Рішення

від 07.09.2009 по справі 5020-5/274

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/274

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"07" вересня 2009 р. справа № 5020-5/274

За позовом: Державного підприємства „Ізумруд” (99805 м. Севастополь,  Севастопольська зона ПБК, № 13)  

до Державної прикордонної служби України Азово-чорноморське регіональне Управління Військова частина 2161  (95017, м. Сімферополь,  вул.  Федотова, 27)  

про розірвання договору на постачання електричної енергії та спільне використання технологічних мереж № 1/121-05 від 24.10.2005

За участю прокурора

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач: (Державне підприємство „Ізумруд”) - Запорожець Леся Василівна - представник, довіреність № 6  від 28.07.2009;

Відповідач: (Державна прикордонна служба України Азово-чорноморське регіональне Управління Військова частина 2161) - Мірошниченко Віталій Олексійович - представник, довіреність № б/н  від 17.07.2009;

Відповідач: (Державна прикордонна служба України Азово-чорноморське регіональне Управління Військова частина 2161) - Шеремет Ігор Юрійович - представник, довіреність № б/н  від 18.06.2008;

Прокурор: (Прокуратура міста Севастополя) - Хахаліна Віра Володимирівна - прокурор відділу Прокуратури міста Севастополя, посвідчення № 592  від 12.03.2009.

Суть спору:

Позивач, Державне підприємство „Пансіонат “Ізумруд”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Державної прикордонної служби України Азово-чорноморське регіональне Управління Військова частина 2161, про стягнення заборгованості у розмірі 2092,74 грн. та розірвання договору на постачання електричної енергії та спільне використання технологічних мереж № 1/121-05 від 24.10.2005.

В процесі розгляду справи позивач неодноразово змінював позовні вимоги та у зв'язку з відсутністю заборгованості з боку відповідача, остаточно просив суд розірвати договір на постачання електричної енергії та спільне використання технологічних мереж № 1/121-05 від 24.10.2005, та стягнути судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені умови договору на постачання електричної енергії та спільне використання технологічних мереж № 1/121-05 від 24.10.2005, які виразились у самовільному приєднанні обладнання стільникового зв'язку ЗАТ Український мобільний зв'язок” до електромереж Державного підприємства  „Пансіонат “Ізумруд” без його згоди.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що він не порушував будь-яких умов договору.

07.09.2009 до участі у розгляді справи з боку Державного підприємства «Пансіонат «Ізумруд»вступив прокурор міста Севастополя (вих. № 05-1154 від 07.09.09).

У судовому засіданні прокурор міста Севастополя позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розірвати договір на постачання електричної енергії та спільне використання технологічних мереж № 1/121-05 від 24.10.2005.

Представникам сторін та прокурору в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

 Заслухавши представників сторін, прокурора, дослідивши надані докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Пансіонат «Ізумруд»(Постачальник) та Сімферопольським прикордонним загіном (Військова частина 2161) (Споживач) 24.10.2005 року було укладено договір (далі –договір) №1/121-05 на постачання електричної електроенергії та спільне використання технологічних мереж, відповідно до якого ДП «Пансіонат «Ізумруд»виступає в якості Постачальника електроенергії, а ВЧ 2161 - в якості Споживача.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник забезпечує передачу електроенергії споживачу в мережах величин, дозволених споживачу до використання, а споживач своєчасно сплачує постачальнику вартість отриманої електроенергії, послуги за використання електричної мережі постачальника та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору та додатків до нього.

Підпунктом 6.1.1 п.6.1 договору, передбачено, що Споживач не має права приєднувати власні струмоприймачі або струмоприймачі третіх осіб до мереж Постачальника поза розрахунковими засобами обліку.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, прокурора міста Севастополя, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 5.1 “Правил користування електричною енергією”, встановлено, що Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Пунктом 2.2.3 Договору, передбачено обов'язок відповідача оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов Додатку № 3 та № 4.

