Рішення

від 08.09.2009 по справі 37/197пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/197пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.09.09 р.                                                                                     Справа № 37/197пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

припомічнику судді Левшиної Я.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора м. Слов'янська в інтересах держави  в особі (Позивач) Управління комунальної власності Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ, ідентифікаційний код 34411211

до відповідача: Приватного підприємства „Союз-імпекс”, м. Слов'янськ, ідентифікаційний код 22004912  

про: розірвання договору оренди №53/06 від 03.11.2006р., стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 21894,09грн., пені в сумі 2399,13грн. та повернення орендованого майна

за участю уповноважених представників:

Прокурора – не з'явився;

представника Позивача – Сильченко О.В. (за довіреністю від 03.09.2009р. №01-08-799);

представника Відповідача – не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався  з фіксацією у протоколі судового засідання.

Згідно із ст.77 ГПК України   судове  засідання відкладалось з 28.07.2009р. на 27.08.2008р., з 27.08.2009р. на 08.01.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор м. Слов'янська (далі – Заявник позову) звернувся із позовом до Господарського суду Донецької області в інтересах держави  в особі Управління комунальної власності Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ (далі – Позивач)  з вимогами до Приватного підприємства „Союз-імпекс”, м. Слов'янськ  (далі – Відповідач) про розірвання договору оренди №53/06 від 03.11.2006р., стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 21894,09грн., пені в сумі 2399,13грн. та повернення орендованого майна.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на виявлене в ході проведеної перевірки неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором  оренди  нерухомого майна (приміщення) комунальної власності №53/06 від 03.11.2006р. та інших умов – щодо проведення звірення розрахунків, страхування об'єкту оренди.

На  підтвердження вказаних обставин Заявник позову надає договір оренди нерухомого майна (приміщення) комунальної власності №53/06 від 03.11.2006р., акт прийому-передачі, лист №03-09-610 від 24.06.2009р. з доказами відправки, довідку про стан заборгованості, розрахунки суми боргу та пені, правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.526, 530, 610, 629, 638, 651, 653, 785 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 10,18,19,26,27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про власність”, ст.ст. 20, 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, ст. 121 Конституції України, ст.ст. 1888, 193, 202, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 5, 29, 54, 64.  

Позивач у листах від 17.07.2009р. №01-08-697 (а.с.22) та від 21.08.2009р. №01-08-777 (а.с.28) повідомив про підтримання позовних вимог прокурора, а також надав витребуваний судом витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців  (а.с.а.с.23,24) відносно статусу і місцезнаходження Відповідача.

У поясненнях від 03.09.2009р. (а.с.24) з доданням підтверджуючих доказів (а.с.а.с.25-28) повідомив про дострокове розірвання спірного договору та повернення об'єкту оренди Відповідачем в  перебігу розгляду справи, у зв'язку із чим наголосив на підтримані вимог про стягнення заборгованості та пені, які Відповідач визнав.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, доказів сплати стягуваних коштів не надав, однак через представника Позивача надав до матеріалів справи клопотання від 04.09.2009р. (а.с.36) про визнання позовних вимог і розгляд справи без його представника, а також підписав без зауважень складений Позивачем акт звірення розрахунків (а.с.35).  

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані учасниками справи документи, а також –  їх неявка у судові засідання у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не вливають на таку кваліфікацію, тим більше, що подальше очікування на надання  витребуваних судом документів є неможливим з огляду на закінчення 09.09.2009р. процесуальних строків розгляду справи, встановлених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Вислухавши представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

03.11.2006р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди №53/06 (а.с.а.с. 9-11), згідно п.п.1.1, 10.2, 2.2 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нежитлові вбудовані приміщення, загальною площею 291,6 кв. м.,, у тому числі на першому поверсі 291,6кв. м., що знаходяться за адресою: м. Слов'янськ, вул. Свободи, 34, для використання під магазин продовольчих товарів, строком до 02.10.2007р.

       Відповідно п.п. 3.1, 3.2 спірного договору Орендар за користування об'єктом оренди Орендар перераховує 100% орендної плати на розрахунковий рахунок №33215871600075 ГУ ДКУ в Донецькій області, код платежу 22080401, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686605 фінансового управління Слов'янської міської ради, та підлягає щомісячному коректуванню на індекс інфляції. Розрахунок місячного розміру орендної плати є невід'ємною і складовою частиною цього договору (додаток №3) і на дату його підписання орендна плата, згідно листа Відповідача від 11.10.2006р. становить 3 499,20грн, у т.ч ПДВ.

