Рішення

від 09.09.2009 по справі 37/516

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/516

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/516

09.09.09

За позовомЧернігівського державного обласного навчально-курсового комбінату

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»

Простягнення 5 322, 63 грн.

                                                                                                   Суддя  Гавриловська І.О.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача :           Фесюк М.І., дов. № 313 від 08.09.09 р.

                              Пихтін М.А. –директор                           

Від відповідача :            не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Чернігівського державного обласного навчально-курсового комбінату до Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТОГАЗТРАНСКАРТ” про стягнення 5 322, 63 грн. основного боргу у зв'язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання договору № К 01591 від 14.03.2007 р. і які мають бути повернені позивачу у зв'язку з розірванням зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/516, розгляд справи призначено на  09.09.09 р.

Представники позивача у судовому засіданні 09.09.09 р. підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, надали документи на виконання вимог ухвали суду від 03.08.09 р. у даній справі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суду не повідомив, хоча про судове засідання був обізнаний належним чином, відзиву на позов не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника  вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                                         ВСТАНОВИВ:

Між Чернігівським державним обласним навчально-курсовим комбінатом (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»(компанія) був укладений договір  № К 01591 від 14.03.2007 р., відповідно до умов якого відповідач від свого імені, за дорученням та за рахунок позивача, за винагороду закуповує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів позивача згідно з  отриманими пластиковими картками.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором комісії.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

У відповідності до пунктів 3.2., 3.3 договору № К 01591 від 14.03.2007 р., платіжна картка, видана клієнту, приймається до обслуговування в торгових точках системи «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»наступного дня після її отримання. Платіжна картка видається клієнту в користування, на термін дії договору, після чого має бути повернута відповідачеві.

Згідно з пунктом 7.3. зазначеного договору, відповідач несе відповідальність за збереження коштів, перерахованих клієнтом на рахунок ТОВ “НАФТОГАЗТРАНСКАРТ” і, в разі розірвання цього договору, гарантує повернення суми, яка залишилась після остаточного розрахунку в порядку, передбаченому пунктом 10.2. цього договору.  

Пункт 10.2. договору передбачає, що цей договір може бути змінений чи розірваний за згодою сторін, або за ініціативою однієї з сторін в порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством. Маючи намір розірвати договір, клієнт повинен подати письмову заяву, підписану уповноваженими особами і засвідчену печаткою, та здати платіжну картку. Через 21 банківський день, з моменту подання заяви та повернення платіжної картки, проводиться звірка взаєморозрахунків, та впродовж 3-х банківських днів  між сторонами проводиться повний взаєморозрахунок.

Позивач у своїй позовній заяві стверджував, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором № К 01591 від 14.03.2007 р.  щодо оплати спожитого стисненого газу та послуг відповідача по його доставці шляхом здійснення авансових внесків на рахунок відповідача. Залишок невикористаних коштів на користь позивача становить 5 322, 63 грн., які відповідачем повернені не були, у зв'язку з чим позивач просить їх стягнути з відповідача.

У зв'язку із невиконанням ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»своїх зобов'язань згідно зазначеного договору, Чернігівський державний обласний навчально-курсовий комбінат надіслав відповідачу листа вих. № 73 від 11.03.2009 р. з проханням повернути залишок невикористаних коштів у розмірі 5 322, 63 грн. та розірвати договір  № К 01591 від 14.03.2007 р. Актом повернення пластикових карт від 23.03.09  р. позивачем було повернуто відповідачу         1 пластикову картку № 0725008259.

Після цього Чернігівським державним обласним навчально-курсовим комбінатом було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»претензію від 28.05.09 р. з проханням перерахувати суму заборгованості в розмірі  5 322, 63 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

У відповідь на дану претензію ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»направило лист вих.        № 179-13 від 09.06.09 р. з поясненням, що не в змозі перерахувати вказану суму боргу в зв'язку зі складним матеріальним становищем, і запевняло, що зробить все можливе для якнайшвидшого погашення існуючої заборгованості.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідач взяте на себе зобов'язання за вищевказаним договором не виконав, грошові кошти не повернув.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Чернігівського державного обласного навчально-курсового комбінату про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»основного боргу у розмірі 5 322, 63 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1011 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»     (пл. Святошинська, 1, кв. 272, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Чернігівського державного обласного навчально-курсового комбінату  (вул. Богунського, буд. 55, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 03121448) 5 322 (п'ять тисяч триста двадцять дві) грн. 63 коп. основного боргу, 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.   Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.  Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                             Гавриловська І.О.