ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ 17 серпня 2015 року № 826/12218/15 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «МВВ Постач» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобо'язати вчинити дії ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство «МВВ Постач» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить: - визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті поданої ПП «МВВ Постач» звітної податкової декларації на прибуток підприємства за 2014 рік від 09 лютого 2015 року; - вважати прийнятою та зареєстрованою звітну податкову декларацію на прибуток підприємства за 2014 рік від 09 лютого 2015 року днем її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві – 10 лютого 2015 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12218/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 13 липня 2015 року. У судовому засіданні 13 липня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог. Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження. Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне. Приватне підприємство «МВВ Постач» (код ЄДРПОУ 39286764) зареєстровано як юридична особа за адресою: 01011, місто Київ, вул. Деревообробна, будинок 4, офіс 303. 18 листопада 2014 року між Приватним підприємством «МВВ Постач» та Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві укладено Договір № 181120141 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) до ДПІ засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. 10 лютого 2015 року Приватним підприємством «МВВ Постач» засобами електронного зв'язку надіслало до ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ ДФС у м. Києві звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік від 09 лютого 2015 року. Проте, відповідач не прийняв зазначену вище податкову декларацію, мотивуючи відмову існуючою забороною у прийомі звітності по електронній пошті через можливу відсутність договору з МДЗУ, що зазначено у квитанціях № 1 у відповідні кількості. У зв'язку з вищевикладеним, податкову звітність позивача не прийнято, запропоновано позивачу звернутись до контролюючого органу за місцем реєстрації. Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, звертає увагу на наступне. Пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: - тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); - звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; - звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); - повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; - код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; - реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); - місцезнаходження (місце проживання) платника податків; - найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; - дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); - ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; - підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Водночас п. 49.11 ст. 49 ПК передбачено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. Порядок подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису встановлюється Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 № 233 (далі – Інструкція). Відповідно до 7.4. Інструкції перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Пункт 7.5 Інструкції встановлює, що перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним; підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. У разі, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. З наведеного вбачається, що перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. При цьому, відсутність першої квитанції свідчить, що звітність не доставлена до контролюючого органу. Перша квитанція не містить інформацію про прийняття та/або не прийняття податкової звітності. Відповідно до 7.5 Інструкції підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. У разі, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Суд звертає увагу, що позивачу не направлялись другі квитанції, про причину неприйняття податкової звітності зазначено у квитанціях № 1. Обґрунтовуючи правомірність відмови у прийнятті спірної податкової звітності, відповідач зазначає, що підставою невизнання податкової звітності є розірвання договору від 18 листопада 2014 року № 181120141 про визнання електронних документів. Згідно листа ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ ДФС у м. Києві від 10 грудня 2014 року № 61699/10 позивача повідомлено про розірвання Договору 18 листопада 2014 року № 181120141 у зв'язку з порушенням його істотних умов, а саме не підтвердження місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ Постач». Разом з тим постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року, у справі № 826/3967/15 позов Приватного підприємства "МВВ Постач" задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів № 181120141 від 18.11.2014, укладеного між ПП “МВВ ПОСТАЧ” та Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів м. Києві. Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Враховуючи встановлену в межах адміністративної справи № 826/3967/15 протиправність дій Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 181120141 від 18.11.2014, суд в межах даного провадження, приймає зазначені висновки без доказування. Таким чином, оскільки єдиною підставою для відмови у прийняті податкової звітності було розірвання договору про визнання електронних документів № 181120141 від 18 листопада 2014 року, що у судовому порядку визнано протиправним, відмова у прийнятті поданої позивачем звітної податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік від 09 лютого 2015 року є протиправною. При цьому, з аналізу викладених законодавчих норм та обставин справи, суд дійшов висновку, що суб'єктом владних повноважень, що, серед інших, має нести відповідальність за відмову у реєстрації податкової декларації позивача є Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС доходів і зборів у місті Києві. Отже, захист прав позивача має відбуватися шляхом пред'явлення позовних вимог про зобов'язання зареєструвати декларацію, у визнанні якої відмолено податковим органом. З огляду на викладене, позовна заява про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті поданої ПП «МВВ Постач» звітної податкової декларації на прибуток підприємства за 2014 рік від 09 лютого 2015 року та реєстрація декларації днем подання підлягає задоволенню. Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачі по справі, як суб'єкти владних повноважень, не виконали покладеного на них обов'язку щодо доказування. На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного підприємства «МВВ Постач» підлягає задоволенню. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: 1.Адміністративний позов Приватного підприємства «МВВ Постач» задовольнити. 2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті поданої ПП «МВВ Постач» звітної податкової декларації на прибуток підприємства за 2014 рік від 09 лютого 2015 року. 3. Вважати прийнятою та зареєстрованою звітну податкову декларацію на прибуток підприємства за 2014 рік від 09 лютого 2015 року днем її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві – 10 лютого 2015 року о 15:35:50. 4. Судові витрати в сумі 73,08 грн. присудити на користь Приватного підприємства «МВВ Постач» за рахунок Державного бюджету України. Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя К.Ю. Гарник
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.08.2015 |
Оприлюднено | 19.08.2015 |
Номер документу | 48636938 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Гарник К.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні