Ухвала

від 17.09.2009 по справі 20/43пд(11/189пд)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/43пд(11/189пд)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

УХВАЛА

17.09.09                                                                                 Справа № 20/43пд(11/189пд).

За позовом

заступника прокурора Луганської області  в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України, м. Київ, та Державного відкритого акціонерного товариства “Ремонтно-механічний завод”, м. Лисичанськ  Луганської області

до відповідача  -  Приватного підприємства  “Ремонтно - механічний завод,

                              м. Лисичанськ  Луганської області,

про визнання інвестиційного договору недійсним та повернення майна у державну власність,

суддя  Т.С.Кірпа,

представники:

від заявника:

- Анушкевич О.І., прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах

 прокуратури Луганської області,  посв. № 553 від 27.08.08. (до перерви);

- Шидлаускас П.В., прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах

 прокуратури Луганської області,  посв. № 129 від 09.10.06. (після перерви);

від позивача:

-  Віннік В.В., дов. № 28/01/01-04 від 27.01.09., Міністерство вугільної промисловості

  України;

- Віннік В.В., виконавчий директор, наказ №3/12 від 24.12.07., ДВАТ «Ремонтно-механічний

  завод»;

від відповідача - Дубровін А.В., дов. № 22-01/09 від 22.01.09.;

обставини справи: про визнання інвестиційного договору недійсним та повернення майна  у  державну власність,

                                                              в с т а н о в и в :

          Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.09.09. оголошувалася перерва до 17.09.09., до 15 год. 00 хв.

          Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області –в.о. голови суду Рябцевої О.В. від 22.07.09.) справу №11/189пд передано судді Ковалінас М.Ю. для призначення до розгляду судді Кірпа. Т.С.

          Господарським судом Луганської області 02.09.08. (суддя Москаленко М.О.)  було   порушено провадження у справі №11/189пд  за позовом заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України, м. Київ, та Державного відкритого акціонерного товариства “Ремонтно-механічний завод”,                      м. Лисичанськ  Луганської області, до Приватного підприємства  “Ремонтно-механічний завод, м. Лисичанськ  Луганської області,  про визнання інвестиційного договору недійсним та повернення майна  у  державну власність.

          Рішенням господарського суду Луганської області від 02.12.08. у справі №11/189пд у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

          Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 12.02.09. у справі №11/189пд залишено без задоволення апеляційне подання заступника прокурора Луганської області, рішення  господарського суду Луганської області від 02.12.08.  у  справі  №11/189пд   залишено без змін.

          За касаційним поданням заступника прокурора Луганської області, постановою Вищого господарського суду України від 11.06.09. скасовано постанову Луганського апеляційного господарського суду від  12.02.09. у справі  №11/189пд  та  рішення  господарського суду Луганської області від 02.12.08.  з цієї ж справи, з мотивів неповного з'ясування судами  обох інстанцій –першої та апеляційної, усіх обставин справи, з якими Закон пов'язує визнання правочинів недійсними та не з'ясування чи може спір про визнання недійсним оспорюваного договору вирішуватися поза межами справи про банкрутство, окрім цього судами  не враховано вимог ст. 267 ЦК України та правил  ст. ст. 257, 261 ЦК України щодо позовної давності,  у зв'язку з чим  матеріали згаданої справи скеровано до нового розгляду до  господарського суду Луганської області.

          Приймаючи до уваги, що на даний час справу №11/189б повернуто  з апеляційної інстанції до господарського суду Луганської області, тому для повного та всебічного з'ясування всіх обставин у справі  та враховуючи обов‘язковість вказівок касаційної інстанції (постанова ВГСУ від 11.06.09. у справі №11/189пд), суд призначив  до розгляду у судовому засіданні справу №20/43пд (11/189б).

          Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог суду та Закону заявник надав пояснення від 13.08.09.  за №05-102вих.  про наступне.

          Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених Законом.

          Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

          Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь - якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом. При цьому, прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони.

          У відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

          За рішенням Конституційного суду України № З-рп/99 від 08.04.99., під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах»потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано в тому числі повноваження органу виконавчої влади. В контексті п.2 ст. 121 Конституції України приписи п. З ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави.

          У зв'язку з викладеним, заступником прокурора Луганської області подано позов в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України, як власника майна Державного відкритого акціонерного товариства «Ремонтно-механічний завод»та органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах щодо вказаного майна.

          Відповідно до ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

          Аналогічна позиція викладена в п. 5 рішення Конституційного суду України № З-рп/99 від 08.04.1999.

          Звернення прокурора з дійсним позовом обумовлено необхідністю захисту порушених економічних інтересів держави внаслідок укладення інвестиційного договору, спрямованого на відчуження майна ДВАТ «РМЗ», з порушенням вимог чинного законодавства.

          Так, ухвалою господарського суду Луганської області від 13.03.00. порушено провадження у справі №11/9б про банкрутство Державного відкритого акціонерного товариства «Ремонтно-механічний завод», у зв'язку з його фінансовою неспроможністю. 10.04.01. введено процедуру санації боржника, в межах якої судом затверджено Зміни та доповнення до плану санації за участю інвестора, Приватного підприємства «Ремонтно-механічний завод».

          На виконання вказаного плану санації між ДВАТ «РМЗ»та ПП «РМЗ»19.05.04. укладено інвестиційний договір, згідно договору необхідно було забезпечити реалізацію     п.п. 3.1., 3,4. Плану санації зі змінами та доповненнями до нього шляхом здійснення інвестиційної діяльності, направленої на погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками підприємства - боржника, а також відновленню його платоспроможності. Боржник зобов'язався створити усі умови для здійснення такої інвестиційної діяльності.

          Згідно ч. З ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»інвестор за умови виконання зобов'язань, передбачених планом санації, може набувати права власності на майно боржника відповідно до законодавства та плану санації.

          Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Постановою Вищого господарського суду України від 15.02.06. у справі № 11/9б касаційне подання прокурора м. Лисичанська задоволено, ухвалу господарського суду Луганської області від 22.04.04. скасовано. Вказану постанову суду мотивовано тим, що керуючим санацією ДВАТ «РМЗ»в порушення вимог ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не погоджено Зміни та доповнення до плану санації з органом, уповноваженим управляти майном боржника - Міністерством палива та енергетики України.

          Вочевидь, інвестиційний договір між ДВАТ «РМЗ»та ПП «РМЗ»від 19.05.04., укладений на виконання плану санації, згідно якому відбулося відчуження майна боржника, не можна визнати таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки такий захід відновлення платоспроможності боржника, як продаж частини його майка, не узгоджено з органом, уповноваженим управляти майном.

          Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність —це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

          Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

          Як зазначено вище, ухвалу господарського суду Луганської області від 22.04.04. щодо затвердження Змін та доповнень до плану санації за участю інвестора - ПП «РМЗ»скасовано Вищим господарським судом України лише 15.02.06., і до вирішення по суті питання законності затвердження судом плану санації було неможливо вчинити таку процесуальну дію, як подання позовної заяви.

          Таким чином, перебіг строку позовної давності для подання позовної заяви почався від дня, коли заявник та позивач довідалися про порушення свого права.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»продаж частини майна боржника - державного підприємства в процедурі санації проводиться відповідно до законодавчих актів з питань приватизації з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

          Пунктом 4 Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України №1477 від 30.07.1999 (в редакції, що діяла на момент укладення спірної угоди) передбачено, що відчуження майна державного підприємства здійснюється безпосередньо підприємством після отримання погодження державного органу приватизації, який здійснює функції управління цим підприємством, за наявністю, крім іншого, погодження галузевого міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади (пп. 5.8. вказаного вище Положення).

          Інвестиційний договір, укладений між ДЗАТ "РМЗ" та ПП "РМЗ", є угодою, спрямованою на відчуження майна, тому на неї поширюється дія ч. 2 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка і передбачає особливості продажу майна боржника - державного підприємства.

          Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

          Згідно з ч. І ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

          Недотримання сторонами при укладенні інвестиційного договору викладених вище вимог чинного законодавства і є підставою для визнання його недійсним.

          Враховуючи вищевикладене, заявник просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

          Заявою про доповнення позовних вимог від 04.09.09. №05-1304вих.09, прокурор повідомив наступне.

          Згідно Статуту ДВАТ «Ремонтно-механічний завод»та даних реєстраційної справи вказане підприємство засноване на державній власності, його засновником та органом, уповноваженим управляти майном, є Міністерство вугільної промисловості України.

