Рішення

від 12.08.2009 по справі 31/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.09                                                                                                 Справа № 31/106

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:Прокурора Золочівського району в інтересах держави в особі Міського комунального підприємства „Золочівтеплоенерго”, м. Золочів Львівської області

до відповідача:Комунального підприємства „Золочівська районна друкарня”, м. Золочів Львівської області

про:стягнення 17321,44 грн.          

                                                                                          Суддя Артимович В.М.

                                                                                          При секретарі Митник М.Б.

Представники

від прокуратури:Рогожнікова Н.Б. –прокурор відділу (посвідчення № 148);

від позивача:Миць О.О. –представник;

від відповідача:не з'явився.

Представникам прокуратури та позивача роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Золочівського району в інтересах держави в особі Міського комунального підприємства „Золочівтеплоенерго”, м. Золочів Львівської області, надалі –позивач, до Комунального підприємства „Золочівська районна друкарня”, м. Золочів Львівської області, надалі –відповідач, про стягнення заборгованості в сумі 17321,44 грн.

Ухвалою суду від 23.07.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 12.08.2009 р.

Через канцелярію суду 12.08.2009 р. відповідачем подано відзив на позов прокурора, в якому він висловлює заперечення на позов з тих підстав, що договір № 37, на його думку, діяв лише до 21.12.2006р. Також до відзиву відповідачем додано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника в щорічній відпустці.

В судове засідання 12.08.2009 р. з'явилися представники прокуратури та позивача, які позовні вимог підтримали повністю з підстав, викладених у позові, подали документи на виконання вимог ухвали суду. Представник відповідача не з”явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. Судом відмовлено відповідачеві в задоволенні клопотання про відкладення розгляду даної справи як безпідставному, оскільки відповідачем не подано належних і допустимих доказів перебування представника у щорічній відпустці та того, що зазначена у клопотанні особа є представником відповідача.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 12.08.2009 р. за згодою представника прокуратури та позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 17.08.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані прокурором і сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем і відповідачем було укладено договір № 37 від 01.01.2006 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно якого позивач зобов”язався постачати відповідачеві теплову енергію в гарячій воді, а відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати одержану теплову енергію в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п. 8.1 договору оплата за теплову енергію проводиться проводиться виключно в грошовій формі по виставлених рахунках.

В матеріалах справи наявні наступні копії рахунків позивача: № 534 від 23.12.2008 р. на суму 3477,81 грн., № 7 від 15.01.2009 р. на суму 5272,60 грн., № 74 від 23.01.2009 р. на суму 2201,61 грн., № 164 від 24.02.2009 р. на суму 4514,80 грн., № 273 від 02.03.2009 р. на суму 1854,62 грн., а всього на загальну суму 17321,44 грн. Слід зазначити, що в кожному з рахунків позивача міститься посилання на договір. Крім того, позивачем, як платником податку на додану вартість видавались відповідачеві податкові накладні за період зі січня по березень 2009 р.

Згідно з п. 12.1 договору він набуває чинності з 01.01.2006 р. і діє до 31.12.2006 р. При цьому договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п. 12.2 договору).

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч вказаним вище нормам відповідач, вказавши у відзиві на тому, що договір є припиненим, при цьому не зазначивши з якого моменту, не подав суду доказів, які б свідчили, що відповідач письмово повідомляв позивача саме за місяць до закінчення строку дії договору № 37 про його припинення або перегляд умов договору, а не 31.01.2008 р. і 29.02.2008 р., як зазначено у відзиві відповідача. Слід зазначити, що підтвердженням чинності договору № 37 на 2008, 2009 р.р. є не лише відсутність письмових заперечень відповідача, поданих у встановлений п. 12.2 договору строк, а й фактичні дії сторін по наданню послуг та їх отриманню, що у відзиві не заперечується відповідачем.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав, доказів оплати боргу не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

Оскільки даний спір виник з вини відповідача, судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід стягнути із відповідача в дохід державного бюджету.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

1. Позов Прокурора Золочівського району в інтересах держави в особі Міського комунального підприємства „Золочівтеплоенерго”, м. Золочів Львівської області, задоволити повністю.

2. Стягнути із Комунального підприємства „Золочівська районна друкарня” (80700, вул. Героїв УПА, 8, м. Золочів Львівської області; код ЄДРПОУ 02467529) на користь Міського комунального підприємства „Золочівтеплоенерго” (80700, вул. Шашкевича, 28, м. Золочів Львівської області; код ЄДРПОУ 20808336) 17321,44 грн. заборгованості.

3. Стягнути із Комунального підприємства „Золочівська районна друкарня” (80700, вул. Героїв УПА, 8, м. Золочів Львівської області; код ЄДРПОУ 02467529) в дохід державного бюджету державне мито в сумі 173,21 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

         4. Накази видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України.

Суддя