Крім того, відповідно до п.п 6.1.1 п.6.1 договору, споживач не має права приєднувати власні струмоприймачі або струмоприймачі третіх осіб до мереж Постачальника поза розрахунковими засобами обліку.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2007 року № 831 Державної цільової правоохоронної програми «Облаштування та реконструкція державного кордону»на період до 2015 року, з метою облаштування державного кордону та його технічного обладнання, відповідно до європейських стандартів для надійної охорони державного кордону на морській ділянці, а саме для висвітлення надводної обстановки Державною прикордонною службою України розгортається інформаційно-телекомунікаційна система «Гарт-12», було укладено угоду № 25/09 (Далі – Угода) 01.09.2007 року між ВЧ 2161 та Закритим акціонерним товариством «Український мобільний зв'язок»в особі Кримського територіального управління –відокремленого підрозділу Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок»(Далі –ЗАТ «УМЗ») про розвиток інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи зв'язку Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби в інтересах забезпечення прикордонної охорони, відповідно до якого ЗАТ «УМЗ»зобов'язується здійснити всі необхідні монтажні та пусконалагоджувальні роботи по встановленню обладнання стільникового зв'язку за адресою ПТС б. «Ласпі», м. Севастополь.

Крім того, відповідач посилається на рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 24.07.2008 року у справі № 2-5/5202-2008 за позовом Заступника військового прокурора Військово-Морських сил України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України до Військової частини 2161, ЗАТ «Український мобільний зв'язок»про визнання недійсної угоди.

Дане твердження відповідача судом до уваги не приймається, виходячи з наступного.

11.02.2008, 21.03.2008 та 25.03.2008 співробітниками ДП «Пансіонат «Ізумруд»було складено акт обстеження, відповідно до якого встановлено, що на території прикордонного загину, який розташовано в б. Ласпі, встановлено обладнання МТС від якого веде електромережа до щитової прикордонного посту, розташованого у цокольному приміщенні даного посту, де призведено підключення обладнання стільникового зв'язку до електромереж ДП «Пансіонат «Ізумруд».

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських правовідносин повинні  виконувати господарські зобов'язання належними чином відповідно до законодавства, іншими правовими актами, договорами.

Згідно з п.9.2 Договору, зміни та доповнення в даний Договір можуть бути внесені за умов оформлення додаткових угод, підписи нами обома сторонами.

Відповідно з додатком № 5 до Договору, між сторонами даного Договору в повному обсязі узгоджено схему та перелік струмоприймачів радіотехнічного обладнання, яке було приєднано до електромереж ДП «Пансіонат «Ізумруд».

До такого переліку не входило обладнання стільникового зв'язку, що було встановлено на території Прикордонного загину та самовільно підключено до електромереж ДП «Пансіонат «Ізумруд», відповідно до умов Договору №25/09.

Таким чином, умовами Договору чітко оговорено порядок використання мереж з електропостачання та внесення змін та доповнень до Договору, а саме, що приєднання до електромереж ДП «Пансіонат «Ізумруд»додаткового обладнання, яке відсутнє у додатку №5 до Договору, підлягає погодженню із власником таких електромереж.

Відповідно до ч.2 ст. 180 Господарського Кодексу України та ч.1 ст.638 Цивільного Кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоду по всіма його суттєвим умовам. Суттєвими умовами є умови, визнані такими законом або необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких за вимогами однієї із сторін повинно бути досягнуто зголи.

Згідно з ч.1 ст.180  Господарського  Кодексу України, зміст господарського договору складають умови договору, які встановлені угодою його сторін, як узгоджені сторонами, так і які приймаються ними в якості обов'язкових умов договору відповідно до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, умови Договору відповідачем було прийнято та узгоджено в повному обсязі. Зміни та доповнення до умов Договору не вносилися.

В судовому засіданні представником відповідача було пояснено, що у теперішній час єдиним постачальником електроенергії є ДП «Пансіонат «Ізумруд».

Таким чином, підключення любого обладнання, належного відповідачу або 3-їм особам, можливе лише до єдиного джерела енергопостачання, а саме до мереж ДП «Пансіонат «Ізумруд».

Крім того, представник відповідача наполягає на тому, що відповідно до умов Угоди, при переданні ЗАТ «УМЗ»обладнання стільникового зв'язку ВЧ 2161 одночасно отримує і право власності на таке обладнання, а значить, вимоги пп. 6.1.1 Договору щодо постачання електроенергії ДП «Пансіонат «Ізумруд»на користь ВЧ 2161 не розповсюджуються.

