Рішення

від 15.09.2009 по справі 15/194

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/194

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.09.09 р.                                                                                     Справа № 15/194                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькспецресурс” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 34225152)

до відповідача приватного підприємства “Дон-Сар” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 30443999)

про стягнення попередньої оплати в сумі 21350,00 грн., договірної санкції (неустойки) в сумі 7109,55 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мироненко Е.А. за довіреністю № 405 від 06.08.2009 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькспецресурс” м. Донецьк до приватного підприємства “Дон-Сар” м. Донецьк про стягнення попередньої оплати в сумі 21350,00 грн., договірної санкції (неустойки) в сумі 7109,55 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/194, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 24.07.2009 р., 11.08.2009 р. відповідач в судові засідання 11.08.2009 р., 15.09.2009 р. не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців серії АГ № 285959 станом на 08.04.2009 р., з якого вбачається, що ПП “Дон-Сар”, ідентифікаційний код 30443999, зареєстровано за адресою: 83121, м. Донецьк, пр. Київський, 5–В/3. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві, та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2007 р. сторони уклали договір поставки № 290П, згідно якого постачальник (відповідач) зобов'язався в порядку та на умовах, передбачених договором, поставити, а покупець (позивач) зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що кількість, найменування, асортимент, номенклатура, комплект, комплектність та вартість товару вказуються в рахунку–фактурі та накладних.

Згідно п. 2.7 договору постачальник зобов'язався передавати кожну партію товару по даному договору протягом 3 робочих днів з моменту погодження сторонами необхідної кількості партії товару, що поставляється.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору сума договору визначається згідно накладних на товар, що поставляється. Покупець здійснює оплату виконаних постачальником робіт в наступному порядку: 70% вартості робіт оплачується постачальнику покупцем після надання рахунку–фактури, 30% вартості робіт – після підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому–передачі виконаних робіт.

Згідно п. 5.4 договору у випадку порушення строків передачі товару постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі 0,1% від суми непоставленого товару за кожний день прострочення, включаючи день фактичного виконання зобов'язання по поставці.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що він вступив у силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2008 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від  належного виконання своїх зобов'язань в повному обсязі. Завірена копія договору додана до позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору поставки № 290П від 01.12.2007 р. на підставі рахунку № 38 від 27.08.2008 р. він здійснив передоплату на суму 21350,00 грн. згідно платіжного доручення № 1400 від 26.08.2008 р. з відміткою банку про проведення платежу 27.08.2008 р. Призначенням платежу у вказаному платіжному дорученні зазначено „За контейнер БС 4К по рах. № 38 від 27.08.2008 р.”. Завірені копії доручення та рахунку містяться в матеріалах справи.

Позивач, посилаючись на пункт 2.7 договору, згідно якого строк поставки товару складає три робочі дні з моменту узгодження сторонами кількості товару, вважає, що для відповідача строк здійснення поставки настав.

Позивач надіслав відповідачу лист № 178 від 21.04.2009 р. з вимогою здійснити поставку передплаченого товару (контейнеру БС 4К(н)1 в кількості 1 шт.). В листі позивач обґрунтовує дану вимогу пунктами договору поставки № 290П від 01.12.2007 р. Факт відправлення вказаного листа позивачем відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 0796 від 21.04.2009 р. та описом вкладення у цінний лист від 21.04.2009 р. Завірені копії листа, чеку та опису вкладення додані до позову.

25.05.2009 р. позивач надіслав відповідачу претензію № 238 від 22.05.2009 р., в якій вимагає повернути попередню оплату в сумі 21350,00 грн. В претензії позивач обґрунтовує дану вимогу пунктами договору поставки № 290П від 01.12.2007 р. Факт відправлення вказаної претензії позивачем та отримання її відповідачем підтверджується фіскальним чеком № 6029 від 25.05.2009 р. та повідомленням про вручення 29.05.2009 р. рекомендованого поштового відправлення представнику відповідача. Завірені копії претензії, чеку та повідомлення додані до позову.

Як стверджує позивач в позовній заяві, відповідач поставку передплаченого товару на суму 21350,00 грн. не здійснив, передоплату не повернув.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків.

З пункту 3.2 договору вбачається, що сторони фактично не погодили між собою строк та порядок оплати товару, що постачається, оскільки в даному пункті мова йде про порядок оплати виконаних робіт. При виконанні зобов'язань по договору поставки постачальник зобов'язався поставити товар, а не виконати роботи. Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони в договорі поставки № 290П від 01.12.2007 р. не домовилися про здійснення попередньої оплати за товар.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на той факт, що попередня оплата була здійснена ним на виконання договору поставки № 290П від 01.12.2007 р.

Згідно п. 1.2 договору кількість, найменування, асортимент, номенклатура, комплект, комплектність та вартість товару вказуються в рахунку–фактурі та накладних. Тобто спірний рахунок повинен містити посилання на договір № 290П від 01.12.2007 р., оскільки істотні умови такого договору щодо найменування, кількості, ціни на товар сторони могли погодити тільки під час виставлення рахунку, а потім при підписанні видаткової накладної. Такий рахунок–фактура та видаткова накладна крім функції передатного акту виконують функцію специфікації до договору, тому є його невід'ємною частиною.

Однак, наявний в матеріалах справи рахунок № 38 від 27.08.2008 р. не можна розцінювати як первинний документ, складений на виконання умов договору поставки № 290П від 01.12.2007 р., та як невід'ємну частину цього договору, оскільки жодного посилання в рахунку на спірний договір не міститься.

Платіжне доручення містить вказівку на те, що оплата здійснювалася на підставі вказаного рахунку.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено зв'язок між рахунком та платіжним дорученням з умовами спірного договору, тобто не доведений сам факт здійснення попередньої оплати за спірним договором, на підставі якого позивач вимагає стягнути суму попередньої оплати.  

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ч. 2 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ст. 644 ч. 1 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Згідно ст. 181 ч. 1 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Пропозиції відповідача укласти договір купівлі-продажу викладені у формі рахунку–фактури, адресованого позивачу, в якому містяться всі істотні умови: предмет договору, ціна товару, кількість товару, а саме відповідач пропонує позивачу придбати контейнер БС 4К(н)1 в кількості 1 шт. за ціною 30499,99 грн. з умовою попередньої 100% оплати його вартості Факт прийняття пропозиції позивачемм підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір купівлі-продажу на запропонованих умовах, а саме: здійснення часткової попередньої оплати за даний товар. За вказаних обставин суд дійшов висновку, що між сторонами склалися правовідносини купівлі-продажу товару.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом спірного договору купівлі–продажу між сторонами у спрощений спосіб є контейнер БС 4К(н)1 в кількості 1 шт. за ціною 30499,99 грн., тобто товар індивідуально визначений, штучний з певною вартістю.

Згідно ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Відповідно до ст. 183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Суд дійшов висновку, що контейнер є неподільною річчю, тому що у випадку поділу його на частини він втратить свої функціональні властивості та цільове призначення. Таким чином, в даних спірних правовідносинах сторін для виникнення у відповідача обов'язку передати спірний контейнер позивач повинен був здійснити 100% попередню оплату, оскільки саме на таких умовах відповідач шляхом виставлення рахунку пропонував йому укласти договір купівлі–продажу. Ціна контейнеру складає 30499,99 грн., позивач попередньо оплатив суму 21350,00 грн. Здійснення часткової передоплати покупцем не породжує у продавця зобов'язання здійснити передачу товару, тому як здійснити часткову передачу спірного контейнеру на суму передоплати в розмірі 21350,00 грн. є фактично неможливо.

Відповідно до ст. 693 ч. 2 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно вказаної норми закону у позивача може виникнути альтернативне право вимагати передання оплаченого товару або вимагати повернення суми попередньої оплати, тільки в тому випадку, коли відповідач, отримавши 100% передоплату, не передасть товар у встановлений строк.

Докази 100% предоплати за товар згідно виставленого рахунку на суму 30499,99 грн. позивач до суду не надав.  

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 21350,00 грн., є необґрунтованими, тому їх відхиляє.

Додаткові позовні вимоги про стягнення договірної санкції (неустойки) в сумі 7109,55 грн. засновані на невиконанні зобов'язання за договором поставки № 290П від 01.12.2007 р., тому також не підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 15.09.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя