Рішення

від 09.09.2009 по справі 52/523

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/523

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/523

09.09.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Відкритого акціонерного товариства «Київський завод «Радар»про стягнення 115 926,84 грн. за участю представників позивача –Полоз І.В., довіреність № Д07/2009/07/10-18 від 10.07.2009 р., відповідача –Рябової О.І., директор, наказ № 14-к від 08.02.2005 р.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року позивач звернувся до господарського суду  м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 107 587,99 грн. боргу, 6 844,75 грн. інфляційної складової боргу, 1 494,12 грн. 3% річних, а загалом 115 926,84 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530546 від 01.08.2000 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.08.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 09.09.2009 року.

У судовому засіданні 09.09.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.09.2009 року відзив на позовну заяву не надав, подав докази сплати суми основного боргу в розмірі 107 587,99 грн.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Київський завод «Радар»(абонент) 01.08.2000 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530546, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до цього договору (п. 2.2.1.).

Строк дії договору до 31 грудня 2000 року, набирає чинності з дня його підписання (п. 8.1. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за      місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово   заявлено однією із сторін (п. 8.4. договору).

За п. 5 додатку № 1 до договору при відсутності розбіжностей з обох        сторін по обсягам відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії            даного договору продовжується на кожний наступний рік.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно з п. 2.2.1. договору позивач зобов'язався постачати теплову      енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, яку згідно з п 2.3.1 договору відповідач зобов'язаний оплачувати своєчасно.

Відповідно до п. 5.1. договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

На підставі п. 5 додатку № 4 до договору відповідач зобов'язався щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримувати у Районному відділі теплозбуту платіжну вимогу-доручення, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду.

Згідно  п.4 додатку № 4 до договору відповідач здійснює оплату вартості використаної теплової енергії не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим.   

Однак, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.12.2008р. по 01.07.2009р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.07.2009 р. склала 107 587,97 грн.

Поясненнями позивача та відповідача, відомостями обліку споживання теплової енергії,  поданим позивачем  розрахунком, проведеним  відповідно  до вимог  чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних  особових карток (табуляграм) стверджується  факт поставки позивачем відповідачу протягом  указаного періоду за спірним договором теплової енергії, а також факт  користування відповідачем  цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту  теплову енергію у сумі  107 587,97 грн.         

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу електричну енергію, а останній виконав неналежним чином взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії за зазначеним договором у спірний період  та має перед позивачем заборгованість за договором про постачання теплової енергії у гарячій воді № 530546 у сумі    107 587,97 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з указаним позовом до суду надано не було.

Відповідачем  після порушення провадження  у справі сплачено 107 587,97 грн. боргу за спожиту енергію за даним договором  у спірний період, що підтверджується наданими представником відповідача в судовому засіданні платіжними дорученнями: № 2242 від 10.07.2009 р. на суму 10 587,97 грн. та № 2593 від 29.08.2009р. на суму 97 000,00 грн.  

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 107 587,97 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 6 844,75 грн. інфляційних сум, 1 494,12 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.     

Отже, вимоги позивача в частині стягнення 6 844,75 грн. інфляційних сум, 1 494,12 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 159,27 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 78, 80, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський завод «Радар»(03680, м. Київ, вул. Предславинська, 35, код 24738590) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 6 844 (шість тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 75 коп. інфляційної складової боргу, 1 494 (одну тисячу чотириста дев'яносто чотири) грн. 12 коп. 3% річних,  1 159 (одну тисячу сто п'ятдесят дев'ять) грн. 27 коп. витрат по оплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 107 587,97 грн.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                    С.О. Чебикіна