Рішення

від 14.09.2009 по справі 03/110-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03/110-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "14" вересня 2009 р.                                                       по справі  № 03/110-38

за позовом Комунального підприємства “Луцькводоканал”, м. Луцьк

до відповідача Комунального підприємства “Лучеськ”, м. Луцьк

про стягнення 1 579 грн. 79 коп. заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних

 Суддя  Сініцина Л.М.

Представники

від позивача: Пасічник Н.О. –юрисконсульт, дов. в справі

від відповідача: н/з

Суть спору: Комунальне підприємство “Луцькводоканал” просить суд стягнути з Комунального підприємства “Лучеськ” 1 579 грн. 79 коп., в т.ч. 1 316,91 грн. - основного боргу, 144,49 грн. - пені, 100,34 грн. - інфляційних втрат та 18,05 грн. - 3% річних за договором №1608 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 02.11.2006р.

Відповідач відзиву на позовну заяву згідно статті 59 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суду не подав, представник в судове засідання не з'явився. Направлені на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, повернулись на адресу суду з відміткою пошти “За зазначеною адресою не існує” (а.с.33-36). Однак, як вбачається з довідки з ЄДРЮО та ФОП від 14.09.2009р. КП «Лучеськ»зареєстровано за адресою м. Луцьк, вул. Бенделіані, 7, тобто за адресою за якою надсилалася позовна заява та ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи. Отже, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи і є всі підстави розглядати спір по суті.

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представника позивача, господарський суд, —

В С Т А Н О В И В:

02.11.2006 року між Комунальним підприємством “Луцькводоканал” та Комунальним підприємством “Лучеськ” (абонент) був укладений договір № 1608 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації (а.с.9-10).

Згідно пункту 1.1 розділу 1 договору водоканал забезпечує відпускання абоненту води з комунального водопроводу та приймання стічних вод в міську комунальну каналізаційну мережу, а абонент зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх в терміни, в порядок і на умовах, визначених даним договором (а.с.9).

Відповідно до пункту 5.1 розділу 5 договору розрахунки за воду, використану абонентом, та стоки здійснюються на підставі виставлених водоканалом рахунків, згідно з главою 12 Правил та чинним законодавством України у відповідності до затверджених тарифів, які можуть змінюватися протягом року, якщо змінюються умови  господарювання за причин, незалежних від водоканалу (а.с.9 на звороті).

Комунальне підприємство “Луцькводоканал” свої зобов'язання згідно договору виконало повністю, надало послуги з водопостачання за період з жовтня 2008р. по червень 2009р. на загальну суму 1 566 грн. 91 коп. і виставило відповідачу рахунки (а.с.11-19, 44-46).

Пунктом 5.3 розділу 5 договору передбачено, що абонент зобов'язується проводити оплату за надані послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок водоканалу протягом 6-ти банківських днів з дня одержання рахунку (а.с.9 на звороті).

Однак, відповідач свої зобов'язання виконав частково на суму 250 грн., про що свідчить банківська виписка (а.с.38-42).

Отже, як вбачається з розрахунку позивача, основний борг відповідача за період з 15.10.2008р. по 16.06.2009р. складає 1 316 грн. 91 коп. (1 566,91 –250,00 = 1 316,91 грн.) (а.с. 20).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших  вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На день розгляду справи в суді основний борг в сумі 1 316 грн. 91 коп. доведений матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Пунктом 7.2 розділу 7 договору передбачено, що за порушення передбачених даним договором термінів оплати за надані послуги абонент сплачує водоканалу пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення згідно з чинним законодавством (а.с.10).

Згідно розрахунку пені, наданого позивачем, сума пені за період з 22.10.2008р. по 30.06.2009р. становить 144 грн. 49 коп. (а.с.21). Позивачем пеня розраховувалася в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. Однак, відповідно до частини 1 статті 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, до стягнення підлягає пеня за період з 22.10.2008р. по 21.04.2009р.; тобто за 6 місяців в сумі 90 грн. 70 коп.

В стягненні пені в сумі 53,79 грн. (144,49 –90,70 = 53,79) слід відмовити.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунків позивача, сума інфляційних втрат за період з 22.10.2008р. по 30.06.2009р. становить 100 грн. 34 коп., 3% річних за той же період становить 18 грн. 05 коп. (а.с.22-23).

Отже, до стягнення підлягає основний борг в сумі 1 316 грн. 91 коп., пеня в сумі 90 грн. 70 коп., інфляційні втрати в сумі 100 грн. 34 коп. та 3 % річних в сумі 18 грн. 05 коп. Всього 1 526 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн..

Керуючись статтями 526, 625 ЦК України, статтями 193, 223, 232 ГК України, статтями 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

          1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Лучеськ»(43017, м. Луцьк, вул. Бенделіані, 7, р/р 26003008835 в КБ «Західінкомбанк», МФО 3034844, код ЗКПО 32273450) на користь Комунального підприємства “Луцькводоканал” (43010, м. Луцьк, вул. Дубнівська, 26, р/р 260034276 в ВОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 303484, код ЗКПО 03339489) основний борг в сумі 1 316 грн. 91 коп., пеню в сумі 90 грн. 70 коп., інфляційні втрати в сумі 100 грн. 34 коп., 3 % річних в сумі 18 грн. 05 коп., державне мито в сумі 102 грн. 00 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315 грн. 00 коп. Всього: 1 943 грн. 00 коп.

3.В стягненні 53 грн. 79 коп. пені відмовити.

Суддя                                                                                                 Л.М.Сініцина

Повний текст рішення підписано __.09.2009р.