Рішення

від 26.08.2009 по справі 2/1340

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/1340

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" серпня 2009 р.Справа № 2/1340

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Нейл" м. Хмельницький   

до Районного ринку Волочиського районного споживчого товариства м. Волочиськ

про стягнення 6740,11 грн.

                   Суддя    

Представники сторін:

від позивача :   Яворська В.Ю. –по довіреності №1488 від 25.08.2009р.

від відповідача : Барладин Ю.В. - по довіреності №33 від 10.08.2009р.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача  6740грн.11коп., в т.ч.: 6558грн.23коп. основного боргу, що виник з договору купівлі-продажу №220 від 24.06.2008р. та не сплачений  за мировою угодою  від 24.11.2008р., яка затверджена ухвалою господарського суду від 15.12.2008р. ; 151грн.67 коп. - інфляційні нарахування на суму боргу ; 30грн.21 коп. - 3% річних.

          Представник позивача в судовому засіданні суду подав письмове клопотання за вих.№1489 від 25.08.2009р., згідно якого підтвердив сплату відповідачем заборгованості за отриманий товар в сумі 6558грн.23коп. та відшкодування ним витрат по оплаті державного мита в сумі 102грн.00коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп., що підтверджено копіями платіжних доручень від 10.08.2009р. і від 11.08.2009р.

Позивач просить  частині основного боргу 6558грн.23коп. провадження у справі припинити і стягнути з відповідача 151грн.67коп. інфляційних нарахувань на суму боргу та 30грн.21коп. - 3% річних.

Представник відповідача в судовому засіданні та у поданому відзиві підтвердив, що заборгованість у сумі 6558грн.23коп. сплачена платіжним дорученням №220 від 10.08.2009р., а платіжним дорученням №221 від 10.08.2009р. перераховано на рахунок позивача  102грн.00коп. на відшкодування витрат по держмиту і 118грн.00коп. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розглядом матеріалів справи встановлено :

24.06.2008р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки №220 від 24.06.2008р. і згідно п.п. 1.1, 1.2 вказаного договору постачальник зобов'язався поставляти на умовах, у строки та в порядку, визначеному договором та додатками, товар, та передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язаний прийняти товар у власність та оплачувати його на умовах і в порядку, передбаченому даним договором. Асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється по даному договору, визначається в накладних на товар, що є невід'ємною частиною договору.  

Згідно п.2.1 договору сторони передбачили, що поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця. Партією товару є товар, що поставляється по одній товарній накладні.

Вказаним договором сторони передбачили умови здачі приймання товару, а саме: здача-прийняття товару по кількості та якості здійснюється у пунктах поставки, визначеному в замовленні. Товар вважається прийнятим і переходить у власність покупця з моменту підписання сторонами оформленої належним чином накладної на товар в пункті поставки, визначеному в замовленні. (п.5.1, 5.2 договору).

Згідно п. 6.3 договору сторони передбачили, що покупець зобов'язується оплатити конкретну партію товару в гривнях на протязі 10 днів з моменту її поставки в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, визначений в даному договорі, або іншим способом, не забороненим законодавством України.

Позивач виконав зобов'язання по поставці товару на загальну суму 11926грн.33коп., що підтверджено видатковими накладними №00010186 від 26.06.2008р., №00002495 від 26.06.2008р., №000101187 від 26.06.2008р., №00011836 від 18.07.2008р., №00002901 від 19.07.2008р. та довіреністю на отримання товару відповідачем від 03.07.2008р. серії ЯПД з відмітками про отримання товару представником відповідача.

Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, сплативши заборгованість в сумі 5068грн.10коп. готівкою через касовий апарат позивача, що підтверджено довідкою вих.№1727 від 24.09.2008р. Залишок несплаченої заборгованості склав 6858грн.23коп.

15.08.2008р. на адресу відповідача позивачем було направлено претензію за вих.№1496 з вимогою сплатити заборгованість., а 24.09.2008р. позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з відповідача 7145грн.26коп., з яких : 6858грн.23коп. боргу по оплаті за товар, отриманий згідно №220 від 24.06.2008р.,  287грн.03коп.

Ухвалою суду від 15.12.2008р. затверджено укладену між позивачем та відповідачем мирову угоду, згідно якої позивач взяв на себе зобов'язання до 15.03.2009р. погасити заборгованість перед позивачем.

         Згідно виписок із банківського рахунку від 26.03.2009р., від 27.03.2009р., від 14.04.2009р. відповідачем було сплачено 300грн.00коп.,  а решту  6558грн.23коп. відповідачем не повернено.  

Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань, позивач звернувся із позовом про стягнення з відповідача основний борг в сумі 6558грн.23коп., а також стягнення 151грн.67коп. інфляційних нарахувань на суму боргу, за період з 15.03.2009р. по 20.05.2009р., і 30грн.21коп. - 3% річних,  відповідно до наданих  до позовної заяви розрахунків.

В ході судового розгляду, відповідачем надано докази (копії платіжних доручень  №220 від 10.08.2009р., №221 від 11.08.2009р.) про  сплату відповідачем основного боргу в сумі 6558грн.23коп. та про  відшкодування ним витрат по оплаті державного мита в сумі 102грн.00коп. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу частково  - в сумі 118грн.00коп., оскільки при поданні позову позивачем було сплачено  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 315грн.00коп. В зв'язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача 151грн.67коп. інфляційних нарахувань та 30грн.21коп. - 3% річних,  а в решті позовних вимог в сумі 6558грн.23коп. просить  провадження припинити.

Аналізуючи надані докази, господарським судом враховується наступне :

  Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

  Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

 Відповідно ст.11 та ст.509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

  Згідно ст.526 цього Кодексу зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

 Відповідно до вимог ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

 Відповідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

 З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір поставки №220 від 24.06.2008р., згідно якого відповідач взяв на себе зобов'язання вчасно провести розрахунок за поставлений товар, проте в повному обсязі не виконав взятих на себе зобов'язань і ухвалою господарського суду від 15.12.2008р. було затверджено укладену між позивачем та відповідачем мирову угоду, згідно якої позивач  зобов'язаний був у строк до 15.03.2009р. сплатити заборгованість в  сумі 6558грн.23коп.

          В зв'язку з неповним виконанням відповідачем зобов'язань по мировій угоді, позивачем подано до суду позов про стягнення  6558грн.23коп. основного боргу, що виник з договору купівлі-продажу №220 від 24.06.2008р. та не сплачений  за мировою угодою  від 24.11.2008р., затвердженої ухвалою господарського суду від 15.12.2008р., з нарахуванням 151грн.67 коп.  по індексу інфляції  на суму боргу  і  30грн.21 коп. - 3% річних.

Оскільки після порушення провадження  у справі, відповідачем сплачено борг в сумі 6558грн.23коп., а також сплачено позивачу витрати по оплаті державного мита в сумі 102грн.00коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп., що  підтверджується копіями платіжних доручень №220 від 10.08.2009р., №221 від 10.08.2009р. та не заперечується позивачем,  в частині вимог про стягнення 6558грн.23коп. боргу  провадження у справі підлягає припиненню, згідно п.1.1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю предмету спору.

         Позовні вимоги про стягнення з відповідача 151грн.67коп. інфляційних нарахувань та 30грн.21коп. 3% річних обґрунтовані належними доказами, підтверджені поданими розрахунками, відповідають нормам чинного законодавства і підлягають задоволенню.

 Враховуючи те, що відповідач відшкодував позивачу витрати по оплаті державного мита в сумі 102грн.00коп. та частково витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп. (платіжне доручення №221 від 11.08.2009р.), суд вважає  необхідним стягнути з відповідача решту 197грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки при зверненні з позовом до суду позивачем було сплачено 315грн.00коп. по квитанції №94/116 від 09.07.2009р.

Керуючись ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України,  ст.ст.1,12, 43, 44, 49, п.1.1 ст.80, ст.ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

                    Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Дейл” м.Хмельницький до Районного ринку Волочиського районного споживчого товариства м.Волочиськ про стягнення  6740грн.11коп. задоволити частково.

Стягнути з Районного ринку Волочиського районного споживчого товариства

(м.Волочиськ, вул. Незалежності, 32, р/рах.260070390801 в ХР ФАБ „Укоопспілка” м. Волочиськ, МФО 315568, код 01526230) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Нейл”

(м.Хмельницький, вул.Красовського, 64, р/рах.26001017010320 в Хмельницькій філії ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 315609, код ЗКПО 21336490) 151грн.67коп. (сто п'ятдесят одна гривня 67 коп.) інфляційних нарахувань, 30грн.21коп. (тридцять гривень 21 коп.) річних та 197грн.00коп. (сто дев'яносто сім гривень 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В  частині стягнення  6558грн.23коп. боргу  провадження припинити.

                              Суддя