Рішення

від 07.09.2009 по справі 15/80-09-2988

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/80-09-2988

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        "07" вересня 2009 р.Справа  № 15/80-09-2988

Господарський суд Одеської області  у складі:

судді                                              Петрова В.С.

При секретарі                               Стойковій М.Д. .

За участю представників сторін:

від позивача –                          Грачов Я.О., Передеренко О.В.;

від відповідача -                          не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Оушен Експрес” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Блек Сі Шиппинг Сервіс Лтд” про стягнення 193624,54 грн., -

ВСТАНОВИВ:  

В засіданнях суду 05.08.2009 р. та 17.08.2009 р. оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Транс-Оушен Експрес” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Блек Сі Шиппинг Сервіс Лтд” заборгованості у розмірі 193624,54 грн., посилаючись на наступне.

Відповідно до договору про надання послуг в області транспортно-експедиторського обслуговування та лінійного судноплавства № 147/30/08 від 01.12.2007 р. ТОВ „Транс-Оушен Експрес” надало ТОВ „Блек  Сі  Шиппинг  Сервіс  Лтд” вантаж, що прибув до Іллічівського морського торгівельного порту за коносаментом YMLUМ230070642 у контейнерах ТОLU8780179, YMLU7005857, YMLU7006616, YMLU7007187, YMLU7007926, YMLU7008856, YMLU7009343, YMLU7009739, YMLU7014442, YMLU7014777, YMLU7019444.

30.12.2008 р. відповідач надав гарантійний лист, в якому зобов'язався здійснити вивезення вантажу в строки та на умовах, передбачених в гарантійному листі, а також здійснити оплату усіх витрат позивача за зберігання вантажу в порту. Як вказує позивача, на підставі вказаного гарантійного листа та відповідно до п. 2.3.1 вказаного вище договору позивач видав розпорядження про надання вантажу № 4724YM від 30.12.2008 р.

Так, позивач вказує, що п. 2.3.2, п. 3.4, п. 3.5  договору № 147/30/08 від 01.12.2007 р.  передбачені зобов'язання експедитора сплатити вартість послуг порту при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт та оплатити послуги по транспортно-експедиторському обслуговуванню в сумі, яка вказана в рахунках агента, відповідно з розцінками та інструкціями агента. Так, позивач виставив, а відповідач отримав рахунок № ТО/280528 від 23.02.2009 р. на суму 178 452,19 грн. При цьому позивач посилається на те, що вказаний рахунок відповідачем не був сплачений.

18 червня 2009 р. позивач надіслав відповідачу лист (вих. № 20 від 18.06.2009 р.), в якому просив сплатити суму боргу і пеню, нараховану за прострочення оплати по рахунку № ТО/280528 Ь 23.02.2009 р. Проте, листом зав вих. № 817 від 23.06.2009 р. відповідач надав відповідь про відмову від взятих на себе грошових зобов'язань, обґрунтовуючи це тим, що відповідно до розпорядження про надання вантажу № 4724YM відповідач зобов'язався лише забезпечити  транспортно-експедиторське обслуговування в порту і проходження портових формальностей, також в листі-розпорядженні відповідальність   за оплату вантажно-розвантажувальних робіт та  зберігання  у порту покладається на  ТОВ  „Транс-Оушен Експрес”. Разом з тим позивач вважає, що відповідач безпідставно  керується договором, укладеним між відповідачем та третьою особою ТОВ „Грінвей   Лоджистікс”, гарантійним листом третьої особи - підприємства-нерезидента та умовами коносаменту. При цьому позивач зазначає, що вищевказане розпорядження було видано позивачем на виконання договору № ЛА-156/2 10.10.2007 р., укладеного між ТОВ   „Транс-Оушен Експрес” (позивач) та Приватним підприємством „Укртрансконтейнер” (порт), відповідно до якого ТОВ „Транс-Оушен Експрес”, діючи на території порту як агент судноплавної контейнерної лінії, зобов'язаний безпосередньо сплачувати  порту за зберігання вантажів і контейнерів  в порту та оплачувати інфраструктуру порту (у тому числі вантажно-розвантажувальні роботи), так як згідно вказаного договору та правил порту сплата за портове зберігання і вантажно-розвантажувальні роботи сплачується порту судноплавною контейнерною лінією, або його повноважним агентом, яким є позивач.

