Рішення

від 21.08.2009 по справі 25/181

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/181

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.09                                                                                           Справа№ 25/181

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю “Маплекс Україна” (м.Самбір)

до відповідача:Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма “Капіталбуд” (м.Жовква)

про :стягнення заборгованості в сумі 61 541,61 грн.

                                                                                      суддя:   Пазичев В.М.   

                                                                                   секретар: Башак І.Є.

Представники:

позивача: Величко А.С.-представник, довіреність від 05.08.2009 року №2-08/09

відповідача:не з'явився

Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Маплекс Україна” (м.Самбір)  до Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма “Капіталбуд” (м.Жовква)  про стягнення заборгованості в сумі  61 541,61 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області  від 23.07.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 31.07.2009 року. Ухвалою від 31.07.2009 року розгляд справи відкладено до 06.08.2009 року, у зв”язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 06.08.2009 року розгляд справи відкладено до 21.08.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду  про порушення провадження у справі від 23.07.2009 року, про відкладення від 31.07.2009 року, від 06.08.2009 року не виконав повністю, явку повноважного представника  в судове засідання   забезпечив.

06.08.2009 року за вх.№16200 позивач подав довідку про відсутність господарської діяльності після взаємозвірки розрахунків між сторонами.

В судовому засіданні 06.08.2009 року позивач подав уточнення позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 61 405,34 грн.

Представник позивача позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.07.2009 року, про відкладення від 31.07.2009 року, від 06.08.2009 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника  не забезпечив, хоча і був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, відповідно до ст.64 ГПК України, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №4552182 від  31.07.2009 року, а його явка була визначена ухвалою суду обов”язковою.

31.07.2009 року за вх.№15761 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

20.08.2009 року за вх.№17201 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв”язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, за відсутності представника відповідача.

Рішення виготовлено, підписано та оголошено 21.08.2009 року.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення осіб, які були присутніми в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

01.08.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Маплекс Україна” (надалі –позивач) та Приватним підприємством виробничо-комерційна фірма “Капіталбуд” (надалі –відповідач) укладено  договір, за яким позивач зобов”язувався поставити на користь відповідача товарно матеріальні цінності.

За твердженням позивача, останній в період з 01.08.2008 року по 08.12.2008 року поставив на користь відповідача товарно –матеріальні цінності на загальну суму 74 405,34 грн., що підтверджується відповідними накладними.

Однак, на думку позивача, всупереч нормам чинного законодавства України та умовам  договору, відповідач лише частково виконав свій обов”язок по оплаті.

За підрахунком позивача, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем станом на 20.07.2009 року становить 61 405,34 грн.

15.06.2009 року позивачем через канцелярію відповідача було пред”явлено вимогу №1 за вих.№17 від 09.06.2009 року про перерахування боргу в розмірі 61 405,34 грн. протягом семи днів з дня одержання вказаного листа. Тобто, оплата боргу за письмовою вимогою мала би бути проведена по 22.06.2009 року

Однак, станом на 20.07.2009 року письмова вимога позивача відповідачем не виконана.

        Прострочення платежу, за твердженням позивача, становить 27 календарних днів: з 23.06.2009 року по 19.07.2009 року, за який позивачем нараховано 3% річних від простроченої суми в розмірі 136,27 грн.

         Проте, в судовому засіданні 06.08.2009 року позивач подав уточнення позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 61 405,34 грн.

Крім того, позивачем представлено акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008 року по 31.05.2009 року на суму 61 405,34 грн., підписаний та скріплений печаткою відповідача.

         Як стверджує позивач, відповідач свої зобов”язання належним чином не виконав, докази, що підтверджують погашення боргу не подав.

При винесені рішення суд керувався наступним:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно ст. 629 ЦК України,  договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і хоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно розрахунків, поданих позивачем та не спростованих відповідачем, сума боргу становить 61 405,34 грн.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову у встановленому чинним законодавством України порядку не заперечив, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Маплекс Україна” (м.Самбір)  до Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма “Капіталбуд” (м.Жовква) в частині стягнення заборгованості в сумі 61 405,34  грн. є обґрунтованим та підлягає  задоволенню.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.з Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав меморіальний ордер №2967772 від 20.07.2009 року на суму 615 (шістсот п”ятнадцять) грн. 42 коп. та меморіальний ордер №2970924 від 20.07.2009 року на суму 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України,  ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -    

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма “Капіталбуд”   (80300, Львівська обл., м.Жовква, вул.Воїнів УПА,8а, код ЄДРПОУ 35816883, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Маплекс Україна” (81400, Львівська обл., м.Самбір, вул.Шухевича,37Б/1А, код ЄДРПОУ 35126443, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) - борг у розмірі 61 405 (шістдесят одна тисяча чотириста п”ять) грн. 34 коп., а також судові витрати, пов”язані із сплатою державного мита у розмірі 614 (шістсот чотирнадцять) грн. 05 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Маплекс Україна” (81400, Львівська обл., м.Самбір, вул.Шухевича,37Б/1А, код ЄДРПОУ 35126443, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31119095700006, МФО 825014, код ЄДПОУ одержувача 22389406, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, одержувач УДК у Личаківському районі м.Львова) –недоплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 194 (сто дев”яносто чотири) грн. 50 коп.

4.          Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.  

Суддя