Рішення

від 21.09.2009 по справі 36/354

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/354

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/354

21.09.09

За позовом     Закритого акціонерного товариства «ЕМКО»

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «САБІ-КИЇВ»

Про                         стягнення 239 308,60 грн.

                                                                                     Суддя    Трофименко Т.Ю.                                                                                                       

Представники:

Від позивача                    Шкуратов О.С. по довіреності № 161 від 06.07.2009р.;

                                        Соколовська Л.І. по довіреності № 161 від 06.07.2009р.

Від відповідача                    не з'явився

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «ЕМКО»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «САБІ-КИЇВ»239 308,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення умов договору оренди № 4 від 20.02.2008р., не сплатив позивачу орендну плату в сумі 45 400,00 грн. за  період з жовтня 2008 року по травень 2009 року, пеню в сумі 193 908,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2009р. порушено провадження у справі № 36/354, розгляд справи призначено на 21.09.2009р.

В судовому засіданні 21.09.2009р. представники позивача позовні вимоги повністю підтримали.

Представник відповідача в судове засідання 21.09.2009р. не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі суду від 12.08.2009р., не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2009р. було надіслано на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АГ, № 986046, наданій представниками позивача.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «ЕМКО»(далі позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САБІ-КИЇВ»(далі відповідач, орендар) було укладено договір оренди № 4 від 20.02.2008р.

Відповідно до умов даного договору орендодавець передав орендарю в строкове платне користування виробничі та складські приміщення загальною площею 149,0 кв.м. з метою здійснення орендарем господарської діяльності.

Строк дії даного договору сторони визначили до 28.02.2009р. (п. 6.1 договору).

Орендна плата, згідно з п. 2.1 договору, визначається додатком 1, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до додатку № до договору оренди сума орендної плати за користування виробничими та складськими приміщеннями становить 8 940,00 грн., при цьому орендна плата за 1 кв.м. дорівнює 50,00 грн.

Сторони дійшли згоди (п. 2.3 договору), що розрахунки здійснюються шляхом переказу орендної плати на поточний рахунок орендодавця на умовах попередньої оплати до 5-го числа поточного місяця оренди.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Також, згідно ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору оренди № 4 від 20.02.2008р. був продовжений.

Відповідач свої зобов'язання за договором оренди в частині сплати орендної плати за період з жовтня 2008 року по травень 2009 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по орендній платі перед позивачем становить 45 400,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов'язання за договором оренди № 4 від 20.02.2008р. за період з жовтня 2008 року по травень 2009 року виконав неналежним чином, оскільки заборгованість з орендної плати сплатив лише частково, і станом нам день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 45 400,00 грн.

Відповідач належних доказів відсутності заборгованості по договору оренди № 4 від 20.02.2008р. суду не надав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 45 400,00 грн.

Цивільний кодекс України (стаття 549) містить поняття неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.2 договору в разі порушення строків оплати орендної плати  орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 3% від суми місячної орендної плати за кожний день прострочення оплати.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв'язку з вищезазначеним, розрахунок пені здійснюється судом відповідно до приписів вказаних норм та розділу договору, і складає:

Сума боргу, грн.

Період простроченняКількість днів простроченняПодвійна облікова ставка НБУПеня, грн.

  8 940,00з 06.12.2008р. по 06.06.2009р.18324%     1 075,74

  8 940,00з 06.01.2009р. по 06.07.2009р.18024%     1 058,10

  8 940,00з 06.02.2009р. по 06.07.2009р.15024%        881,75

  8 940,00з 06.03.2009р. по 06.07.2009р.12024%        705,40

  8 940,00з 06.04.2009р. по 06.07.2009р.9024%        529,05

    4 250,04

Таким чином, підлягає стягненню пеня у сумі 4 250,04 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.           

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САБІ-КИЇВ»(03037, м. Київ, вул. Освіти, 4, код ЄДРПОУ 33293635) на користь Закритого акціонерного товариства «ЕМКО» (03680, м. Київ, вул. Виборзька, 99, код ЄДРПОУ 01412785) 45 400 (сорок п'ять тисяч чотириста) грн. 00 коп. заборгованості, 4 250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) грн. 04 коп. пені, 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 50 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                Трофименко Т.Ю.