          Відповідно до ст. 56 Цивільного кодексу України, позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

          Як зазначалося вище, ухвалу господарського суду Луганської області від 22.04.04. щодо затвердження змін та доповнень до плану санації за участю інвестора –ПП «Ремонтно-механічний завод»скасовано Вищим господарським судом України лише 15.02.06.

          Для скасування вказаної вище ухвали всі дії по укладанню оспорюваного договору здійснювалися на її виконання та в межах затвердження змін до плану санації. Після скасування цієї ухвали інвестиційний договір між   ДВАТ «Ремонтно-механічний завод»та Приватним підприємством «Ремонтно-механічний завод»від 19.05.04. набув ознак такого, що порушує інтереси позивача.

          При цьому, до вирішення по суті питання законності затвердження судом плану санації, було неможливо вчинити таку процесуальну дію, як подання позовної заяви.

          Згідно ст. 257  Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

          У зазначеному випадку перебіг строку позовної давності почався від дня, коли заявник та позивач довідалися про порушення свого права. Клопотання про відновлення строку позовної давності, яке викладено у позовній заяві, прошу не брати до уваги, оскільки прокурор звернувся до суду з позовною заявою 01.09.08., в межах строку позовної давності.

          За таких обставин прокурор просить суд задовольнити позов у повному обсязі.     

          На виконання вимог ухвали господарського суду від 13.08.09. №20/43пд (11/189пд) Міністерство палива та енергетики України листом від 03.09.09. №17/1596 повідомило наступне.

          Станом на 22.04.04. ДВАТ «Ремонтно-механічний завод»належав до сфери управління Міністерства палива та енергетики України.

          Згідно наказу №123 від 11.03.08., затвердженого Міністерством палива та енергетики України, ДВАТ «Ремонтно-механічний завод»не відноситься до сфери управління Мінпаливенерго.

          Додатком 2 до  розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.10.05. №417-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств та повноважень з управління корпоративними правами держави щодо господарських товариств» передбачений перелік підприємств, які передаються до сфери управління Міністерства вугільної промисловості, але Державне відкрите акціонерне товариство «Ремонтно-механічний завод»помилково не було включено до вищевказаного переліку.

          Передача зазначеного підприємства Міністерству вугільної промисловості України можлива лише за поданням Фонду державного майна України.

          Враховуючи зазначене, питання належності ДВАТ «Ремонтно-механічний завод»до сфери управління одного з Міністерств вирішиться  у найкоротший строк.

          Міністерство палива та енергетики України просить суд врахувати наведену інформацію при розгляді справи №20/43пд з урахуванням остаточного визначення органу управління станом на 03.09.09.

          Відповідач відзивом на позовну заяву від 07.09.09. за №07-09/09-3 проти заявленого позову заперечує, посилаючись на наступне.

          Приватне підприємство «Ремонтно-механічний завод», відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, у справі № 20/43пд (11/189пд) господарського суд Луганської області за позовом заступника прокурора Луганської області в інтересах держави, в особі Міністерства вугільної промисловості України та Державного відкритого акціонерного товариства «Ремонтно-механічний завод»до Приватного підприємства «Ремонтно-механічний завод»про визнання інвестиційного договору недійсним та повернення майна у державну власність, надає ці заперечення на письмові пояснення прокурора від 13.08.09. № 05-102вих та повідомляє наступне.

          У письмових поясненнях від 13.08.09. № 05-102вих прокурор зазначає, що позов подано в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України,  як власника майна Державного відкритого акціонерного товариства «Ремонтно-механічний завод»та органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах щодо вказаного майна.

          Проте, як зазначено в постановах Вищого господарського суду України від 15.02.06. у справі № 11/9б та від 11.06.09. у цій справі, органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно Державного відкритого акціонерного товариства «Ремонтно-механічний завод», є Міністерство палива та енергетики України.

          Таким чином, Міністерство вугільної промисловості України є неналежним позивачем у цій справі.

          У письмових поясненнях від 13.08.09. № 05-102вих прокурор також зазначає, що постановою Вищого господарського суду України від 15.02.06. у справі № 11/9б ухвалу господарського суду Луганської області від 22.04.04. скасовано. Вказану постанову суду мотивовано, тим що керуючим санацією позивача в порушення вимог статті 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не погоджено зміни та доповнення до плану  санації з органом, уповноваженим управляти майном боржника - Міністерством палива та енергетики України. Вочевидь, інвестиційний договір між позивачем та відповідачем від 19.05.04., укладений на виконання плану санації, згідно якому відбулося відчуження майна боржника, не можна визнати таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки такий захід відновлення платоспроможності боржника, як продаж частини його майна, не узгоджено з органом, уповноваженим управляти майном.