Таким чином, позивач зазначає, що експедитор, яким є відповідач, сплачує послуги    портового зберігання  та інфраструктури порту (у тому числі вантажно-розвантажувальні роботи) згідно договору про надання послуг в області транспортно-експедиторського обслуговування та лінійного судноплавства лінійному агенту.

Отже, на думку позивача, згідно договору про надання послуг в області   транспортно-експедиторського обслуговування та лінійного судноплавства № 147/30/08 від 01.12.2007 р. відповідач як експедитор по договору зобов'язався сплатити позивачу як лінійному агенту послуги, надані портом, на підставі рахунків позивача. А тому посилання відповідача на взаємовідношення між ним та третіми особами, на думку позивача, не можуть бути підставою для невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем.

При цьому позивач посилається на те, що своїми діями відповідач порушує умови договору № 147/30/08 від 01.12.2007 р., гарантійні зобов'язання, надані відповідачем у гарантійному листі від 31.12.2008 р., та діюче законодавство України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.07.2009 р. порушено провадження у справі № 15/80-09-2988 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач позовні вимоги не визнає, що вбачається з відзиву на позовну заяву (а.с. 48-49), посилаючись при цьому на те, що відповідач не приймав на себе зобов'язання сплачувати зберігання вантажу. До того ж відповідач зазначив, що згідно п. 19 умов коносаменту судноплавної лінії YАNG MING МАRINЕ ТRАNSPORТ СОRР., що є документом, підтверджуючим договір морського перевезення, будь-які витрати повинні бути сплачені відправником чи отримувачем вантажу. Згідно коносаменту YMLU М230070642 від 24 жовтня 2008 року отримувачем вантажу є Товариство з обмеженою відповідальністю „Грінвей Лоджістікс”, відправником INTERNAТІОNAL GROUP СО., LIMITED. У зв'язку з цим, на думку відповідача, витрати, що виникли у агента лінії повинні бути сплачені отримувачем чи відправником вантажу, тому просив суд замінити його на належного відповідача –ТОВ  „Грінвей Лоджістікс”.  За відсутності згоди позивача судом було відмовлено у задоволенні клопотання про заміну відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, згідно коносаменту YMLUМ230070642 від 24.10.2008 року у листопаді 2008 року до Іллічівського морського торгівельного прибув вантаж у контейнерах ТОLU8780179, YMLU7005857, YMLU7006616, YMLU7007187, YMLU7007926, YMLU7008856, YMLU7009343, YMLU7009739, YMLU7014442, YMLU7014777, YMLU7019444. Вантажотримувачем за вказаним коносаментом (а.с. 12), переклад якого надано позивачем (а.с. 46-47), виступало  ТОВ „Грінвей Лоджістікс”.

Як вказує відповідач, ТОВ „Грінвей Лоджістікс” звернулось до відповідача з проханням здійснити транспортно-експедиційне обслуговування вантажу за коносаментом YMLUМ230070642 від 24.10.2008 року. При цьому для здійснення транспортно-експедиційного обслуговування вказаного вантажу ТОВ „Грінвей Лоджістікс” була видана відповідачу довіреність (а.с. 51), згідно якої ТОВ „Блек Сі Шиппинг Сервіс ЛТД” здійснює отримання, експедирування та доставку вантажу у зазначених вище контейнерах. Також ТОВ „Грінвей Лоджістікс” був виданий лист-розпорядження на адресу ПП „Укртрансконтейнер” (а.с. 50), згідно якого ТОВ „Грінвей Лоджістікс” просило видати зазначені контейнери експедитору –ТОВ „Блек Сі Шиппинг Сервіс Лтд”, зазначивши при цьому, що платником вантажно-розвантажувальних робіт та за зберігання вантажу є ТОВ Транс-Оушен Експрес” (позивач).

Разом з тим, як з'ясовано судом, 10.10.2007 р. між Приватним підприємством „Укртрансконтейнер” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс-Оушен Експрес” був укладений договір № ЛА-16/2 (лінійні агенти), згідно якого ПП „Укртрансконтейнер” здійснює комплекс робіт/послуг з обробки завозимих ТОВ „Транс-Оушен Експрес” на контейнерний термінал Іллічівського морського торговельного порту різних зовнішньоекономічних (експортних, імпортних) і транзитних небезпечних та не потребуючих особливих режимів зберігання вантажів в 20-ти, 40-ка та вище 40-футових контейнерах стандартів ISO, а ТОВ „Транс-Оушен Експрес” зобов'язується сплачувати вказані роботи/послуги, що надаються ПП „Укртрансконтейнер”. При цьому під терміном „обробка” в договорі розуміються роботи/послуги ПП „Укртрансконтейнер” з перевалки, переміщення, відвантаження, прийняття, накопичення, навантаження і тимчасового зберігання завантажених і порожніх контейнерів ТОВ „Транс-Оушен Експрес”, а також інші, пов'язані з обробкою вантажів (контейнерів) роботи/послуги ПП  „Укртрансконтейнер”.

П. 2.4 вказаного договору № ЛА-16/2 передбачено, що розвантаження контейнерів/вантажів в контейнерах за призначенням ПП „Укртрансконтейнер”  здійснює на підставі розпоряджень ТОВ „Транс-Оушен Експрес” на видачу вантажу і згідно нарядів експедиторів (імпорт), а також за дорученням експедиторів, письмово підтверджених ТОВ „Транс-Оушен Експрес” (експорт). Форма розпорядження ТОВ „Транс-Оушен Експрес” на видачу вантажу наведена у додатку № 3А до цього договору (а.с. 122).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача з гарантійним листом від 30.12.2008 р. (а.с. 14), в якому просив видати контейнера ТОLU8780179, YMLU7005857, YMLU7006616, YMLU7007187, YMLU7007926, YMLU7008856, YMLU7009343, YMLU7009739, YMLU7014442, YMLU7014777, YMLU7019444, що прибули до Іллічівського морського торгівельного порту, згідно коносаменту YMLUМ230070642 з вантажем „автокрани”. При цьому у гарантійному листі відповідач зазначив, що він як експедитор зобов'язується здійснити вивезення і повернення отриманих контейнерів та несе відповідальність за порчу, пошкодження та втрату контейнерів з моменту їх отримання і до моменту повернення. Також відповідач зобов'язався сплатити всі витрати позивача по зберіганню контейнера з вантажем в порту з моменту видачі контейнера (дати видачі розпорядження на видачу) до моменту його вивезення з порту.

Так, позивачем в свою чергу було видано розпорядження на видачу вантажу № 4724YM від 30.12.2008 р. (а.с. 15) (як це передбачалось умовами договору № ЛА-16/2), згідно якого позивач надав дозвіл на видачу відповідачу (експедитору) 11 контейнерів типу FR 40: ТОLU8780179, YMLU7005857, YMLU7006616, YMLU7007187, YMLU7007926, YMLU7008856, YMLU7009343, YMLU7009739, YMLU7014442, YMLU7014777, YMLU7019444, для доставки вантажоотримувачу за коносаментом №  М230070642 –ТОВ „Грінвей Лоджістікс”.

З іншого боку, як з'ясовано судом, 01 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс-Оушен Експрес” (агент) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Блек Сі Шиппинг Сервіс Лтд” (експедитор) був укладений договір № 147/30/08 про надання послуг в області транспортно-експедиторського обслуговування та лінійного судноплавства, згідно якого сторони домовились здійснювати співробітництво в області транспортно-експедиторського обслуговування експортно-імпортних вантажів у багатотонажних контейнерах по території України і в міжнародному сполученні, а також у наданні супутніх послуг на умовах даного договору.

Згідно п. 2.3 вказаного договору позивач як агент зобов'язався видавати розпорядження на видачу відповідачу як експедитору контейнерів на обробку та виставляти рахунки за транспортно-експедиторське обслуговування контейнерів.

В свою чергу відповідач як експедитор зобов'язався своєчасно сплачувати всі витрати та послуги агента (п. 2.2.5 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору експедитор сплачує агенту вартість послуг порту при здійсненні вантажно-розвантажувальних робіт з перевалки контейнерів, якщо інше не обумовлено, в сумі, вказаній в рахунках, виданих агентом, у відповідності з розцінками і інструкціями агента.

