Рішення

від 08.09.2009 по справі 18/1080

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/1080

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "08" вересня 2009 р. Справа № 18/1080

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді  Соловей Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача:       Волошин В.М., Мартинюк Н.В., довіреність від 10.08.2009р.;

від відповідача:  Піменов С.В., довіреність від 13.07.2009р.

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НВК" (с.Сусли,Новоград-Волинський район Житомирська область)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (с.Нова Романівка Новоград-Волинський район Житомирська область)

про стягнення 8170,95грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог від 19.08.2009р.)

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 13622,58грн., з яких: 11259,60грн. заборгованість за проданий товар, 1384,47грн. пеня, 833,21грн. інфляційні, 145,30грн.  3% річні (з 25.12.2008р. по 29.06.2009р.). 

В поданій господарському суду 20.08.2009р. позовній заяві (фактично - заява про зменшення розміру позовних вимог), позивач повідомив про сплату відповідачем  5000грн. після порушення провадження у справі  згідно  платіжного доручення №562 від 17.08.2009р., тому просить стягнути з відповідача  9033,47грн., з яких: 6259,60грн. основного боргу, 1725,03грн. пені, 833,21грн. інфляційних, 215,63грн. 3% річних (з 25.12.2008р. по 17.08.2009р.); а також покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 20.08.2009р. господарський суд прийняв заяву про зменшення розміру позовних вимог та ухвалив вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача на користь позивача 9033,47грн.

28.08.2009р. на адресу господарського суду надійшла позовна заява від 19.08.2009р. (заява про уточнення позовних вимог), в якій позивач зменшив розмір пені та  просить стягнути з відповідача 8170,95грн., з яких:  6259,60грн. основного боргу, 862,51грн. пені, 833,21грн. інфляційних, 215,63грн. 3% річних; а також покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, приймаючи до уваги, що відповідач частково провів розрахунок з позивачем, що заява позивача про зменшення суми позову не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає зменшення розміру позовних вимог та ухвалює вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача на користь позивача 8170,95грн.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог від 19.08.2009р., просять стягнути з відповідача  8170,95грн., з яких:  6259,60грн. основного боргу, 862,51грн. пені, 833,21грн. інфляційних, 215,63грн. 3% річних.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, його представник  в засіданні суду проти позовних вимог не заперечував.

Відповідно до ст.75 ГПК України  якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НВК" (Продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вудпак"  (Покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу  №38-с-19-05-08, за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця товар, а Покупець прийняти товар і сплатити за нього грошову суму Продавцю (п.1.1).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.   

