Рішення

від 14.09.2009 по справі 36/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/298

14.09.09

За позовом            Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЦЕНТР»

До          Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»

Про                                стягнення 159 534,94  грн.

Суддя   Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від позивача          Міхно І.М. по довіреності № 09 від 27.01.2009р.           

Від відповідача          не з'явився

В засіданні приймали участь

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЦЕНТР»про стягнення з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»150 926,76 грн. заборгованості, 5 945,39 грн. пені, 1 882,77 грн. витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, 780,02 грн. 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням умов договору оренди частини нежилого приміщення від 01.12.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2009р. порушено провадження у справі № 36/298, розгляд справи призначено на 10.08.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2009р., на підставі ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору у справі № 36/298, оголошено перерву в судовому засіданні до 14.09.2009р.

В судовому засіданні 14.09.2009р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 14.09.2009р. не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі суду від 22.07.2009р., не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЦЕНТР»(далі позивач, орендодавець) та Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»(далі відповідач, орендар) було укладено договір оренди частини нежилого приміщення б/н від 01.12.2008р.

Відповідно до умов даного договору орендодавець передав орендарю в строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 175,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 22 (Літера А) з метою здійснення орендарем господарської діяльності.

На виконання умов договору позивач за актом прийому-передачі, підписаним представниками сторін, передав відповідачу обумовлене договором приміщення.

Строк дії даного договору сторони визначили до 01.04.2011р., але в будь-якому випадку до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 9.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору сума орендної плати за користування частиною нежилого приміщення становить 35 410,60 грн., в тому числі ПДВ 5 901,77 грн., при цьому 1 кв.м. дорівнює 202,00 грн., в тому числі ПДВ 33,67 грн.

Згідно з п. 2.2 договору орендна плата щоквартально коригується на індекс інфляції у випадку, коли строк оренди складає більше 11 місяців, починаючи з 12 місяця оренди.

Сторони дійшли згоди (п. п. 2.3, 2.4 договору), що орендна плата за об'єкт оренди сплачується орендарем до 15-го числа поточного місяця, що передує тому на підставі рахунків орендодавця шляхом перерахування коштів орендарем на поточний рахунок орендодавця.

Крім того, відповідно до п. 2.6 договору оплата за комунальні послуги та електроенергію сплачується орендарем протягом 3-х банківських днів з дня надання орендодавцем відповідного рахунку.  

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за період з січня по травень 2009 року надані відповідачу Акти приймання-здачі робіт (надання послуг) на загальну суму 150 926,76 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором оренди в частині сплати орендної плати за період з січня по травень 2009 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по орендній платі, оплаті за комунальні послуги та електроенергію перед позивачем становить 150 926,76 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов'язання за договором оренди б/н від 01.12.2008р. в частині сплати орендної плати, оплати за комунальні послуги та електроенергію за період з січня по травень 2009 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по орендній платі та по оплаті за комунальні послуги та електроенергію перед позивачем становить 150 926,76 грн.

Відповідач належних доказів відсутності заборгованості по договору б/н від 01.12.2008р. суду не надав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 150 926,76 грн.

Цивільний кодекс України (стаття 549) містить поняття неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 5.2 договору передбачено, що за кожний прострочений день оплати (а також порушення будь-яких інших строків, встановлених цим договором) з орендаря на користь орендодавця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочки платежу, з нього, на підставі п. 5.2 договору, підлягає стягненню пеня в сумі 5 945,39 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку, який відповідачем оспорений не був.

Згідно приписів ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний  сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 780,02 грн. та витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, в сумі 1 882,77 грн. відповідає вимогам законодавства, а тому суд приходить до висновку про обгрунтованість зазначених вимог.

З матеріалів справи вбачається, що заявлену позивачем претензію № 21 від 08.04.2009р. з вимогою оплатити заборгованість відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.           

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А, 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3, код ЄДРПОУ 21616582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-ЦЕНТР»(01601, м. Київ, вул. Воровського, 22, код ЄДРПОУ 32751347) 150 926 (сто п'ятдесят тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 76 коп. заборгованості, 5 945 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн. 39 коп. пені, 780 (сімсот вісімдесят) грн. 02 коп. трьох відсотків річних, 1 882 (одну тисячу вісімсот вісімдесят дві) грн. 77 коп. витрат, пов'язаних з інфляційними процесами,  1 595 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 35 коп. державного мита, 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                Трофименко Т.Ю.