Також п. 3.5 договору передбачено, що експедитор сплачує агенту вартість послуг по транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажів, які слідують в контейнерах в Одеському та Іллічівському морських портах в сумі (в розмірі), вказаній (вказаному) у виданих агентом рахунках, у відповідності з розцінками і інструкціями агента.

Так, на підставі п. 2.3 та п. 3.4 і п. 3.5 договору № 147/30/08 позивачем був виставлений відповідачу рахунок-фактура № ТО-280528 від 23.02.2009 р. на суму 178 452,19 грн. щодо оплати послуг зі зберігання в порту та вантажно-розвантажувальних робіт щодо вантажу у вказаних контейнерах ТОLU8780179, YMLU7005857, YMLU7006616, YMLU7007187, YMLU7007926, YMLU7008856, YMLU7009343, YMLU7009739, YMLU7014442, YMLU7014777, YMLU7019444. Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, вказаний рахунок не був оплачений відповідачем, у зв'язку з чим позивач надіслав на адресу відповідач лист за вих. № 20 від 18.06.2009 р., в якому просив відповідача здійснити оплату за вантажно-розвантажувальні роботи і зберігання зазначеного вантажу та оплату пені за прострочення здійснення платежу.

Відповідач своїм листом за вих. № 817 від 23.06.2009 р. відмовив у задоволенні вимог позивача, посилаючись при цьому на те, що вимоги щодо сплати вантажно-розвантажувальних робіт і за послуги зі зберігання зазначеного вантажу мають бути пред'явлені до отримувача вантажу –ТОВ „Грінвей Лоджістікс” згідно п. 19 умов коносаменту.

Але такі посилання відповідача не можуть бути прийняті до уваги суду як підстава для нездійснення вказаної оплати, оскільки коносамент, на який посилається відповідач та який є фактично договором морського перевезення (ст. 134 Кодексу торговельного мореплавства України), визначає лише правовідносини між перевізником і одержувачем вантажу, тоді як відносини між позивачем та відповідачем врегульовані договором про надання послуг в області транспортно-експедиторського обслуговування та лінійного судноплавства № 147/30/08 від 01.12.2007 р.

Також у відзиві на позов відповідач, заперечуючи проти виникнення у нього обов'язку щодо сплати вантажно-розвантажувальних робіт і послуг зі зберігання вантажу, посилається на вказівку у листі-розпорядження позивача від 30.12.2008 р. (а.с. 15), що платником за вантажно-розвантажувальні роботи та зберігання у порту здійснює ТОВ „Транс-Оушен Експрес”, а оформлення документів у порту та експедирування –ТОВ „Блек Сі Шиппинг Сервіс Лтд”. Проте, вказане розпорядження було видано позивачем на виконання договору № ЛА-16/2 від 10.10.2007 р., укладеного між ТОВ „Транс-Оушен Експрес” та ПП „Укртрансконтейнер”, відповідно до якого ТОВ „Транс-Оушен Експрес”, діючи на території порту як агент судноплавної контейнерної лінії, зобов'язаний безпосередньо сплачувати порту за зберігання вантажів і контейнерів  в порту та оплачувати інфраструктуру порту (у тому числі вантажно-розвантажувальні роботи), так як згідно вказаного договору та правилам порту плата за портове зберігання і вантажно-розвантажувальні роботи сплачується порту судноплавною контейнерною лінією або його поважним агентом, яким у даному випадку є позивач. Відтак, вказані доводи відповідача до уваги суду не приймаються.   

При цьому слід зазначити, що ПП „Укртрансконтейнер” був надісланий на адресу позивача лист (а.с. 36), яким останній повідомлявся про те, що оплата за вантажно-розвантажувальні роботи і зберігання кранів, що прибули на т/х YM Соlоmbo 24.11.2008р., у відповідності з договорами між ПП „Укртрансконтейнер” і агентами контейнерних ліній здійснюється агентськими компаніями. Згідно платіжних доручень № 559 від 29.04.2009 р. (а.с. 37) та № 949 від 03.07.2009 р. (а.с. 38) ТОВ „Транс-Оушен Експрес” сплатило ПП „Укртрансконтейнер” 178 452,19 грн. як плату за вантажно-розвантажувальні роботи і зберігання стосовно вантажу у вищевказаних контейнерах.   

