Рішення

від 04.09.2009 по справі 20/152-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/152-09

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

04.09.09                                                                                         Справа №  20/152-09

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Приватного підприємства «Юнісеф»

про стягнення 15678,67 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений

належним чином

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений

належним чином

Обставини справи:

Дочірнє підприємство «Рівненський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Юнісеф»(далі - відповідач) про стягнення 15678,67 грн. заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 05.09.2008 р. з ПП «Юнісеф»договору на надання послуг механізмами № 13, згідно якого ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»зобов'язувалося надати замовнику послуги механізмами, а відповідач –прийняти та оплатити їх.

Розгляд справи відкладався.          

Позивач у судовому засіданні 12.08.2009 р. позовні вимоги підтримав.

25.08.2009 р. до господарського суду Київської області від ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»надійшло уточнення до позовної заяви щодо нарахування штрафних санкцій, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 12633,02 грн. основного боргу, 1591,72 грн. інфляційних втрат, 193,06 грн. 3% річних, 376,56 грн. пені, 884,31 грн. штрафу та покласти на відповідача судові витрати.

Крім того, 25.08.2009 р. до господарського суду Київської області позивачем було подане клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника позивача.

Відповідач у судові засідання 12.08.2009 р. та 04.09.2009 р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

05.09.2008 р. між Філією «Радивилівський райавтодор»Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(підрядник) та Приватним підприємством «Юнісеф» (замовник) було укладено договір на надання послуг механізмами № 13, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується надати послуги механізмами.

У відповідності з п. 4.1 договору замовник здійснює оплату робіт згідно виставленого рахунку та товаро-транспортних накладних за надані послуги на протязі 10 днів.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що замовник за даним договором несе наступну відповідальність: за порушення терміну оплати за надані послуги оплачує підряднику пеню в розмірі 0,5 % за кожен день прострочки від вартості наданих послуг.

На виконання умов договору на надання послуг механізмами № 13 від 05.09.2008 р. Філією «Радивилівський райавтодор»було надано ПП «Юнісеф»послуг автомеханізмами Т-150, МТЗ-80, К-70 на загальну суму 12633,02 грн., що підтверджується товаро-транспортними накладними № 91383 від 09.09.2008 р. на суму 877,82 грн., № 91383 від 09.09.2008 р. на суму 877,82 грн., № 91382 від 09.09.2008 р. на суму 1231,49 грн., № 91382 від 09.09.2008 р. на суму 1231,49 грн., № 91389 від 09.09.2008 р. на суму 2097,89 грн., № 91384 від 29.09.2008 р. на суму 877,82 грн., № 91384 від 29.09.2008 р. на суму 877,82 грн., № 91385 від 29.09.2008 р. на суму 1231,49 грн., № 91385 від 29.09.2008 р. на суму 1231,49 грн., № 91386 від 29.09.2008 р. на суму 2097,89 грн. та рахунком № 45 від 30.09.2008 р. на суму 12633,02 грн.

Проте відповідач за надані послуги не розрахувався з позивачем у встановлений строк.

У зв'язку з несплатою заборгованості за даним договором ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» направило на адресу ПП «Юнісеф»претензію № 6/313 від 19.02.2009 р.

Відповідь на претензію отримано не було.

Як зазначає позивач, заборгованість відповідача за договором на надання послуг механізмами № 13 від 05.09.2008 р., становить 12633,02 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного та з'ясування судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за надані послуги у сумі 12633,02 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню відповідно до п. 6.1 договору на надання послуг механізмами № 13 від 05.09.2008 р.

Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 6.1 договору передбачено, що замовник за даним договором несе наступну відповідальність: за порушення терміну оплати за надані послуги оплачує підряднику пеню в розмірі 0,5 % за кожен день прострочки від вартості наданих послуг.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 376,56 грн., який є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 884,31 грн., відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, якою передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Проте зазначена вимога не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З даної норми вбачається, що передбачені нею розмір пені та штрафу застосовується, якщо інше не передбачено договором, а відтак до вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій застосуванню підлягають положення п. 6.1 договору, в якому сторони закріпили, що замовник за даним договором несе наступну відповідальність: за порушення терміну оплати за надані послуги оплачує підряднику пеню в розмірі 0,5 % за кожен день прострочки від вартості наданих послуг.

Таким чином, визначений ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України штраф в даному випадку до відповідача не може бути застосований, оскільки інший вид та розмір штрафу передбачений п. 6.1 договору.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 18.02.2008 р. у справі № 6/288.

Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 1591,72 грн. за період з жовтня 2008 р. до червня 2009 р., який є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Розмір 3% річних, визначений підприємством, становить 193,06 грн. за період з 10.10.2008 р. до 10.04.2009 р., який є арифметично вірним та підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ДП «Рівненський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49  Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд  

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Юнісеф»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, 52, код 33214155) на користь Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(33028, м. Рівне, вул. Остафова, 7, код 31994540) –12633 (дванадцять тисяч шістсот тридцять три) грн. 02 коп. основного боргу, 376 (триста сімдесят шість) грн. 56 коп. пені, 1591 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто одну) грн. 72 коп. інфляційних втрат, 193 (сто дев'яносто три) грн. 06 коп. 3% річних,  а також 147 (сто сорок сім) грн. 94 коп. по сплаті державного мита та 294 (двісті дев'яносто чотири) грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                      В.М. Бабкіна

  Дата підписання рішення – 10.09.2009 р.