Пунктами 3.3. та 3.5. договору встановлено, що орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків своєї господарської діяльності щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця, починаючи з моменту підписання акту приймання-передачі до моменту фактичної передачі займаного об'єкту по акту Орендодавцеві.

Положеннями розділу 5 спірного договору оренди, серед інших, передбачені наступні обов'язки Орендаря:

-          вносити своєчасно і в повному обсязі Орендодавцю орендну плату (п.5.1.2);

-          щоквартально проводити звірку розрахунків та сплати орендної плати з Орендодавцем по акту звірки з наданням копій платіжних документів зі штампом банку про перерахування в бюджет орендної плати (п.5.1.3.);

-          повернути приміщення Орендодавцю в задовільному технічному стані і в тій комплектації, що була на момент передачі, по акту зі всіма виконаними в приміщенні переобладнаннями на момент повернення (п.5.1.5.);

- протягом місяця, починаючи з дати укладення договору, застрахувати об'єкт оренди на користь Орендодавця на весь термін дії договору оренди від вогневих ризиків, ризиків стихійних явищ та інших майнових ризиків на суму не менше, ніж балансова вартість об'єкта оренди, визначивши Орендодавця вигодонабувачем страхового відшкодування. При цьому Орендар зобов'язаний надати Орендодавцю копію договору страхування та копії платіжних доручень про сплату страхових платежів (п. 5.1.8.).

Пунктом 7.3 договору сторони встановили відповідальність Орендаря за прострочення орендної плати  у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення.

За змістом п. 8.1. договору оренди у разі розірвання його розірвання Орендар зобов'язаний згідно акту приймання-передачі повернути об'єкт оренди Орендодавцю в стані, в якому знаходився об'єкт оренди на момент його передачі в оренду з урахуванням всіх виконаних поліпшень, які неможливо відділити від об'єкту оренди без завдання йому шкоди, з урахуванням зносу за період дії договору.

03.11.2006р. об'єкт оренди був переданий Відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі (а.с.12).

21.05.2007р. сторонами внесені зміни до договору оренди нерухомого майна №53/06 від 03.11.2006р. (а.с.14), якими, у тому числі, продовжений строк дії договору до 02.10.2009р.

Листом від 24.06.2009р. №03-09-610 (а.с.17), надісланого Відповідачеві цього ж дня, Позивач, зважаючи на наявність заборгованості за договором за лютий – травень 2009р., в порядку ст. 188 Господарського кодексу України  запропонував достроково розірвати договір оренди №53/06 від 03.11.2006р.

Виходячи із наданого розрахунку (а.с.18), складеного Позивачем, за період з 16.02.2009р. по 16.06.2009р. у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість в сумі 21894,09 грн., на яку нарахована пеня (а.с.20) в сумі 2399,13 грн.

За таких обставин Прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Позивач вимоги прокурора підтримав у повному обсягу, але повідомив, що в перебігу розгляду справи Відповідач погодився на дострокове розірвання договору і  за актом приймання-передачі  повернув об'єкт оренди.

Відповідач позовні вимоги визнав, підписавши без зауважень складений Позивачем акт звірення розрахунків (а.с.35) та, погодившись і достроковим розірванням договору (а.с.33),  повернув орендоване майно за актом приймання-передачі від 17.08.2009р.(а.с.34). Справу просив розглянути без участі свого представника.  

Суд розглядає справу в контексті всіх вимог, викладених у позовній заяві прокурора, оскільки їх одночасне висування цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані наданими доказами та підставами виникнення (порушення зобов'язань за договором оренди), їх сумісний розгляд не утруднює вирішення справи, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної економії, та у повній мірі узгоджується  із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.

При цьому позиції щодо можливості висування в межах однієї позовної заяви вимог про розірвання договору та повернення об'єкту оренди дотримується і Вищий господарський суд України, що вбачається із змісту п. 17 Інформаційного листа від 13.08.2008р. № 01-8/482.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги  Заявника позову до Відповідача  такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у  примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди та застосування наслідків такого невиконання у вигляді стягнення пені, розірвання договору та повернення орендованого майна.  

Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) щодо визначеного у позовній заяві періоду, регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та умовами договору про оренду нежилих приміщень №53/06 від 03.11.2006р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір про оренду нежилих приміщень №53/06 від 03.11.2006р.  є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”  та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином,  Відповідач не мав жодних підстав для ухилення в межах визначеного Заявником період стягнення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати до не пізніше 15 числа наступного місяця  відповідно до умов п. 3.5 договору про оренду нежилих приміщень №53/06 від 03.11.2006р.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надав, внаслідок невиконання грошових зобов'язань за період з лютого 2009р. по травень 2009р. включно утворилась та має місце заборгованість за договором про оренду нежилих приміщень №53/06 від 03.11.2006р., розмір якої підтверджено підписаним сторонами актом звірення-розрахунків (а.с.35).