Однак, з цими висновками суд не може погодитися з наступних підстав.

Підпунктом 1.2 Угоди передбачено, що забезпечення мобільним телефонним радіозв'язком посадових осіб та підрозділів охорони кордону підрозділів Державної прикордонної служби здійснюється шляхом передачі ЗАТ «УМЗ»на тимчасове утримання ВЧ 2161 радіотехнічного стільникового обладнання згідно з актами прийому передачі.

Підпунктом 2.2.7 Угоди передбачено, що по закінченню терміну дії Угоди ВЧ 2161 повертає ЗАТ «УМЗ»обладнання в тому стані, в якому вони його отримали, з урахуванням зносу, про що складається відповідний акт прийому-передачі.

З аналізу вищенаведених умов Угоди вбачається, що обладнання стільникового зв'язку було надано ВЧ 2161 на умовах володіння.

Відповідно до ч.1 ст.134 Господарського Кодексу України та ч.1 ст.317 Цивільного Кодексу України, невід'ємною складовою права власності є наявність права розпорядження майном.

Як вбачається зі змісту Угоди, права розпорядження ЗАТ «УМЗ»на обладнання стільникового зв'язку ЗАТ «УМЗ»не передавало ВЧ 2161, а значить і право власності у ВЧ 2161 на таке обладнання відсутнє.

Таким, чином, єдиним власником такого майна є ЗАТ «УМЗ», а ні ВЧ 2161.

Отже, вимоги п.п 6.1.1 п.6.1 Договору, в повному обсязі розповсюджуються на обладнання стільникового зв'язку, як обладнання 3-ої особи, яке було підключено до електромереж ДП «Пансіонат «Ізумруд»в порушення умов Договору.

Пунктом 2 статті 651 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою  позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

           Порушення відповідачем умов договору шляхом  підключення до електромереж позивача, заподіяли збиток економічним інтересам позивача, як державного підприємства, а тому, таке порушення відповідачем умов договору  слід вважати  істотним.

           Таким чином, вимоги позивача про розірвання  договору підряду на постачання електричної енергії та спільне використання технологічних мереж № 1/121-05 від 24.10.2005, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає  на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 187,00 грн.  і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00  грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Розірвати договір на постачання електричної енергії та спільне використання технологічних мереж № 1/121-05 від 24.10.2005, укладений між Державним підприємством „Ізумруд” (99805 м. Севастополь,  Севастопольська зона ПБК, № 13, код  ЄДРПОУ 32973186) та Державної прикордонної служби України Азово-чорноморське регіональне Управління Військова частина 2161  (95017, м. Сімферополь,  вул.  Федотова, 27, код  ЄДРПОУ 14321378).

3.          Стягнути з Державної прикордонної служби України Азово-чорноморське регіональне Управління Військова частина 2161  (95017, м. Сімферополь,  вул.  Федотова, 27, код  ЄДРПОУ 14321378, п/р 35213011000275 в УДК в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026)  на користь Державного підприємства „Ізумруд” (99805 м. Севастополь,  Севастопольська зона ПБК, № 13, код  ЄДРПОУ 32973186, п/р 260000236001 в СФ „Фінанси та кредит” м. Севастополь, МФО 384812) витрати  по сплаті державного мита в розмірі 85,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00  грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з Державної прикордонної служби України Азово-чорноморське регіональне Управління Військова частина 2161  (95017, м. Сімферополь,  вул.  Федотова, 27, код  ЄДРПОУ 14321378, п/р 35213011000275 в УДК в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026) в доход Державного бюджету України державне мито в розмірі 102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

      Суддя                                                                                                                 І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

10.09.2009

Розсилка:

1.          Державне підприємство „Ізумруд” (99805 м. Севастополь,  Севастопольська зона ПБК, № 13)

2.          Державна прикордонна служба України Азово-чорноморське регіональне Управління Військова частина 2161  (95017, м. Сімферополь,  вул.  Федотова, 27)  

3.          прокуратура м. Севастополя (99011 м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)

4.          Справа