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 223703,30грн., що підтверджується видатковими накладними  №ТР-0005277 від 16.09.2008р., №ТР-0005304 від 17.09.2008р., №ТР-0005338 від 19.09.2008р., №ТР-0005382 від 22.09.2008р., №ТР-0005127 від 10.09.2008р., №ТР-0005155 від 11.09.2008р., №ТР-0005190 від 12.09.2008р., №ТР-0005168 від 12.09.2008р., №ТР-0005045 від 08.09.2008р., №ТР-0005049 від 08.09.2008р., №ТР-0005088 від 09.09.2008р., №ТР-0005067 від 09.09.2008р., №ТР-0005001 від 05.09.2008р., №ТР-0005013 від 05.09.2008р., №ТР-0005039 від 08.09.2008р., №ТР-0005018 від 05.09.2008р., №ТР-0004759 від 27.08.2008р., №ТР-0004810, №ТР-0004836, №ТР-0004833 від 29.08.2008р., №ТР-0004603 від 20.08.2008р., №ТР-0004632 від 21.08.2008р., №ТР-0004683 від 22.08.2008р., №ТР-0004739 від 27.08.2008р., №ТР-0004447 від 14.08.2008р., №ТР-0004418 від 13.08.2008р., №ТР-0004468 від 15.08.2008р., №ТР-0004540 від 18.08.2008р., №ТР-0004220 від 07.08.2008р., №ТР-0004180 від 06.08.2008р., №ТР-0004274 від 08.08.2008р., №ТР-0004334 від 11.08.2008р., №ТР-0004100 від 04.08.2008р., №ТР-0004124, №ТР-0004141 від 05.08.2008р., №ТР-0003916, №ТР-0003908, №ТР-0003906 від 29.07.2008р., №ТР-0003945 від 30.07.2008р., №ТР-0003995 від 31.07.2008р., №ТР-0002231 від 05.06.2008р., №ТР-0002206 від 04.06.2008р., №ТР-0002283 від 06.06.2008р., №ТР-0002337 від 09.06.2008р., №ТР-0002159 від 03.06.2008р., №ТР-0003700, №ТР-0003680 від 23.07.2008р., №ТР-0003776 від 24.08.2008р., №ТР-0003459 від 16.07.2008р., №ТР-0003329 від 11.07.2008р., №ТР-0003611 від 21.07.2008р., №ТР-0003664 від 22.07.2008р., №ТР-0002426 від 11.06.2008р., №ТР-0002392 від 11.06.2008р., №ТР-0002444 від 12.06.2008р., №ТР-0002518 від 13.06.2008р., №ТР-0002835, №ТР-0002831, №ТР-0002832 від 27.06.2008р., №ТР-0002834, №ТР-0002852, №ТР-0002863 від 27.06.2008р., №ТР-0002806 від 26.06.2008р., №ТР-0002672 від 20.06.2008р., №ТР-0003207 від 09.07.2008р., №ТР-0003066 від 04.07.2008р., №ТР-0003223, №ТР-0003265 від 10.07.2008р., №ТР-0001890, №ТР-0001867 від 26.05.2008р., №ТР-0001932, №ТР-0001949 від 27.05.2008р., №ТР-0003048, №ТР-0003054, №ТР-0003061 від 04.07.2008р., №ТР-0002978, №ТР-0002946, №ТР-0002977 від 02.07.2008р., №ТР-0002882 від 01.07.2008р., №ТР-0004892, №ТР-0004902, №ТР-0004884 від  02.09.2008р., №4861 від 01.09.2008р., №ТР-0006629, №ТР-0006634 від 20.11.2008р., №ТР-0006648, №ТР-0006640, №ТР-0006651 від 21.11.2008р., №ТР-0006682, №ТР-0006689 від26.11.2008р., №ТР-0006706 від 27.11.2008р., №ТР-0006751, №ТР-0006753 від 02.12.2008р., №ТР-0006834, №ТР-0006830 від 08.12.2008р., №6811, №ТР-0006817 від 05.12.2008р., №ТР-0006865, №ТР-0006850 від 09.12.2008р., №ТР-0007090, №ТР-0007095 від 25.12.2008р. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБК №699055 від 26.05.2008р, серії НБК №699081 від 19.06.2008р., серії ЯНА №178917 від 01.09.2008р., серії ЯОЛ №101337 від 01.12.2008р. (а.с.28-59).

Відповідно до п.2.2 Договору, асортимент товару визначається специфікацією, яка є невід'ємною частиною даного Договору та рахунками, які виставляє Продавець на оплату Покупцю згідно його заявок.

Згідно з п.6.1, 6.2 Договору оплата за товар здійснюється Покупцем в безготівковому вигляді шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Продавця.  Покупець проводить попередню 100% оплату товару згідно рахунку, який виставлений Продавцем .

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов'язаний був розрахуватись за поставлений товар після отримання рахунку, виставленого Продавцем, однак  свої зобов'язання щодо оплати поставленого  йому товару    виконав частково на суму 212443,70грн.