          Проте, з цим погодитись не можна.

          Спірний інвестиційний договір було укладено на виконання плану санації, зміни та доповнення до якого були затверджені ухвалою господарського суду Луганської області від 22.04.04. у справі № 11/9б.

          Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

          Між тим, на момент укладання спірного договору (19.05.04.) ухвала господарського суду Луганської області від 22.04.04. у справі № 11/9б набрала законної сили і відповідно до частини 5 статті 124, пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України, статей 45, 115 ГПК України була обов'язковою до виконання на всій території України.

          Так, пунктом 4 резолютивної частини цієї ухвали керуючий санацією був зобов'язаний подати до суду у строк до 15.05.04. укладений з відповідачем інвестиційний договір.

          У письмових поясненнях від 13.08.09. № 05-102вих прокурор також зазначає, що до 15.02.06., тобто до скасування Вищим господарським судом України ухвали господарського суду Луганської області від 22.04.04. у справі № 11/9б, неможливо вчинити таку процесуальну дію, як подання позовної заяви.

          Між тим, відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

          Відповідно до частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

          Частиною 3 статті 3 Закону України «Про судоустрій»встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

          Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про судоустрій»усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до Закону.

          Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про судоустрій»ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

          З огляду на зазначене, наявність ухвали господарського суду Луганської області від 22.04.04. у справі № 11/9б не позбавляла права прокурора і не обмежувала його своєчасно звернутися до суду з цим позовом.

          В судовому засіданні, яке відбулося 13.08.09., прокурор усно відмовився від своєї заяви від 22.09.08. № 05-901вих про відновлення строку позовної давності, оскільки вважає його таким, що не сплив.

          Між тим, як вбачається з завдання Генеральної прокуратури України від 15.08.08. №05/2/1-14467-01 (том справи 1, аркуш справи № 41), прокуратурі області було відомо про спірний договір ще в травні 2005 року.

          Позовна заява прокурора від 29.08.08. № 05-901вих подана до господарського суду Луганської області 02.09.08.

          За таких обставин, на момент подання вказаної позовної заяви, позовна давність сплинула.

          Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

          22.09.08., до винесення рішення, відповідач подав господарському суду Луганської області заяву від 22.09.08. № 22-09/08-3 про застосування позовної давності при вирішенні спору у цій справі (том справи 1, аркуш справи 58).

          Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

          Згідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

          На підставі викладеного, а також з підстав, наведених у відзиві від 22.09.08. № 22-09/08-В, запереченнях від 23.10.08. № 23-10/08-3 та від 24.11.08. № 24-11/08-3, та відповідно до статей 1, 12, 82 Господарського процесуального кодексу України, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

          Крім того,  заявою від 06.09.09. за №32 позивач, ДВАТ «Ремонтно-механічний завод»повідомив наступне.

          По наявним відомостям позивача, відповідач, Приватне підприємство  «Ремонтно-механічний завод»має намір здійснити дії по продажу майна, переданого за інвестиційним договором, що може зробити неможливим в майбутньому реальне виконання рішення господарського суду.

          З метою охорони прав інтересів позивача, останній просить суд   прийняти заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно, яке знаходиться у власності   Приватного підприємства  «Ремонтно-механічний завод», згідно ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, до вступу рішення суду в законну силу або до відміни ухвали про забезпечення позову.

          З огляду на ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєю ініціативою має право вжити заходи для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено, що вжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.  

          Відповідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень, що позивачем не виконано.

          Враховуючи зазначене, суд відхиляє клопотання позивача щодо забезпечення позову.

          Клопотанням від 17.09.09., погодженим з заявником та позивачем, відповідач просить суд продовжити термін розгляду справи на один місяць відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

          За змістом ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

          За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено ч. 1 цієї статті.

          Суд, керуючись ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, задовольняє подане клопотання та продовжує термін розгляду справи №20/43пд (11/189пд) на один місяць, до 27.10.09.

          За таких обставин суд, керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне відкласти розгляд справи та призначити нове судове засідання.

          На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 2, 4-1, 29,  33,  38,  50, 59, 61, 64, 66, 67, 69,  77, 86, 87, 111-112 Господарського процесуального кодексу  України, суд

                                                                   у х в а л и в :

          1. Клопотання позивача, Державного відкритого акціонерного товариства “Ремонтно - механічний завод”, м. Лисичанськ  Луганської області, про прийняття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, Приватного підприємства  “Ремонтно - механічний завод, м. Лисичанськ  Луганської області,  - відхилити.

          2. Продовжити термін розгляду справи №20/43пд (11/189пд) на один місяць, до 27.10.09.

          3. Відкласти   розгляд справи на  22.10.09., на 12 год. 15 хв., у приміщенні господарського суду Луганської області, каб. № 333.

          4. Зобов'язати позивачів -  надати суду в строк  до 20.10.09.  письмову інформацію щодо підстав, що спричинили подання цього позову, зокрема надати уточнення щодо належних позивачів за позовною заявою від 29.08.08. №05-901вих., документально підтвердити повноваження Міністерства вугільної промисловості України,  як органу уповноваженого управляти державним майном ДВАТ “Ремонтно-механічний завод”,              м. Лисичанськ Луганської області, станом на момент затвердження господарським судом за ухвалою від 22.04.04. у справі №11/9б  Змін та доповнень до плану санації ДВАТ “РМЗ” та укладення й виконання оспорюваного інвестиційного договору  б/н  від 19.05.04., а також станом на день розгляду даної справи; надати відомості щодо виконання інвестором –відповідачем ПП “РМЗ” та позивачем ДВАТ “РМЗ” своїх зобов'язань за інвестиційним  договором  б/н  від 19.05.04.  та щодо виконання заходів плану санації (зі змінами) в частині погашення інвестором зобов'язань позивача ДВАТ “РМЗ” та передачі йому майна останнього; надати відомості щодо власника майна, зазначеного у розділі 3  п. 3.1. інвестиційного договору  б/н  від 19.05.04. на даний час.

          5. Зобов'язати Міністерство вугільної промисловості України, м. Київ, та Міністерство палива та енергетики України, м. Київ,  в строк до 20.10.09  документально підтвердити повноваження Міністерства вугільної промисловості України чи Міністерства палива та енергетики України,      як органу уповноваженого управляти державним майном ДВАТ “Ремонтно-механічний завод”, м. Лисичанськ Луганської області, станом на момент затвердження господарським судом за ухвалою від 22.04.04. у справі №11/9б  Змін та доповнень до плану санації ДВАТ “РМЗ” та укладення й виконання оспорюваного інвестиційного договору  б/н  від 19.05.04., а також станом на день розгляду даної справи.    

          6. Зобов'язати ДВАТ “Ремонтно - механічний завод”, м. Лисичанськ Луганської області,  у строк до 20.10.09  документально підтвердити повноваження Міністерства вугільної промисловості України чи Міністерства палива та енергетики України, як органу уповноваженого управляти державним майном ДВАТ “Ремонтно-механічний завод”, м. Лисичанськ Луганської області, станом на момент затвердження господарським судом за ухвалою від 22.04.04. у справі №11/9б  Змін та доповнень до плану санації ДВАТ “РМЗ” та укладення й виконання оспорюваного інвестиційного договору  б/н  від 19.05.04., а також станом на день розгляду даної справи.

          7. Дану ухвалу надіслати: заявнику –заступнику прокурора Луганської області; позивачу –Міністерству вугільної промисловості України; позивачу –ДВАТ “Ремонтно- механічний завод”; відповідачу –ПП “Ремонтно –механічний завод”; Міністерству палива та енергетики України.

          Явка   у засідання суду  представника заявника та повноважних представників сторін  є  обов'язковою.

          Суддя                                                                                      Т.С.Кірпа

          Помічник судді                                                                               М.С. Скрипник

Надр. 6 прим.

1 - до справи;

2 - заявнику –заступнику прокурора Луганської області;

3 - позивачу –Міністерству вугільної промисловості України;

4 - позивачу –ДВАТ “Ремонтно-механічний завод”;

5 - відповідачу –ПП “Ремонтно –механічний завод”;

6 - Міністерству палива та енергетики України.

          Вих. №

            5 прим.

            22.09.09.