Рішення

від 16.09.2009 по справі 11/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/141

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                                         тел. 77-44-62

проспект Миру, 20                                                                                          

                                                           Іменем  України

РІШЕННЯ

”14” вересня 2009 року                                                                справа № 11/141

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Чернігівхімпром”

вул. Щорса, 57-а, м. Чернігів, 14014

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Українсько-Німецьке Спільне Підприємство „Ліс –Біоенергія”

вул. Квітнева, 22, с. Н.Білоус, Чернігівської області, 15501

Про стягнення 281 228,00 грн.    

                                                                                                            Суддя Бобров Ю.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Тулупова Я.Б. –директор, паспорт № НК 490814, виданий Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області від 16.04.1998р.,

Піддубко Д.Є., довіреність від 11.12.2008р.

Від Відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю „Чернігівхімпром” м. Чернігів подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Німецьке Спільне Підприємство „Ліс-Біоенергія” про стягнення 281 228,00 грн.  

          Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

          В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.

          Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, у призначене судове засідання представника не направив, причина неявки невідома.

          Про час і місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином. Ухвали суду надсилалися відповідачеві згідно з поштовими реквізитами, наявними у матеріалах справи, однак були повернуті органом зв'язку з позначками „за закінченням терміну зберігання” та „за адресою не зареєстроване”. Отже, судом виконано обов'язок щодо повідомлення відповідача про час і місце проведення засідання суду.

          На день прийняття рішення, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

                  За таких обставин суд вважає, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору за наявними у справі матеріалами і без участі представника відповідача.

                  Представники позивача проти розгляду спору по суті без участі представника відповідача не заперечують.

                 Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача, суд встановив наступне.

          11.09.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Чернігівхімпром” (далі – Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українсько-Німецьке Спільне Підприємство „Ліс-Біоенергія” (далі –Замовник) був укладений договір доручення № 6/07 про надання послуг по декларуванню на митниці товарів та інших предметів та надання послуг митного ліцензійного складу (надалі –Договір).          

          Відповідно до умов Договору Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе зобов'язання за передбачену плату та в передбачений строк надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України,  і їх оформленню у Чернігівській митниці, а також надавати інші послуги, пов'язані з зовнішньоекономічною діяльністю Замовника, зокрема, прийом товару на зберігання на митному ліцензійному складі.

          На виконання умов договору, позивач прийняв на зберігання 12.09.2007р. за Вантажною Митною Декларацією № 102000001/7/023292 вантаж в складі: трактор колісний John Deere Schlepper 6620 SE –1 шт., установка –Biber 7 Plus ZK –1 шт., ніж  Eschlbock –1 шт., привідний пас –22 шт., фільтр – 8 шт., джойстікове кріплення –1 шт., сегмент контр ножа –6 шт., який надійшов відповідачу від компанії „Harder Und Partner J.B. Harder Verwaltung GmbH & Co. KG” (Німеччина).

          Згідно п. 9.2 Договору він діє з 11.09.2007р. по 31.12.2007р.

          Протягом 2008 року сторони Договору продовжували строк його дії, укладаючи доповнення до Договору. Відповідно до останнього доповнення строк дії Договору було продовжено до 31.11.2008р. Тобто з 01.12.2008р. строк дії Договору закінчився.

          На виконання умов Договору позивач прийняв на зберігання 12.09.2007р. вищезазначений вантаж, чим виконав свої зобов'язання за Договором.  

          Відповідно до п.п. 5.5 п. 5 Договору в кінці кожного місяця Виконавець надає Замовнику рахунок на оплату за зберігання товару на складі відповідно до тарифу на послуги. Замовник зобов'язується оплатити цей рахунок на протязі 3-х банківський днів.

          За період з 01.03.2008р. по дату закінчення дії Договору відповідачу були надані рахунки на оплату послуг на суму 108 900,00 грн., з яких Відповідачем сплачено лише 16 000,00 грн., сума основного боргу Відповідача становила 92 900,00 грн.        

          Рішенням господарського суду Чернігівської області від 16.02.2009р. по справі № 11/216/46 було задоволено позов ТОВ „Чернігівхімпром” та стягнуто з ТОВ „Українсько-Німецьке Спільне Підприємство „Ліс-Біоенергія” 92 900,00 грн. боргу.

          Рішенням суду було встановлено, зокрема, несвоєчасність сплати Відповідачем послуг по зберіганню.

          Відповідно до п. 5.4 Договору при несвоєчасній оплаті послуг відповідач має сплатити штраф у подвійному розмірі суми боргу.

          Враховуючи встановлений судом факт несвоєчасної сплати відповідачем суми боргу та відповідно до п. 5.4 Договору, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у сумі 185 000,00 грн. (92 900,00 х 2).

          Відповідно до п. 3 ст. 946 Цивільного кодексу України якщо   поклажодавець   після  закінчення  строку  договору зберігання не забрав річ,  він зобов'язаний внести плату  за  весь фактичний час її зберігання.

          Оскільки строк дії Договору закінчився 01.12.2008р. і майно відповідача, станом на день подачі позивачем позову до суду, знаходиться на зберіганні у останнього, позивачем нараховано  та заявлено до стягнення з відповідача плату за весь час зберігання, а саме:

-          за грудень 2008р.  - 12 276,00 грн.;

-          за січень 2009р. –   12 276,00 грн.;

-          за лютий 2009р. –   11 088,00 грн.;

-          за березень 2009р. - 12 276,00 грн.;

-          за квітень 2009р. – 11 880,00 грн.;

-          за травень 2009р. -  12 276,00 грн.;

-          за червень 2009р. -  11 880,00 грн.;

-          за липень 2009р. -   12 276,00 грн.

Всього  -  96 228,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином  відповідно  до закону, інших правових  актів, договору, а за відсутності  конкретних вимог  щодо виконання зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частинами 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона  має вжити усіх  заходів, необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні  положення  Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей передбачених  цим Кодексом.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Одностороння  відмова від зобов'язання або одностороння  зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

          Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).          Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею).

Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

          Згідно п. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні суми до зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

          Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з   урахуванням   вимог  цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту,  вимог  розумності  та справедливості.

          Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

          На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Враховуючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судові витрати мають бути покладені на відповідача.          

          Керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

           1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Німецьке Спільне Підприємство „Ліс-Біоенергія” (15501, Чернігівська область, с. Н. Білоус, вул. Квітнева, 22, п/р 26009024396001 в АКБ Імексбанк Чернігівське відділення, МФО 328384, код 3481738) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігівхімпром” (14014, м. Чернігів, вул. Щорса, 57-а, п/р 2600400015426 в ЧФ ВАТ Укрексімбанку, МФО 353649, код 24836223) 185 000,00 грн. штрафу, 96 228,00 грн. боргу за зберігання, 2 812,28 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита і 118,00 грн. на відшкодування оплати витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду у судах.          

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 14.09.2009р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України,  за згодою представника позивача, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.           

Рішення підписано 16.09.2009р.

         Суддя                                                                                           Ю.М. Бобров                                                                            

16.09.09