11/196
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.09 Справа № 11/196
За позовом Закритого акціонерного товариства “Український мобільній зв'язок”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Спецкераміка”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 15 695 грн. 84 коп.
суддя Москаленко М.О.
секретар судового засідання Меркулов Р.С.
в присутності представників сторін:
від позивача –Ковальова І.М., дов. № 0339/8 від 20.12.08.;
від відповідача –представник не прибув, -
в с т а н о в и в:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за укладеними між сторонами дев'ятнадцятьма договорами про надання послуг мобільного зв'язку в розмірі 6427 грн. 86 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 2545 грн. 43 коп., 3 % річних у розмірі 382 грн. 50 коп. та санкції у розмірі 6340 грн. 05 коп.
Представник відповідача у справі в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином.
Позовні вимоги представником позивача підтримані у повному обсязі.
Письмовим відзивом на позовну заяву (том справи 3, а.с. 80-81) відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві, та заявив клопотання про застосування до вимог позивача позовної давності.
Дослідивши обставини справи, вислухавши представника позивача, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд встановив таке.
Сторонами у даній справі були укладені договори про надання послуг мобільного зв'язку: № 1.10328319/2170274 від 30.03.2005, наданий телефонний номер 4263968; № 1.10328319/2170222 від 30.03.2005, наданий телефонний номер 4263965; № 1.10328319/2169942 від 30.03.2005, наданий телефонний номер 4758914; № 1.10328319/2170183 від 31.03.2005, наданий телефонний номер 4759578; № 1.10328319/2169877 від 31.03.2005, наданий телефонний номер 4756265; № 1.10328319/2169905 від 31.03.2005, наданий телефонний номер 4756268; № 1.10328319/2169926 від 31.03.2005, наданий телефонний номер 4756269; № 1.10328319/2170576 від 31.03.2005, наданий телефонний номер 4263960; № 1.10328319/2170456 від 31.03.2005, наданий телефонний номер 4263961; № 1.10328319/2170492 від 31.03.2005, наданий телефонний номер 4263963; № 1.10328319/2170417 від 31.03.2005, наданий телефонний номер 4263964; № 1.10328319/2170384 від 31.03.2005, наданий телефонний номер 4263967; № 1.10328319/2170524 від 31.03.2005, наданий телефонний номер 4263969; № 1.10328319/2169973 від 31.03.2005, наданий телефонний номер 4758915; № 1.10328319/2170000 від 31.03.2005, наданий телефонний номер 4758916; № 1.10328319/2170037 від 31.03.2005, наданий телефонний номер 4758917; № 1.10328319/2170094 від 31.03.2005, наданий телефонний номер 4758918; № 1.10328319/2170149 від 31.03.2005, наданий телефонний номер 4759573; № 1.10328319/2266856 від 03.06.2005, наданий телефонний номер 2731238.
Відповідно до пунктів 3.1 вказаних договорів нарахування за надані послуги мобільного зв'язку здійснюються згідно з тарифами UМС; розрахунковий період становить один календарний місяць; абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними у Абонента телефонами.
Пунктами 2.4.2 договорів відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номеру в мережі мобільного зв'язку.
Відповідно до умов пунктів 2.4.6 договорів у разі неодержання рахунків до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідач повинен був телефонувати до позивача для одержання інформації щодо подальших розрахунків.
Пунктами 3.3 усіх договорів відповідача був зобов'язаний сплачувати вартість наданих послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
У період з 23.03.2005 по 01.06.2007 відповідачу були надані послуги зв'язку на загальну суму 64237 грн. 12 коп. (за усіма договорами).
Послуги зв'язку, що надавалися позивачем, відповідач припинив оплачувати з 16.01.2007 (з вказаної календарної дати розпочалося прострочення відповідача зі сплати рахунків, що надавалися позивача, починаючи з рахунку за липень 2007 року).
Сума заборгованості відповідача за надані позивачем послуги згідно з наявними у матеріалах справи рахунками склала за усіма договорами 6427 грн. 86 коп., що підтверджується звітом про баланс особового рахунку абонента, а також надісланими на адресу відповідача рахунками.
Документів у підтвердження повної або часткової сплати вказаної позивачем суми заборгованості за вказаний позивачем у позові період відповідачем під час судового розгляду справи надано не було.
29.10.2006 укладені сторонами у даній справі договори № 1.10328319/2266856, № 1.10328319/2170149, № 1.10328319/2169877, № 1.10328319/2170037, № 1.10328319/2169926, № 1.10328319/2170000, № 1.10328319/2170524. № 1.10328319/2170492, № 1.10328319/2169973, № 1.10328319/2170222, № 1.10328319/2170274, № 1.10328319/2170417, № 1.10328319/2169905, № 1.10328319/2170576, № 1.10328319/2170384, № 1.10328319/2170094 були припинені у зв'язку з наявністю заборгованості відповідача за надані позивачем послуги.
01.06.2007 з аналогічних підстав були припинені укладені сторонами у справі договори № 1.10328319/2169942 та № 1.10328319/2170183.
За порушення умов договорів згідно з умовами пунктів 1.2 Додаткових угод, підписаними сторонами у даній справі, відповідачу були нараховані договірні санкції у розмірі 3 грн. 65 коп. за кожен день, що залишився до закінчення строку дії додаткової угоди, починаючи з дня відмови відповідача від договору або припинення дії договору.
Загальна сума санкцій за усіма договорами, нарахована позивачем та заявлена ним до стягнення з відповідача, склала 6340 грн. 05 коп., що відповідач обґрунтував відповідним наданим суду розрахунком.
Наданий позивачем у справі розрахунок сум санкцій відповідає умовам укладеної сторонами додаткової угоди, не суперечить приписам чинного законодавства, ґрунтується на фактичних обставинах справи, а тому є обґрунтованим.
У відповідності із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням викладеного вище вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 6427 грн. 86 коп. є обґрунтованими.
Письмовим відзивом на позовну заяву відповідач заявив клопотання про застосування до позовних вимог встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України строку позовної давності.
Відповідно до приписів ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлена у три роки.
Приписами ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.
Разом з цим згідно зі ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін; договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Як свідчать фактичні обставини справи та її матеріали, відповідно до умов пунктів 1.2 додаткових угод до укладених сторонами у справі договорів на підставі ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності до вимоги про стягнення договірної санкції встановлюється у три роки; початок перебігу строку позовної давності визначається згідно з цивільним законодавством України.
Таким чином, до вимог позивача про стягнення договірних санкцій, як і до вимог про стягнення суми основного боргу та нарахувань на вказану суму боргу, слід застосовувати позовну давність у три роки.
Враховуючи умови пунктів 3.3 укладених сторонами у даній справі договорів стосовно порядку сплати наданих позивачем послуг (до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим), а також дату, з якої почалося прострочення відповідачем належних до сплати платежів (16.07.2006), встановлений законом трирічний строк для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості за договорами сплив 16.07.2009.
До господарського суду Луганської області з даною позовною заявою позивач звернувся 14.07.2009, про що свідчить власноручна відмітка повноважного представника позивача на першому аркуші позовної заяви. Таким чином, строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 6427 грн. 86 коп. позивачем не пропущений, тому вказана вимога є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Не сплив також і встановлений додатковими угодами до договорів трирічний строк позовної давності за вимогою про стягнення договірних санкцій, оскільки нарахування вказаних санкцій розпочато позивачем після припинення дії укладених з відповідачем договорів (з 29.10.2006 та з 01.06.2007), що підтверджено наявними у матеріалах справи розрахунками сум штрафних санкцій, тому трирічний строк позовної давності за цими вимогами закінчиться відповідно 26.10.2009 та 01.06.2010.
З урахуванням викладеного вище вимога позивача про стягнення договірних санкцій у загальному розмірі 6340 грн. 05 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаних вище приписів цивільного законодавства позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача інфляційні нарахування на суму несвоєчасно сплаченої заборгованості у загальному розмірі 2545 грн. 43 коп. та 3% річних у розмірі 382 грн. 50 коп.
Розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань здійснений позивачем у відповідності з приписами чинного законодавства, відповідає фактичним обставинам справи та є обґрунтованим, тому вимоги про стягнення вказаних нарахувань є такими, що підлягають задоволенню.
Під час слухання справи докази часткової або повної оплати наданих позивачем послуг за вказаний у позові період відповідачем надані не були.
Із врахуванням викладеного вище позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судових витрат на підставі вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
При звернення до господарського суду з даним позовом позивачем було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315 грн. 00 коп. , в той час як сплаті підлягало 118 грн. 00 коп. За таких обставин зайве сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 197 грн. 00 коп. підлягають поверненню позивачеві з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково –виробничого об'єднання «Спецкераміка», Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 6а, код 19067194, на користь Закритого акціонерного товариства “Український мобільній зв'язок”, вул. Лейпцизька, 15, м. Київ, код 14333937, заборгованість в сумі 6427 грн. 86 коп., договірні санкції в сумі 6340 грн. 05 коп., інфляційні нарахування в сумі 2545 грн. 43 коп. та 3 % річних в сумі 382 грн. 50 коп., витрати зі сплати державного мита в сумі 156 грн. 96 коп., а також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. Повернути Закритому акціонерному товариству “Український мобільній зв'язок” з Державного бюджету України зайве сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 197 грн. 00 коп.
Підставою для повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання рішення –15.09.2009.
Суддя М.О. Москаленко
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4856343 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні