Постанова

від 11.08.2015 по справі 820/6848/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 серпня 2015 р. № 820/6848/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участі секретарі судового засідання Звягіна Я.І.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Компанія "ОСОБА_2 плюс" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.04.2015 року №0002101510.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка приватного підприємства "Компанія "ОСОБА_2 плюс" (код ЄДРПОУ 38771608) з питань дотримання вимог податкового законодавства, включення до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року податкових накладних із періодом виписки (іншим ніж звітний) за грудень 2014 року, за результатами якої складено акт №797/20-33-15-01-08/38771608 від 16.04.2015 року. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 28.04.2015 року №0002101510. Обставини, які викладені в акті перевірки, неправомірно кваліфіковані як порушення, що передбачені ст.198 Податкового кодексу України, вищевказані порушення встановлено відповідачем при довільному трактуванні норм права та при грубому порушенні норм податкового законодавства. Висновки відповідача викладені в акті перевірки ґрунтувались на факті не включення позивачем у звітному податковому періоді до податкового кредиту суми ПДВ, на підставі отриманих податкових накладних. Позивач не погоджується з вказаним висновком відповідача та зазначає, що контролюючим органом не правильно застосовано норми податкового законодавства, у зв'язку із чим, вважає, що податкове повідомлення - рішення від 28.04.2015 року №0002101510 є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення позиція, яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де вказав, що контролюючим органом правомірно зафіксовано порушення чинного податкового законодавства України, підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував відображений в акті перевірки висновок про не включення позивачем у звітному податковому періоді до податкового кредиту суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних. А, з урахуванням пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, всі податкові накладні складені в звітних податкових періодах 2014 року могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року, просив у позові відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка приватного підприємства "Компанія "ОСОБА_2 плюс" (код ЄДРПОУ 38771608) з питань дотримання вимог податкового законодавства, включення до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року податкових накладних із періодом виписки (іншим ніж звітний) за грудень 2014 року, за результатами якої складено акт №797/20-33-15-01-08/38771608 від 16.04.2015 року, яким зафіксовано, що підприємством у порушення п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року 2755-VI (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит з податку на додану вартість за січень 2015 року на суму ПДВ 58516,0 грн., у зв'язку із чим, платником податків порушено приписи п.п.200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (а.с. 6-12).

На підставі вище вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 28.04.2015 року №0002101510 (а.с. 13).

Судом встановлено, що приватним підприємством "Компанія "ОСОБА_2 плюс" подано до контролюючого органу податкову декларацію №9020138029 з податку на додану вартість за січень 2015 року.

Так, позивачем включено до складу податкового кредиту січня 2015 року суму ПДВ по господарським операціям з СП "Українська восточная рибная компанія", ТОВ "Ремондіс Запоріжжя", ПП "Армавир-Плюс", ПП "Компанія Бір".

Матеріалами справи підтверджено, що між приватним підприємством "Компанія "ОСОБА_2 плюс" (покупець) та СП "Українська восточная рибная компанія" (постачальник) 23.12.2013 року укладено договір поставки №11287, за умовами якого постачальник зобов'язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки продукцію у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору (а.с. 63-66).

На підтвердження виконання умов укладеного правочину позивачем надано: видаткові накладні, товарно-транспортні накидані, податкова накладна (а.с. 76).

Також, між позивачем (споживач) та ТОВ "Ремондіс Запоріжжя" (виконавець) укладено договір №20131087 від 25.11.2013 року, за умовами якого споживач доручає, а виконавець надає йому послуги з вивезення та захоронення побутових відходів, накопичених у споживача, на умовах договору (а.с. 97-98).

На підтвердження виконання умов укладеного правочину позивачем надано: акт здачі - прийняття робіт, податкову накладну (а.с. 101-102).

Крім того, 23.12.2013 року позивачем (покупець) укладено договір купівлі - продажу №727 з ПП "Армавир-Плюс" (продавець), за умовами якого продавець зобов'язується продавати партіями продовольчі товари в асортименті (а.с. 103-104).

На підтвердження виконання умов укладеного правочину позивачем надано накладні, товарно - транспортні накладні, податкова накладна (а.с. 111-118).

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем (покупець) та ПП "Компанія Бір" (постачальник) укладено договір поставки №57 від 01.10.2013 року, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, а покупець прийняти даний товар та сплатити за нього (а.с. 121-126).

На підтвердження виконання умов укладеного правочину позивачем надано: податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні (а.с. 133-181).

Оплата по вище вказаним правочинам здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, квитанціями (а.с. 81-82, 119-120, 182-191).

Для перевезення ТМЦ позивачем, укладено договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №03 від 01.10.2013 року (а.с. 83-84), виконання умов якого підтверджується податковою накладною, актом надання послуг, платіжними дорученнями (а.с. 90-96).

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Суд звертає увагу, що зміни у п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу внесені у січні 2015 року, однак накладні виписані у грудні 2014 року, а тому в даному випадку слід застосовувати норми податкового законодавства, що діяли на момент вчинення правовідносин.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, а тому висновки відповідача викладені в акті перевірки №797/20-33-15-01-08/38771608 від 16.04.2015 року про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту за січень 2015 року на 585160,0 грн., є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "Компанія "ОСОБА_2 плюс" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.04.2015 року №0002101510.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 17 серпня 2015 року.

Суддя М.О. Лук'яненко