

Однак,  відповідач вугілля не відвантажив у встановлені строки.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 05/03 від 05.03.2009 з вимогою про повернення передплати у сумі 100000 грн. Та відмовою від отримання товару.

Відповідач відповіді на претензію не надав,  суми передплати не повернув.

Оскільки відповідачем до наступного часу не перерахована позивачеві передоплата, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача передоплату за непоставлений товар у розмірі 100000 грн.

               Оцінивши доводи позивача, наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 100000 грн. є обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

Згідно  ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені  договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 693 Цивільного кодексу України, якою здійснюється правове регулювання попередньої оплати товару, передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що зобов'язання по перерахуванню позивачеві передплати у разі невиконання зобов'язання щодо передання товару за Договором, в обумовлені договором строки відповідачем виконані  не були, що підтверджено наданими позивачем доказами та не спростовано відповідачем.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов'язання по поверненню передплати у сумі  100000 грн.

Відповідно до статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач має право відмовитись від позову повністю або частково. У зв'язку з чим господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії,  перевіряє,  чи є  повноваження  на вчинення цієї  дії у представників сторін.

Стосовно стягнення пені  у сумі 12012 грн. представником позивача подано заяву про відмову від позову в цій частині.

Позивачу було роз'яснено наслідки зазначеної процесуальної дії, перевірено наявність повноважень на відмову від позову. Суд приймає часткову відмову позивача від позову оскільки така відмова не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до п. 4 статті 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню у разі відмови позивача від позову та прийняття такої відмови судом.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення пені у сумі    12012 грн. слід припинити.

З огляду на вищевикладене, позов задовольняється частково у сумі  100000 грн., в частині стягнення пені у сумі 12012 грн. провадження у справі слід припинити.

Позивачем також заявлено до стягнення вартість послуг адвоката у сумі 1000 грн. Однак, позивачем до матеріалів справи, не подано жодного документу на підтвердження здійснення адвокатом послуг. Позовна заява та всі додані до неї розрахунки, письмові пояснення по справі підписані  директором позивача Ширинським Р.А без зазначення виконавця даних документів, якщо такий був.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження перерахування заявленої суми адвокату, відсутні будь-які відомості щодо такого адвоката взагалі.

З огляду на зазначене, суд відмовляє у стягненні  1000 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

До стягнення підлягає державне мито у сумі 1000 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 278,99 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд    

           в и р і ш и в:

            1. Позов задовольнити частково.

     2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „АГАТА”,                              м. Сєвєродонецьк  Луганської області, вул. Менделєєва, буд. 48б, кв. 21, ідентифікаційний код 23262808 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  „Рассел”, м. Донецьк, вул. Жмури, буд. 1, ідентифікаційний код 35710921, борг у сумі 100000 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 1000 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 278,99 грн., видати наказ.

3. В решті вимог провадження у справі припинити.

  У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

  Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення                  10-денного строку з дня його підписання.

          Дата підписання рішення:  14.09.2009.

Суддя                                                                                       О.С. Фонова