Рішення

від 22.09.2009 по справі 15/118

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/118

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2009 р.   Справа № 15/118   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Меблеві рішення", вул.Іцхака        Рабіна, 2/13, м.Одеса, Одеської області, 65000,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Західінвесткомпані", вул.Ленкавського, 22, м.Івано-Франківськ, 76000,

про стягнення коштів в сумі 79414 грн.,

з участю представників сторін:     

від позивача Гаврилюк Ю.С. - представник, довіреність № 26 від  26.06.2009 року,

від відповідача представники не з"явилися,

встановив:

                    товариство з обмеженою відповідальністю "Меблеві рішення" (далі позивач) звернулося в суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Західінвесткомпані" (далі відповідач) про стягнення коштів в сумі 79414 грн., з яких:

                    Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.08.2009 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в судовому засіданні 27.08.2009 року.

                    Ухвалою суду від 27.08.2009 року розгляд справи відкладено на 22.09.2009 року.

                    Представник позивача в судовому засіданні 22.09.2009 року позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неоплату відповідачем поставлених меблів, в результаті чого виникла заборгованість відповідача в сумі 70272 грн. та в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 7935 грн. інфляційних втрат, 1207 грн. 3 % річних та покласти на останнього судові витрати. Однак відповідачем не виконано вимоги ухвал суду від 04.08.2009 року від 27.08.2009 року в частині подання обгрунтованого розрахунку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

                    Представник відповідача в судове засідання 22.09.2009 року повторно не з"явився, вимоги суду  вказані в ухвалах від 04.08.2009 року від 27.08.2009 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням, довідку про включення в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України станом на час подання позовної заяви та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 12912401 вручено 11.08.2009 року та № 12968563 вручено 07.09.2009 року.

          Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року     № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

          Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

          Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

                    За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи  те, що відповідач, належним чином  повідомлений  про час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

                    Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються  позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

                    ТзОВ "Західінвесткомпані" в особі директора Дудкевича Василя Ілліча, який діє на підставі статуту, замовло у директора ТзОВ "Меблеві рішення" Сергієнко Наталії Іванівни, меблі, а саме двадцять шість столів, п'ятдесят одну шафу, тридцять одне крісло, вісімнадцять стільців, сім лавок, двадцять дві тумби.

                    Позивач замовлення прийняв та 03.11.2008 року вислав рахунки для оплати замовлення а саме: рахунок-фактуру № Н-91 від 12.09.2008 року, рахунок-фактуру № Н-92 від 12.09.2008 року, рахунок-фактуру № Н-97 від 17.09.2008 року та рахунок-фактуру № Н-98 від 19.09.2008 року, на загальну суму, яка була погоджена між сторонами, в розмірі 92598 грн.

                    Після часткової оплати відповідачем рахунків, в розмірі 22326 грн., що підтверджується платіжним дорученням від І5.09.2008 року та від 25.09.2008 року, позивачем поставлено меблі та встановлено їх на об'єктах в м.Гуля Поле, м.Марганець, м.Куп'янськ, та в м.Орджонікідзе, які

зазначені в вище згаданому замовлені.

          Меблі отримано Журковським Андрієм Юрійовичем, який діяв на підставі довіреності на отримання цінностей від 17.10.2008 року. Даний факт підтверджується видатковими накладними від 03.11.2008 року № 1102, № 1103, № 1104, № 1105., які були підписані Журковським Андрієм Юрійовичем та скріплені печаткою.

          Кошти в сумі 70272 грн. відповідачем не оплачено.

          З метою досудового врегулювання спору 04.03.2009 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 1 з проханням оплатити заборгованість в сумі 70272 грн., яку останнім залишено без розгляду.

                    Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 70272 грн., що підтверджується матеріалами справи.

          Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк   (термін)   виконання  якого  визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

          У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні   виконувати   господарські   зобов'язання   належним   чином   відповідно   до   закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог,  що у певних умовах звичайно ставляться. До  виконання   господарських договорів  застосовуються   відповідні   положення  Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

          У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Доказів сплати заборгованості в сумі 70272 грн.,  що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

          За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по оплаті коштів за поставлені меблі в сумі 70272 грн., є обгрунтованими, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

                    Позивачем не виконано вимоги ухвал суду від 04.08.2009 року від 27.08.2009 року зокрема не подано суду обгрунтованого розрахунку заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних.     

          У роз"ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі.  

          Однак, витребувані документи позивачем суду не представлені, поважних причин неможливості їх подання суду позивач не навів, тобто в наявності всі три умови за яких суд згідно приписів п. 5 ст. 81 ГПК України зобов"язаний залишити позов без розгляду, зокрема документи були витребувані судом, матеріали необхідні для розгляду спору і без них спір неможливо вирішити, відсутні поважні причини, в зв"язку з якими документи не можуть бути подані.

          За таких обставин суд позбавлений можливості розглянути по суті спір в частині стягнення з відповідача 7935 грн. інфляційних втрат і 1207 грн. 3 % річних, наявних в матеріалах справи документів недостатньо для  повного та об"єктивного розгляду справи в цій частині.

          У зв"язку з наведеним та відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України, суд вважає, що позов в частині стягнення з відповідача 7935 грн. інфляційних втрат та 1207 грн. 3 % річних, слід залишити без розгляду.

          Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

          Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені в зв"язку з розглядом справи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 702 грн. 72 коп. державного мита та 276 грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530 ЦК України, 174, 175, 193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Західінвесткомпані", вул.Ленкавського, 22, м.Івано-Франківськ, 76018, (ідентифікаційний код 34623676), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Меблеві рішення", вул.Іцхака Рабіна, 2/13, м.Одеса, Одеської області, 65000, (ідентифікаційний код 35880943), 70272 грн. заборгованості за поставлені меблі, 702 грн. 72 коп. державного мита та 276 грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати  після набрання рішенням законної сили.

          В частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Західінвесткомпані", вул.Ленкавського, 22, м.Івано-Франківськ, 76018, (ідентифікаційний код 34623676), на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Меблеві рішення", вул.Іцхака Рабіна, 2/13, м.Одеса, Одеської області, 65000, (ідентифікаційний код 35880943), 7935 грн. інфляційних втрат та   1207 грн. 3 % річних позов залишити без розгляду.

          Суддя                                                                       Деделюк  Б. В.

                 Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України  24.09.2009 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"