Рішення

від 24.09.2009 по справі 5020-11/088

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-11/088

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"24" вересня 2009 р. справа № 5020-11/088

За позовом:           Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

                             (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

до                          Малого приватного підприємства „Ажур”

                             (99014, м. Севастополь, пр. Героїв Сталінграда, 29)

                             (99059, м. Севастополь, пр. Героїв Сталінграда, 36-31)

про                        стягнення неустойки в сумі 35410,96 грн.

                                                                                                                                  Суддя Дмитрієв В.Є.

Представники сторін:

позивач - Ігнатенко В.В., довіреність № б/н від 01.01.09 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради;

відповідач –не з'явився, МПП „Ажур”,

СУТЬ СПОРУ:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до малого приватного підприємства „Ажур” (далі - відповідач) про стягнення неустойки у розмірі 35410,96 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконуються договірні зобов'язання щодо повернення орендованого майна після закінчення строку дії договору оренди № 236-03 від 31.12.2003, на підставі чого згідно з пунктом 2 статті 785  Цивільного кодексу України просить стягнути неустойку в сумі 35410,96 грн.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.08.2009 проти позову заперечував, проте відзиву на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені їхні процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2003 між Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (правонаступником якого є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) (Орендодавець) та малим приватним підприємством „Ажур” (Орендар) укладений договір оренди цілісного майнового комплексу № 236-03 (далі - Договір) (а.с. 10-11).

Відповідно до пунктів 1.1-1.2 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс структурного підрозділу Державного комунального підприємства „Кіновідеопрокат” –к/т „Океан” (далі –об'єкт оренди), який розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Правди, 13. Склад та вартість об'єкту оренди визначені згідно Додатків до даного Договору: протоколу щодо результатів  інвентаризації (Додаток №1), балансу станом на 01.04.2003 (Додаток №2), балансу (Додаток №3) станом на 01.07.2003. Акт прийому-передачі об'єкту оренди з вказівкою фактичного стану об'єкту оренди надається одночасно з Договором та є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток №4).

Пунктом 5.5 Договору визначено, що при припиненні або розірванні Договору Орендар повертає Орендодавцю орендоване майно у стані не гіршим,  ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодовує Орендодавцю збитки при погіршенні стану або втраті орендованого майна.

Строк дії договору встановлений до 31.12.2008 (пункт 10.1 Договору).

27.11.2008 вих.№4326 позивачем на адресу відповідача був надісланий лист, що  підтверджується поштовою квитанцією та описом (а.с.13), згідно якого орендодавець повідомив орендаря про закінчення дії договору оренди, направив угоду щодо припинення договору оренди цілісного майнового комплексу  Кінотеатру „Океан” №236-03 від 31.12.2003 для розгляду та підписання в строк до 01.12.2008, та запропонував представити кандидатуру для включення до складу спільної комісії по розмежуванню і оцінці цілісного майнового комплексу Кінотеатру „Океан” та по інвентаризації цілісного майнового комплексу Кінотеатру „Океан”.

Відповідач на лист не відповів, угоду не підписав, кандидатуру представника не направив.

Згідно умов Договору позивач надіслав на адресу відповідача лист за вих.№11 від 08.01.2009 (а.с.16), в якому повідомив про припинення дії договору №236-03 від 31.12.2003 та необхідність передати орендоване майно у встановленому порядку.

Відповідач на лист не відповів, орендоване майно не повернув.

Крім того, рішенням господарського суду міста Севастополя по справі № 5020-9/270 від 02.06.2009, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від  11.08.2009, зобов'язано Мале приватне підприємство „Ажур” повернути по акту прийому-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради орендоване майно, а саме: цілісний майновий комплекс структурного підрозділу Державного комунального підприємства „Кіновідеопрокат” –к/т „Океан”, який розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Правди, 13.

Відповідно до частини четвертої статті 85 Господарського процесуального кодексу України вказане рішення суду першої інстанції вступило в законну силу після розгляду справи апеляційною інстанцією, тобто 11.08.2009.

Проте, відповідач об'єкт оренди не повернув, що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 2 Закону України  “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 10.7 Договору та пунктом 2 статті 26  Закону України “Про оренду державного та комунального майна” дія договору оренди припиняється у випадку закінчення строку, на який він був укладений.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору оренди закінчився 31.12.2008.

Відповідно до пункту 2.3 Договору вартість майна об'єкту оренди, яке Орендар повертає Орендодавцю, визначається на підставі  передаточного балансу та акту оцінки, складеного з актом прийому-передачі об'єкту в оренду з урахуванням зносу.

Орендар повертає об'єкт оренди Орендодавцю в порядку, визначеному діючим законодавством України та даним Договором.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 35410,96 грн. за період з  січня 2009 року по 01.07.2009.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку суми неустойки у розмірі 35410,96 грн., суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а тому зазначена сума неустойки підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 33, 34, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Малого приватного підприємства „Ажур” (99014, м. Севастополь, пр. Героїв Сталінграда, 29; 99059, м. Севастополь, пр. Героїв Сталінграда, 36-31, код ЕДРПОУ 23197100, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ЄДРПОУ 23895637) неустойку у розмірі 61119,85 грн., з яких 97% у розмірі 34161,11 грн. - у місцевий бюджет Ленінського району міста Севастополя, ЄДРПОУ 23895637; р/р 33213870700001 ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, код платежу 22080400; 3% у розмірі 1249,85 грн. - у місцевий бюджет Ленінського району міста Севастополя, ЄДРПОУ 23895637; р/р 31516933700001, ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Малого приватного підприємства „Ажур” (99014, м. Севастополь, пр. Героїв Сталінграда, 29; 99059, м. Севастополь, пр. Героїв Сталінграда, 36-31, код ЕДРПОУ 23197100, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5, ідентифікаційний код 25750044, відомості про рахунки в установах банків відсутні) витрати по сплаті державного мита у сумі 354,10 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                   В.Є.Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 28.09.2009.