В зв'язку із неповним проведенням розрахунків за поставлений товар позивач направив на адресу відповідача претензію від 19.05.2009р. за №20 (а.с.8-9) з вимогою оплатити суму боргу в розмірі 11259,60грн., однак останній залишив її без відповіді та задоволення.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість  за отриману продукцію в сумі 11259,60грн. Після подачі позову до суду відповідач сплатив позивачу 5000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №562 від 17.08.2009р. (а.с.72), в зв'язку із чим позивач  зменшив розмір позовних вимог та заявив до стягнення суму основного боргу в розмірі 6259,60грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Як передбачено ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 6259,60грн. основного боргу  обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить господарський суд стягнути з відповідача  за прострочення грошового зобов'язання 862,51грн. пені, 833,21грн. інфляційних та 215,63грн. 3% річних.  

Відповідно до  ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок нарахування відповідачу інфляційних в сумі 833,31грн. та 215,63грн. 3% річних (за період з 25.12.2008р. по 17.08.2009р.), суд вважає, що інфляційні та 3% річних нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Що стосується вимоги позивач про стягнення з відповідача 862,51грн. пені, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне:

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договором купівлі-продажу  №38-с-19-05-08 від 19.05.2008 року  сторони передбачили, що за неналежне виконання чи невиконання зобов'язань за даним договором винний несе відповідальність згідно з чинним законодавством (п.7.1 договору).

Виходячи з вказаного пункту договору та пославшись на ст.230, ч.6 ст. 231 ГК України та Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань",  позивач за порушення строку оплати товару нарахував відповідачу пеню у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу в сумі 862,51грн.

Однак, господарський суд вважає, що сума пені нарахована необґрунтовано виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 343 ГК України, передбачено, що розмір пені за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але  не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих   коштів   за   прострочку   платежу   пеню   в    р о з м і р і ,  що встановлюється за з г о д о ю  сторін.

В Роз'ясненні Вищого Арбітражного суду України від 29.04.1994р. №02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" роз'яснюється, що з дати набрання чинності Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тобто з 14 січня 1997 року (дата опублікування), р о з м і р  пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі, при цьому в п.2.1. Роз'яснення вказується, що якщо сторони у відповідному договорі не встановили  к о н к р е т н о г о   р о з м і р у  відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Як вбачається з умов договору сторони не передбачили відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, в т.ч. грошових, у вигляді сплати пені, не визначили конкретний розмір санкцій, а посилання позивача на норми ст.230 та ст.231 Господарського кодексу України не може бути підставою для стягнення пені, оскільки вони визначають загальне поняття штрафних санкцій як виду господарських санкцій та встановлюють особливості їх обчислення. При цьому, законодавством України не встановлено обов'язку сплати пені за порушення грошових зобов'язань суб'єктами господарювання по справі за договором купівлі-продажу у разі, якщо розмір пені не визначено в договорі.

Виходячи з вищевикладеного, у позивача не виникло право на нарахування пені у будь-якому розмірі.

Отже,  вимога в частині стягнення пені є необґрунтованою  та задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів погашення заборгованості в повному розмірі та заперечень проти позову не надав, представник в судовому засіданні підтвердив наявність заборгованості.

Приписами ст.ст.525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК" обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства,  підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню частково на суму 7308,44грн., з яких: 6259,60грн. основного боргу, 833,21грн. інфляційних та 215,63грн. 3% річних).  В частині стягнення пені у розмірі 862,51грн. суд відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та  інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано  заявленим позовним вимогам, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 549, 655, 692,  ЦК України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (11744, с.Нова Романівка Новоград-Волинський район Житомирська область, код ЄДРПОУ 05488561) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НВК" (11775, с.Сусли, Новоград-Волинський район Житомирська область, вул. Радянська, 1, код ЄДРПОУ 35545380):

- 6259,60 грн. основного боргу;

- 833,21грн. інфляційних;

- 215,63грн. 3% річних;

- 91,23грн. витрат по сплаті державного мита;

- 281,75грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові відмовити в частині стягнення 862,51грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Соловей Л.А.      

                                                    Дата підписання рішення: "14" вересня 2009року

Віддрукувати 3прим.:   

1 - до справи;

2,3 - сторонам