Разом з тим згідно договору про надання послуг в області транспортно-експедиторського обслуговування та лінійного судноплавства № 147/30/08 від 01.12.2007 р. відповідач як експедитор по договору зобов'язався сплатити позивачу як лінійному агенту послуги, надані портом, на підставі рахунків позивача (п. 3.5). Саме невиконання цього зобов'язання відповідачем і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.      

Між тим статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Однак, як з'ясовано судом та не спростовано відповідачем, відповідач не виконав прийняті на себе зобов'язання згідно п. 3.5 договору № 147/30/08 від 01.12.2007 р., тим самим порушив умови договору, тому внаслідок несплати ним рахунку-фактури № ТО-280528 від 23.02.2009 р. на суму 178 452,19 грн. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у зазначеній сумі.

Ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача  вказаної заборгованості є цілком обґрунтованими.

Також діючим законодавством передбачена відповідальність боржника за порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Разом з тим частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).         

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено п. 4.4 договору № 147/30/08 від 01.12.2007 р, у випадку прострочення експедитором (відповідачем) згідно ст. 3 цього договору здійснення платежу за надані агентом (позивачем) послуги, експедитор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми, що підлягає сплаті за кожний день прострочення.

Враховуючи те, що відповідачем не були належним чином виконані зобов'язання за вказаним договором № 147/30/08 від 01.12.2007 р. щодо сплати передбачених п. 3.5 договору послуг, на думку суду, позивачем правомірно нарахована відповідачу пеня за період з 23.02.2009 р. по 03.07.2009 р., що складає 15 172, 35 грн. згідно наведеного у позовній заяві розрахунку (а.с. 4).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 147/30/08 від 01.12.2007 р. складає 193 624, 54 грн. (178 452,19 грн.  основного боргу + 15 172, 35 грн. пені). При цьому слід зазначити, що сума заборгованості відповідачем не оспорювалась.   

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;  відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи усе вищенаведене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ „Транс-Оушен Експрес” відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, понесених позивачем по даній справі, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була подана до суду заява про відшкодування судових витрат в розмірі 139,00 грн., понесених позивачем на оплату послуг перекладача. Згідно ухвали суду від 22.07.2009 р. по цій справі позивача було зобов'язано надати належним чином оформлені переклади доданих до позову документів на іноземній мові. Вказані вимоги суду позивачем були виконані та позивач надав до суду переклад коносаменту YMLUМ230070642 від 24.10.2008 року та Телекс-реліз від 03.11.2008 р. Переклад цих документів було здійснено ПП „ІРС” Бюро перекладів, за послуги якого позивачем було сплачено 139,00 грн., про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру № 494 від 11.08.2009 р.  

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача

За таких обставин, понесені позивачем витрати по сплаті держмита, по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та по сплаті послуг перекладача покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Оушен Експрес” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Блек Сі Шиппинг Сервіс Лтд” про стягнення 193 624,54 грн. задовольнити.

2.          СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Блек Сі Шиппинг Сервіс Лтд” (68001, м. Іллічівськ, вул. Шевченка, 6, кв. 2; код ЄДРПОУ 32790339; р/р 2600731172601 у ФАБ „Пвденний” у м. Іллічівськ МФО 328663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Оушен Експрес” (65011, м. Одеса, вул. В.Арнаутська, 50, кв. 15; код ЄДРПОУ 35404514; р/р 26007264431 у ВАТ „Морський транспортний банк ” м. Іллічівська, МФО 328168) 178 452/сто сімдесят вісім тисяч чотириста п'ятдесят дві/грн. 19 коп. основного боргу, пеню в сумі 15172/п'ятнадцять  тисяч сто сімдесят дві/грн. 35 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 1 936/одна тисяча дев'ятсот тридцять шість/грн. 24 коп., витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 315/триста п'ятнадцять/грн. 00 коп., витрати по сплаті послуг перекладача в розмірі 139/сто тридцять дев'ять/грн. 00 коп.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 14.09.2009 р.

                         Суддя