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Перевіривши правильність розрахунку (а.с.20) заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості, зокрема – щодо інфляційного коригування, умовам договору, суді дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню у повному обсягу  - в сумі  21894,09 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 7.3 договору про оренду нежилих приміщень №53/06 від 03.11.2006р. , вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину про забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” граничного розміру,  а період стягнення, наведений у розрахунку визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд вважає за можливе задоволення вимог в частині стягнення пені у сумі 2395,64грн.

Недолік у арифметичному розрахунку Позивача зумовлений спрощенням нецілих чисел.

Судом також враховується, що відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч. 6 цієї статті  суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Оскільки стягувана заборгованість та правомірність нарахування  пені, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, суд, з огляду на відсутність на момент прийняття цього рішення доказів протилежного, керуючись ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, приймає визнання позову в частині встановлених судом сум, належних до стягнення, у якості самодостатньої підстави, поруч із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову.

Відносно вимог Прокурора про розірвання спірного договору та повернення об'єкту оренди суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

За змістом  ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов'язання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обов'язків його учасників, припинення зобов'язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема – для подальшого перебування у Відповідача майна, отриманого за спірним договором.

Пунктами 5.1.5. та 8.1. спірного договору оренди встановлений обов'язок Орендаря у разі припинення договору повернути об'єкт оренди в стані, не гіршим, ніж на момент прийняття в оренду, з урахування фізичного зносу та всіх виконаних поліпшень, які не можна відокремити без завдання шкоди об'єкту оренди.

Згідно із  ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” наслідком припинення договору оренди у зв'язку із розірванням договору є обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди на умовах, визначених у договорі. Аналогічні положення щодо обов'язку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи (а.с.а.с.33, 34), в перебігу розгляду справи Відповідач погодився на дострокове розірвання спірного договору, внаслідок чого 17.08.2009р. повернув об'єкт оренди Позивачу 17.08.2009р. Означені обставини вказують на врегулювання спірного питання сторонами, а отже – і усунення існування предмету спору в цій частині. Відповідно до  п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у такому випадку провадження в частині вимог про розірвання договору і повернення об'єкту оренди підлягає припиненню.  Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Роз'яснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України”  від 23.08.94 р. N 02-5/612.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 31 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. N 01-8/164, у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та щодо можливості задоволення інших вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі – рішенні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати пропорційно сумі задоволених вимог та вимог,  провадження за якими підлягає припиненню,  стягуються з Відповідача в доход державного бюджету, оскільки Заявник позову у встановленому порядку звільнений від їх сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4,  4-2 - 4-6, 22,  33, 34, 43, 49, 75, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора м. Слов'янська в інтересах держави  в особі (Позивач) Управління комунальної власності Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ (ідентифікаційний код 34411211) до Приватного підприємства „Союз-імпекс”, м. Слов'янськ (ідентифікаційний код 22004912) про розірвання договору оренди №53/06 від 03.11.2006р., стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 21894,09грн., пені в сумі 2399,13грн. та повернення орендованого майна  задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна (приміщення) комунальної власності №53/06 від 03.11.2006р. та  зобов'язання Приватного підприємства „Союз-імпекс”, м. Слов'янськ (ідентифікаційний код 22004912) повернути Управлінню комунальної власності Слов'янської міської ради (ідентифікаційний код 34411211) за актом приймання-передачі нежитлові вбудовані приміщення, загальною площею 291,6 кв. м., у тому числі на першому поверсі 291,6кв. м., що знаходяться за адресою: м. Слов'янськ, вул. Свободи, 34.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Союз-імпекс”, м. Слов'янськ (ідентифікаційний код 22004912) на користь Управління комунальної власності Слов'янської міської ради (ідентифікаційний код 34411211) заборгованість в сумі 21894,09грн. та пеню  в сумі 2395,64грн.   

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти вимог щодо пені відмовити.

5. Стягнути з Приватного підприємства „Союз-імпекс”, м. Слов'янськ, (ідентифікаційний код 22004912) в доход державного бюджету  державне мита в сумі 327грн.90 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117  грн.99 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 08.09.2009р. оголошений та підписаний повний текст рішення.

7. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття  або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя