Рішення

від 14.08.2009 по справі 13/1899

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/1899

                                         ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                                   

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2009 р.                                                                                 Справа №  13/1899

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Скиби Г.М., секретаря судового засідання Бордунос Л.І. в приміщенні господарського суду Черкаської області

за участю представників сторін:

від позивача: Засімов С.В. –директор –за посадою,

Ткаченко Н.І. –за довіреністю, адвокат;

від відповідача: Тараненко І.М. –директор –за посадою,  

Коновалов І.В. –за довіреністю, адвокат;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу  за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пасаж»м. Городище

до приватного підприємства «Зеніт-ВВ», м. Сміла     

про стягнення сплаченого авансу 5000 грн. за договором.

          Справа розглядається за наявними в ній доказами та матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

          Представники позивача звернулися в господарський суд з позовом про стягнення сплаченого авансу за договором №17 від 6.12.2007р. на виконання проектних робіт. Представники позивача вважають, що у відповідача не виникло права та обов'язку на отримання коштів за договором, оскільки робота не виконана.

          В судове засідання представники позивача подали заяву про зміну підстави позову. З урахуванням вимог ст. 22 ГПК України заяву прийнято до розгляду. Відповідачу надано достатньо часу для ознайомлення з матеріалами та для підготовки заперечень.

Господарському суду позивачем надані договір №17 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 06.12.2007р., протокол погодження ціни та завдання на виконання робіт, рахунок відповідача від 06.12.2007р. №17, лист №10/05-12 від 02.12.2008р. та додатково було надане платіжне доручення позивача від 13.12.2007р. про  перерахування відповідачу авансу в розмірі 5000 грн.

Зазначені документи вказують на підписання сторонами господарського договору про розроблення проекту та погодження істотних умов, які передбачені чинним законодавством щодо даного виду договорів.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлене законом.

Відповідно до ст. 888 ЦКУ замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути виготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Беручи до уваги факт направлення відповідачем позивачу підписаного та скріпленого печаткою тексту Договору №17 від 06.12.2007р. про розроблення проекту, кошторису на виконання робіт та виготовлене відповідачем завдання на виконання робіт, а також виставлення позивачу рахунку №17 від 06.12.2007р., який був сплачений позивачем згідно платіжного доручення від 13.12.2007р., слід говорити про укладення договору у відповідності до ст.181 Господарського кодексу України та виникнення між сторонами взаємних прав і обов'язків.

Підтвердженням укладення сторонами Договору про розроблення проекту є також лист-вимога позивача до відповідача від 02.12.2008р. №10/05-12 про повернення авансового платежу в сумі 5000 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання по виготовленню проектної документації. Зважаючи на зміст вказаного листа та передбачений законом порядок розірвання договору, а також встановлені законом правові наслідки порушення зобов'язання, лист позивача є пропозицією розірвати договір в результаті невиконання відповідачем прийнятого за договором зобов'язання та повернути отриманий аванс.

Відповідно до п.2 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно до п.3 цієї статті сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Оскільки від відповідача не надійшло жодних повідомлень про своє рішення щодо вимоги позивача повернути аванс та не було вчинено ніяких дій на виконання передбаченого договором зобов'язання розробити для позивача проект землеустрою, позивач змушений був звертатися до Господарського суду з цим позовом за захистом свого порушеного права.

Відповідно до п.3 ст.202 Господарського кодексу України до відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст.651 ЦКУ договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно п.5 ст.653 ЦКУ якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Представники позивача вважають, що в даному випадку істотним порушенням договору зі сторони відповідача є невиконання ним зобов'язання розробити проект землеустрою для позивача, за розроблення якого ТОВ «Пасаж» сплатило відповідачу аванс в розмірі, встановленому виконавцем робіт.

Внаслідок порушення відповідачем договору позивачу заподіяні збитки у вигляді сплаченого авансу та неотримання обумовленого продукту, на який розраховував позивач за вказану в договорі вартість.

          Представники позивача просять розірвати договір №17 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, укладений 6 грудня 2007р. між ТОВ  «Пасаж»та ПП «Зеніт-ВВ»та стягнути з ПП «Зеніт-ВВ»на користь ТОВ «Пасаж»сплачений аванс в розмірі 5000 грн. та судові витрати.

                    Представники відповідача вимоги заперечили, подали письмовий відзив на позов та просять в задоволенні позову відмовити з мотивів:

                    Сторонами підписано письмовий договір №17, який викладений у формі єдиного документа. Позивач дійсно провів авансовий платіж 5000 грн. Строк дії договору визначається з моменту оплати за виконання робіт до підписання акту приймання-передачі. Представники відповідача вважають, що в строк виконання робіт не входять терміни надання позивачем всіх необхідних погоджень з землевласником, землекористувачем, СЕС, службами містобудування, архітектури тощо.

                    Позивач жодного погодження не надав, тому виконання договору стало неможливим. Договір діє і відповідач готовий виконати зобов'язання після отримання всіх необхідних документів, в тому числі і дозвіл міської ради на виготовлення проекту землеустрою.

                    Але до цього часу позивач не узгодив з власником землі місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення.

                    Відповідач вважає, що така одностороння відмова позивача від договору є неправомірною, а вимога повернення коштів є безпідставною, оскільки виконані роботи і відповідач поніс певні витрати ЦК України встановлює правові наслідки дій замовника чи виконавця при розірванні договору.    

                    Відповідач письмової відповіді позивачу на його претензію не подавав з мотивів безпідставності звернення позивача.

                    Проте відповідач вимог до позивача не ставить і вважає, що відсутній предмет спору.

Інших доказів, якими сторони обгрунтовували свої доводи та заперечення, суду не подано.           

                    Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, вимоги та заперечення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача:

-          позивачем не підписано завдання на виконання робіт, яке є невід'ємним

додатком до договору (п.1.2 спірного договору №17) та кошторис на виконання робіт. Тобто сторонами не доведено належними доказами досягнення згоди по істотних умовах договору, що визначені сторонами.

-          даний договір суд вважає неукладеним та таким, що не породжує для сторін

прав та обов'язків у зв'язку з його належним виконанням;

          - посилання відповідача на наявні об'єктивні перешкоди (неотримання відповідних дозволів та погоджень від служб міста) є некоректним та не ґрунтується на вимогах договору (ст. 33 ГПК України);  

- позивач правомірно зазначає про втрату інтересу до договору, про мовчазну згоду відповідача до розірвання договору та наполягає на стягненні збитків в виді проведеної передоплати на підставі виданого відповідачем рахунку;

- суд не вбачає правових підстав для розірвання неукладеного договору, тобто позивач в цій частині використав неналежний спосіб захисту порушеного права;

- суд враховує непомірно великий розмір адвокатських витрат в порівнянні з сумою стягнення та відсутність кошторису і графіку роботи адвоката, тому зменшує розмір адвокатських витрат, які підлягають відшкодуванню –до 500 грн.

          Відповідно до ч. 2, 6 статті 49 Господарського процесуального кодексу  України державне мито та судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог –500 грн. витрат на послуги адвоката, 102 грн. державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                  Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

               Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відповідача –приватного підприємства «Зеніт ВВ»м. Сміла, вул. Тельмана, 2А, код ЄДРПОУ 35233557, рахунок №2600112438 в ЧОД «Райффайзен банк «Аваль»МФО 354411

на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Пасаж»м. Городище, вул. Кожедуба, 43-а (для листування –м. Городище, вул. Петровського, 14Б), код ЄДРПОУ 24414887, рахунок  №26002137866200 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Черкаси, МФО 351005

5000 грн. боргу, 500 грн. витрат на послуги адвоката, 102 грн. державного мита та 315 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

В решті вимог відмовити за необґрунтованістю.  

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Суддя                                                            Г.М. Скиба