Рішення

від 22.09.2009 по справі 16/1440

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/1440

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2009 р.Справа № 16/1440

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю"НЕОФІТ Лтд"  м. Луцьк Волинської області   

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Левада-2003" с.Чотирбоки Шепетівський район

про стягнення 65 165,87 грн.

                                                                                         Суддя    

Представники сторін:

Від позивача: Грибков М.С. –за довіреністю №16 від 31.12.2009р.

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 65 165,87 грн. заборгованості, з яких 55 493,30 грн. основного боргу, 8 007,77 грн. інфляційних витрат, 1 664,80 грн. 3% річних, за відвантажені позивачем мінеральні добрива згідно видаткових накладених.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що позовні вимоги підтверджені поданими у справі доказами.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні повторно не направив. Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 27.07.2009 р. відповідачем отримана 30.07.2009 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Тому суд вважає за можливе розглянути справу згідно ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Згідно усної домовленості на протязі 2006-2008 років позивачем було відвантажено на адресу відповідача продукцію на загальну суму 400 472,28 грн. згідно видаткових накладних №Н-00000105 від 12.06.2006р., №№Н-0000092 від 11.07.2006р., №Н-0000130 від 31.08.2006р., №Н-00000155 від 02.06.2007р., №Н-00000205 від 02.07.2007р., №-00000212 від 05.07.2007р., №Н-00000144 від 11.07.2008р., №Н-00000231 від 25.07.2007р., №Н-00000145 від 14.07.2008р. з відмітками про одержання продукції відповідачем, та згідно довіреностей на отримання матеріальних цінностей працівниками відповідача.  

Відповідач частково сплатив заборгованість, а саме  в розмірі 34 4978,98 грн.

Станом на 01.06.2009 р. залишилась непогашеною заборгованість в сумі 55 493,30 грн., що підтверджено  карткою особового рахунку ТОВ „Левада-2003” за період з 01.01.2006р. по 22.05.2009р., актом звірки розрахунків №6 від 18.03.2008р., який підписано сторонами та скріплено печатками підприємств.

У зв'язку із несплатою заборгованості в сумі 55 493,30 грн., позивачем направлено на адресу відповідача претензію за вих.№137 від 23.06.2008р. з вимогою сплатити 55 493,30 грн. заборгованості, відповідь на яку позивачем не отримано, заборгованість в сумі 55 493,30 грн. відповідачем не сплачена.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся із позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача 65 165,87 грн., з яких 55 493,30 грн. основного боргу, 8 007,77 грн. інфляційних витрат, 1 664,80 грн. 3% річних.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п.6 ст.265 Господарського Кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник),  який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Із матеріалів справи слідує, що між сторонами було досягнуто домовленості щодо договору поставки, який укладено в усній формі, на виконання якого позивачем проведено поставку продукції згідно поданих в матеріали справи видаткових накладних, довіреностей з відмітками про отримання товару відповідачем.   

За таких обставин, заборгованість в сумі 55 493,30 грн. підтверджується накладними на відпуск товару, довіреностями, актом звірки розрахунків №6 від 18.03.20087р., доказів про сплату заборгованості в сумі 55 493,30 грн. за поставлений товар суду не подано.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, позивачем правомірно заявлено до стягнення, крім основного боргу, 8 007,77 грн. інфляційних витрат та 1 664,80 грн. 3% річних із врахуванням вимог ст.625 ЦК України відповідно до поданих розрахунків.

При вирішені спору судом враховується, що відповідно до ст.ст.256, 257 ЦК України  позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Ч.4 ст.267 ЦК України встановлено, що сплив  позовної  давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Між тим, стороною по справі, а саме –відповідачем будь яких заяв, клопотань, в тому числі стосовно застосування строку позовної давності, до суду не направлено.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 65165,87 грн., з яких 55493,30 грн. основного боргу, 8007,77 грн. інфляційних витрат, 1664,80 грн. 3% річних, є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Неофіт ЛТД”, м. Луцьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Левада-2003”, с. Чотирбоки Шепетівського району  про стягнення 65 165,87 грн., з яких 55493,30 грн. основного боргу, 8007,77 грн. інфляційних витрат, 1664,80 грн. 3% річних, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Левада-2003”, с. Чотирбоки Шепетівського району (код ЄДРПОУ 31975072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Неофіт ЛТД”, м. Луцьк, вул. Л.Українки, 46 (р/р 260030009 в ВАТ „Кредитпромбанк”, м.Луцьк, МФО 303741, код ЄДРПОУ 20137132) 55 493,30 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста дев'яносто три гривні 30 коп.) основного боргу, 8 007,77 грн. (вісім тисяч сім гривень 77 коп.) інфляційних витрат, 1 664,80 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят чотири гривні 80 коп.) 3% річних, 651,66 грн. (шістсот п'ятдесят одна гривня 66 коп.) витрат по оплаті державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.  

          Суддя                                                                                            

Віддрук. 3 прим.:

1. до справи;

2. позивачу; 3. відповідачу.