Україна
Україна
Харківський апеляційний
господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2006 року
Справа №53/236-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Бондаренка В.П.,
судді Лакізи В.В., судді Токара
М.В.
при
секретарі Саутенко К.О.
за участю представників:
прокурора -Чопко М.П.
посв. №132 від 28.11.2003 р.,
позивача -Лук”яненко
В.О. дов. №1446/08-11 від 04.08.2006 р.,
відповідача -ОСОБА_1
(суб”єкт підприємницької діяльності),
3-ї особи -Ткаченко Т.В. дов. №4568 від 15.08.2006 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні
Харківського апеляційного господарського
суду апеляційне подання прокурора Жовтневого району м. Харкова вх. НОМЕР_1 на рішення
господарського суду Харківської області від 09.10.06 по справі № 53/236-06
за позовом Прокурора
Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської
ради, м. Харків
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог
на предмет спору на стороні позивача - Управління земельних відносин
Харківської міської ради, м. Харків,
до Суб"єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_1, м. Харків
про звільнення та повернення земельної
ділянки
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 09.10.2006 р.
по справі №53/236-06 (суддя Прохоров С.А.) відмовлено прокурору в задоволенні
позову.
Прокурор не
погодився з вказаним рішенням та звернувся до апеляційного господарського суду
з апеляційним поданням, в якому просить суд рішення господарського суду
Харківської області від 09.10.06 по справі № 53/236-06 скасувати та прийняти
нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи тим, що вказане
рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Позивач відзив на
апеляційне подання прокурора не надав, однак в судовому засіданні підтримав
апеляційне подання прокурора та просив суд рішення господарського суду
Харківської області від 09.10.2006 р.по справі №53/236-06 скасувати і прийняти
нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи тим, що вказане
рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.
Відповідач надав відзив на апеляційне подання, в якому зазначив
про те, що рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2006 р. по
справі №53/236-06 є законним та обгрунтованим, в зв”язку з чим просить суд
вказане рішення залишити без змін, а апеляційне подання прокурора без
задоволення.
Третя особа надала
відзив на апеляційне подання, в якому просить суд рішення господарського суду
Харківської області від 09.10.06 по справі № 53/236-06 скасувати та прийняти
нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи тим, що вказане
рішення прийняте з порушенням норм
матеріального права.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази
на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах
вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України,
заслухавши прокурора, представників позивача, відповідача та третьої особи,
колегія суддів встановила наступне.
Прокурор звернувся до
господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд
зобов'язати відповідача припинити користування земельною ділянкою за адресою:
м. Харків, вул. Академіка Богомольця, 9, площею 0,0843 га та звільнити земельну
ділянку. Свої позовні вимоги прокурор обгрунтовував тим, що відповідач
користується земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки
, не сплачуючи земельного податку та орендної плати, в зв”язку з чим прокурор
вважає, що на підставі ст.ст. 124, 125 та 141 Земельного кодексу України право
відповідач на користування земельною ділянкою має бути припинено.
В обгрунтування позовних вимог прокурор також посилався на те, що
під час перевірки було обстежено земельну ділянку, розташовану за адресою: м.
Харків, вул. Академіка Богомольця,9 площею 0,0843га, та встановлено, що на вказаній земельній
ділянці самочинно розташовано торгівельний кіоск відповідача та здійснюється його експлуатація
без укладання договору оренди земельної ділянки та без внесення орендної плати
та земельного податку.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо
відмови прокурору в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
В обґрунтування позовних вимог про припинення користування земельною ділянкою Прокурор Жовтневого району
міста Харкова посилався на порушення відповідачем вимог статей 124, 125, 141 Земельного кодексу України.
Стаття 124 Земельного кодексу України регулює порядок передачі
земельних ділянок в оренду, а стаття 125 зазначеного кодексу визначає
виникнення права власності та права користування земельною ділянкою.
Стаття 141 Земельного кодексу України визначає підстави припинення
права користування земельною ділянкою та в зазначеній статті визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою.
Підстави, перераховані в пунктах «а», «б», «в», «г», не можуть
бути застосовані до відповідача, що стосується підстави
зазначеної в п. «д», то в ньому
зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою
є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Що стосується орендної плати, то між позивачем та
відповідачем відсутній договір оренди
земельної ділянки, а значить у відповідача відсутній обов'язок по сплаті орендної плати, оскільки відповідно
до статті 21 Закону України „Про оренду землі” розмір, форма і строки
внесення орендної плати за землю
встановлюються за згодою сторін у
договорі оренди.
При цьому слід зазначити, що відповідач подав всі встановлені
чинним законодавством документи для оформлення договору оренди земельної
ділянки. Листом від 22.08.2006 р. НОМЕР_2 Управління земельних відносин
повідомило відповідача про те, що станом на 22.08.2006 р. договір оренди
земельної ділянки по вул. Академіка Богомольця, 9 знаходиться на оформленні в
Управлінні земельних відносин.
В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що при прийнятті
оскаржуваного рішення судом першої інстанції не були враховані вимоги ст. 212
Земельного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 212 Земельного кодексу України самовільно
зайняті земельні ділянки підлягають
поверненню власникам землі або
землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного
користування ними. Способом самовільного зайняття є самовільне захоплення
землі, тобто заволодіння ділянкою без дозволу органів, уповноважених виносити
рішення про надання земельних ділянок у користування.
Відповідно до ст. 12 Земельного Кодексу України право
розпоряджатися землями територіальних громад надане міським радам, які мають
право передавати землю у власність або надавати в користування.
Згідно ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні
особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із
земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади
або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим
Кодексом.
Згідно рішення Харківської міської ради від 28.09.2005 року
НОМЕР_3 відповідачу дозволено розроблення проекту відведення земельної ділянки
для розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької
діяльності та рішенням НОМЕР_4 від 06.03.2006 року надано земельну ділянку для
розміщення малої архітектурної форми за вказаною адресою.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна
ділянка була надана в оренду відповідачу для будівництва та подальшої
експлуатації об"єктів на підставі рішення Харківської міської ради НОМЕР_4
від 06.03.2006 року, тобто з боку відповідача виконані усі вимоги земельного законодавства.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу
своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм
внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному
розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись
законом.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно зазначив, що ні
прокурором, ні позивачем не було надано суду
доказів про проведення перевірки дотримання земельного законодавства
України з боку відповідача, а саме не було надано суду протоколу про порушення
земельного законодавства з якого вбачалося би скоєння порушення земельного
законодавства відповідачем, як того вимагає ст.144 Земельного кодексу України.
Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України України
доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд
у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на
яких грунтуються вимоги і заперечення сторін,а також інші обставини, які мають
значення для правильного вирішення господарського спору.
До матеріалів справи прокурором не було надано доказів
експлуатації кіоску, розташованого на спірній земельній ділянці, з метою саме
здійснення підприємницької діяльності.
Згідно архітектурного завдання на розробку містобудівного
обгрунтування розташування об"єкту, розробленого КП
"Міськпроект", зазначено, що на ділянці розташовані 2 металевих
кіоска, які належать відповідачу, та які підлягають знесенню при будівництві
об"єкту.
Відповідно до додатку №1 до рішення НОМЕР_4 від 06.03.2006 року
(витяг долучено до матеріалів справи) відповідачу надано в оренду земельну
ділянку по вул. Академіка Богомольця,9, загальною площею 0,0843 га для
будівництва магазину з кафетерієм та салоном побутових послуг до 06.03.2008
року (але не пізніше прийняття об"єкту до експлуатації та подальшої
експлуатації до 06.03.2031 року.
Рішення НОМЕР_4 від 06.03.2006 року Харківської міської ради не
скасовано та не визнано недійсним у встановленому законом порядку.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої
інстанції про те, що земельна ділянка, за вказаною адресою, зайнята відповідачем
не самовільно, а у відповідності та на виконання рішення Харківської міської
ради НОМЕР_4 від 06.03.2006 року для будівництва магазину.
На підставі
викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду
Харківської області від 09.10.06 по справі № 53/236-06 прийняте у відповідності
до чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування
відсутні, у зв'язку з чим апеляційне подання прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105
Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
постановила:
Апеляційне подання
прокурора залишити без задоволення.
Рішення
господарського суду Харківської області від 09.10.06 по справі №53/236-06 залишити без змін.
Головуючий суддя
Бондаренко В.П.
суддя
Лакіза В.В.
суддя
Токар М.В.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 486182 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Лакіза В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні