Рішення

від 09.09.2009 по справі 7/236/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/236/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.09                                                                          Справа №  7/236/09

Суддя   

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство                       “Стальсервіс”, м. Дніпропетровськ  до  відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансойл”, м. Запоріжжя

.                                                                                                                  Суддя  Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача   Каганець А.В., дов. № 599 від 08.09.2009 р.

Від відповідача      не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов  про стягнення з відповідача на користь позивача 1641,81 грн., які складаються з 1600 грн. основного боргу за договорами-заявки № АС-001 від                                              17.12.2008 р., 6,44 грн. –3%  річних та 9,60 грн. втрат від інфляції та 25,77 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

13.07.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 09.09.2009 р., про що сторони були повідомлені належним чином. В зв'язку закінчення строку розгляду спору, передбаченого  ст. 69 ГПК України, судовий процес завершено 09.09.2009 р. оголошенням   рішення суду в повному об'ємі.  

Ухвали суд  на адресу сторін були відправлені вчасно.

Поштові повідомлення  свідчать, що обидві сторони отримали ухвалу суду 20.07.2009 р.  в установленим законом строк і були  належним чином сповіщені судом про дату і час судового засідання.

В судовому засіданні 09.09.2009 р. представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 536, 610, 612, 625, 629, 631, 909 916 Цивільного кодексу України, ст. ст. 198, 222, 231, 307, 315 Господарського кодексу України  та умовами договорів - заявок.

Відповідач  09.09.2009 р.  в судове засідання не з'явився, вимоги суду, викладені в   ухвалі суду не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав. У суду відсутні правові підстави для відкладення судового засідання, клопотання  узгодженого сторонами в порядку ст. ст. 22, 69 ГПК України до суду не находило.

Сторони по справі № 7/236/09 є юридичними особами. Згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємств зобов'язаний направити компетентного представника  в судове засідання, чи сам прийняти участь в судовому засіданні.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України                 № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно зі ст. 93  ЦК України,  місцезнаходженням  юридичної  особи  є  адреса  органу або особи,  які відповідно до установчих документів юридичної особи чи  закону виступають від її імені.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

           Згідно до ст. 33 ГПК України,  обов'язок доказування і подання  доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів, не надав суду відзив  на позовну  чи доказів заперечення.

          Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

За клопотанням позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника  позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.12.2009 р. між позивачем та відповідачем були укладені договори-заявки                   № АС-001 (надалі – договори), відповідно до якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом м. Макієвка -                                м. Новомосковськ.

Сторонами у договорах було обумовлено такі умови: перевезення буде здійснюватися двома автомобілями МАН,  строк доставки вантажу - 19.12.2008 р., умови оплати -  800 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до  договорів, сторони обумовили, що позивач зобов'язався прийняти вантаж по товарно-транспортним накладним  (далі -ТТН), після прийому розписатися у  всіх екземплярах  ТТН а також  в видатковій накладній вантажовідправника.

На виконання умов договору позивач  здійснив перевезення вантажу   та передав його уповноваженим представникам відповідача, на суму 1600 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами та завіреними печатками товарно-транспортними накладними № 152110 та № 152111 від 18.12.2008 р., копії містяться в матеріалах справи.

Позивач рекомендованим листом 23 грудня 2008 р. направив відповідачу повний пакет документів для сплати даних послуг. Вказані документи, відповідно до поштового повідомлення про вручення, були отримані відповідачем 30.12.2008 р.

Відповідач свої обов'язки по оплаті згідно умов договору не виконав,  внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 1600 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору…  

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Позивач неодноразово  надсилав на адресу відповідача претензії (вих. № 198 від 30.03.2009 р., № 2267 від 29.04.2009 р.) з вимогою погасити існуючу заборгованість.

Зазначені претензії були залишені відповідачем без задоволення.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений ..., кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 1600 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про  стягнення 1600 грн. основного боргу є обґрунтованою  і підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України,  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 9,60 грн. втрат від інфляції та 6,44 грн. –3% річних  обґрунтованими  і підлягають  задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути 25,77 грн. пені  за неналежне виконання умов договорів.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Однак, умовами договорів сторонами не передбачено такої відповідальності  як сплата пені. Крім того, договорами  не передбачено розміру та порядку нарахування пені, що підлягає стягненню з відповідача, отже, відсутні підстави для стягнення пені.

У зв'язку з вищевикладеним, позовні вимоги в частині стягнення 25,77 грн. пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК  України, судові витрати,  в частині задоволення вимог,  слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 625  Цивільного кодексу  України, ст. 193 Господарського кодексу України,  ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансойл”                                       (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, 11, п/р 26003301001808 ЗФ ВАТ “ВТВ-Банк” в м. Запоріжжя, МФО 313742, код ЄДРПОУ 35345522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство    “Стальсервіс” (49112, м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 9Б,  р/р 26004001302764 у банку ЗАТ “ОТП Банк”, МФО 307071, код ЄДРПОУ 31646329)  1600  грн. основного боргу, 9,60 грн. втрат від інфляції, 6,44  грн. – 3% річних, 102,00 грн. державного мита та  315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                     Н.С. Кутіщева