Рішення

від 10.08.2015 по справі 183/109/15

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/109/15

№ 2/183/1136/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2015 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Парфьонова Д.О., за участі секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., представника позивача ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільний позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дзержинського» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому згідно уточнених позовних вимог просив розірвати договір оренди земельної ділянки № 375 від 17 лютого 2009 року, укладений між ОСОБА_4, усі права за яким перейшли до ОСОБА_2 як спадкоємця та орендодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Дзержинського» через систематичне порушення його умов відповідачем. Зобов'язати відповідача сплатити позивачу заборгованість по орендній платі за 2013договором в сумі 9651,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 17 лютого 2009 року між батьком позивача - ОСОБА_4 та ТОВ «Дзержинського» укладено договір оренди земельної ділянки № 375. За умовами договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку розміром 5,32 га вартістю 66254,00 грн. Зазначену земельну ділянку було передано орендареві згідно з актом прийому-передавання землі. Відповідно до п. 2.2 договору, за користування земельною ділянкою орендар нараховує орендодавцеві щороку орендну плату та гарантує виплату її зерном та наданням послуг. Строк видачі орендної плати до 30 грудня кожного календарного року. Термін дії договору згідно п.2.3. складає 10 років. Спори, щодо зміни умов цього договору, його дострокове розірвання на вимогу однієї із сторін, розглядаються судом у встановленому порядку. 16 жовтня 2010 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видано 18 жовтня 2010 року виконавчим комітетом Перещепинської міської ради за №376935. Після смерті ОСОБА_4 позивач отримав свідоцтво про право на спадщину від 05 липня 2011 року. На підставі цього свідоцтва видано Державного акту на право власності на земельну ділянку 5,32 га за № 014454 від 10 жовтня 2012 року. Враховуючи що позивач, як спадкоємець є орендодавцем земельної ділянки, яку орендує відповідач, у термін до 30 грудня 2013 року, відповідач повинен нарахувати та виплатити позивачу орендну плату, а саме зерно та іншу сільськогосподарську продукцію, що передбачено договором оренди земельної ділянки № 375. Водночас, відповідач позивачу орендну плату за 2013 та 2014 роки не виплатив. У липні 2014 року позивач отримав від відповідача листа за № 284, в якому запропоновано підійти в бухгалтерію ТОВ «Дзержинського» та отримати орендну плату. При собі мати документи на підтвердження права власності на земельну ділянку. Підійшовши до бухгалтерії позивачу пояснено, що зерно видають в коморі, а не в бухгалтерії. Щодо підтверджуючих документів як спадкоємця, повідомлено що позивача не знають, більше того за 2012 рік після смерті батька йому вже видано зерно. Вказані факти свідчать про систематичну невиплату мені як орендодавцеві у 2013, 2014 роках орендної плати, що є порушенням діючого законодавства України.

В судовому засіданні позивач та його представник пояснили, що зверталися до позивача з приводу видачі орендної плати. В 2012 році позивачу було видано орендну плату за земельну ділянку. Водночас в 2013 та 2014 роках було відмовлено у видачі з підстав необхідності переукладання саме з позивачем договору оренди земельної ділянки, як з новим власником.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позову, вказуючи, що позивача неодноразово запрошували для видачі орендної плати. Орендна плата нарахована позивачу за 2013-2014 роки в розмірі 8516,55 грн., яку позивач відмовляється отримати.

В судовому засіданні допитано в якості свідка ОСОБА_5, який підтвердив факт відмови позивачу бухгалтером ТОВ «Дзержинського» у видачі орендної плати в 2014 році та необхідність звернення позивача з цього питання до керівника підприємства.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення свідка, суд доходить наступного.

Судом по справі встановлено що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 липня 2011 року /а.с.8/, Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 014454 від 10 жовтня 2012 року позивач є власником земельної ділянки, площею 5,32 га кадастровий номер 1223210500:02:011:0414 /а.с.10/, власником якої був ОСОБА_4, померлий 18 жовтня 2010 року /а.с.7/.

За життя - 17 лютого 2009 року ОСОБА_4 уклав договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1223210500:02:011:0414 із ТОВ «Дзержинського» /а.с.6/. За умовами договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку розміром 5,32 га вартістю 66254,00 грн. Зазначену земельну ділянку передано орендареві згідно з актом прийому-передавання землі /а.с.9/. Відповідно до п. 2.2 договору, за користування земельною ділянкою орендар нараховує орендодавцеві щороку орендну плату та гарантує виплату її зерном та наданням послуг. Строк видачі орендної плати до 30 грудня кожного календарного року. Термін дії договору згідно п.2.3. складає 10 років. Спори, щодо зміни умов цього договору, його дострокове розірвання на вимогу однієї із сторін, розглядаються судом у встановленому порядку. Договором передбачено, що в разі переходу права власності до інших осіб Договір оренди зберігає чинність для нового власника.

18 липня 2014 року за № 284, 17 грудня 2014 року за № 320, 03 лютого 2015 року за № 10 позивачу відповідачем направлялись листи із повідомленням про необхідність явки до відповідача для отримання орендної плати /а.с.12, 24, 25, 83/.

У відповідності до виписок з відомості виплати орендної плати за користування земельною ділянкою (паєм) за 2013, 2014 роки ОСОБА_4 нараховано орендну плату за земельну ділянку в розмірі 4258,02 грн. щорічно /а.с.37, 38/.

В судовому засіданні позивач не заперечував проти отримання направлених відповідачем листів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 2 ст. 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі», однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексацій, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону України « Про оренду землі» ( в редакції чинній на час укладення договору) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір , форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджено право позивача, як спадкоємця ОСОБА_4 на отримання орендної плати, розмір нарахованої позивачу орендної плати та відсутність належних та допустимих доказі її виплати, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача орендної плати підлягають задоволенню. При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на надсилання листів із пропозицією явки до відповідача для видачі орендної плати, оскільки відповідачем не доведено підстави, які перешкодили відповідачу виплатити означену орендну плату за 2013 - 2014 роки, не надано доказів на підтвердження відмови позивача в отриманні орендної плати.

При цьому, визначаючи розмір орендної плати, належний до стягнення суд виходить з доказів, наданих відповідачем, залучених в матеріали справи /а.с.36, 37, 46/, оскільки розмір орендної плати, визначений позивачем до стягнення в позові в сумі - 9651,51 грн. належними доказами не підтверджено.

Щодо вимог про розірвання договору оренди з підстав його неналежного виконання відповідачем, суд доходить наступного.

Згідно ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За змістом статті 13, частин 1-3 статі 21 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту "д" частини 1 статті 141 Земельного Кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 та 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Так, нормами договору, укладеного між сторонами передбачено, що відповідальність за несвоєчасну сплату орендної плати визначена угодою сторін у якості пені в розмірі 0,01 % від суми недоїмки за кожен день прострочення. Договором передбачено, що в разі переходу права власності до інших осіб Договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Крім того, в матеріалах справи відсутня претензія позивача, направлена на адресу відповідача щодо несплати орендної плати із попередженням про розірвання договору оренди земельної ділянки через невиконання умов договору.

За таких обставин - в задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору належить відмовити.

На підставі ст. 88 ЦПК України, з урахуванням викладеного судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 3, 5-8, 10, 57, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дзержинського» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дзержинського» (ЄДРПОУ 36267037) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) орендну плату за договором оренди земельної ділянки № 375 від 17 лютого 2009 року у розмірі 8516 (вісім тисяч п`ятсот шістнадцять) грн. 55 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дзержинського» (ЄДРПОУ 36267037) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення в повному обсязі складено 14 серпня 2015 року

Суддя Д.О. Парфьонов