Ухвала

від 23.09.2015 по справі 826/12218/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12218/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретаря судового засідання Самсонової М.М., за участю представника позивача Яковюк Л.Ю., представника відповідача Сперкача С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "МВВ Постач" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

23.06.2015 року Приватне підприємство «МВВ Постач» (далі - ПП «МВВ Постач») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі ДПІ у Печерському районі) про визнання протиправними дії щодо відмови у прийнятті поданої звітної податкової декларації на прибуток підприємства за 2014 рік від 09 лютого 2015 року; зобов'язання вважати прийнятою та зареєстрованою звітну податкову декларацію на прибуток підприємства за 2014 рік від 09 лютого 2015 року днем її фактичного отримання ДПІ у Печерському районі - 10 лютого 2015 року.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно не прийняв податкову декларацію на прибуток підприємства за 2014 рік від 09 лютого 2015 року як податкову декларацію, у зв'язку із розірвання податковим органом в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів № 181120141 від 18.11.14р., оскільки дії відповідача щодо розірвання договору визнані у судовому порядку протиправними.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2015 р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі щодо відмови у прийнятті поданої ПП «МВВ Постач» звітної податкової декларації на прибуток підприємства за 2014 рік від 09 лютого 2015 року. Завважав прийнятою та зареєстрованою звітну податкову декларацію на прибуток підприємства за 2014 рік від 09 лютого 2015 року днем її фактичного отримання ДПІ у Печерському районі - 10 лютого 2015 року о 15:35:50.

Суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки єдиною підставою для відмови у прийняті податкової звітності було розірвання договору про визнання електронних документів № 181120141 від 18 листопада 2014 року, що у судовому порядку визнано протиправним, відмова у прийнятті поданої позивачем звітної податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік від 09 лютого 2015 року є протиправною.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу в якій просять скасувати постанову Оружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2015 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що у позивача на час подання декларації з податку на прибуток був відсутній договір про визнання електронних документів, податкова звітність, подана засобами телекомунікаційного зв'язку, вважається не прийнятою. Разом з тим апелянтом зазначено, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що рішення суду по справі № 826/3967/15 набрало законної сили 21.05.2015 року, тобто через три місяці після надіслання позивачем декларації з податку на прибуток за 2014 рік.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти її задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПП «МВВ Постач» (код ЄДРПОУ 39286764) зареєстровано як юридична особа за адресою: 01011, місто Київ, вул. Деревообробна, будинок 4, офіс 303.

Між ПП «МВВ Постач» та ДПІ у Печерському районі укладено Договір № 181120141 від 18 листопада 2014 року про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до ДПІ засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

10 лютого 2015 року ПП «МВВ Постач» засобами електронного зв'язку надіслало до ДПІ у Печерському районі звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік від 09 лютого 2015 року.

Згідно квитанці1 № 1 відповідач не прийняв дану податкову декларацію, мотивуючи відмову існуючою забороною у прийомі звітності по електронній пошті через можливу відсутність договору з МДЗУ.

Водночас ДПІ у Печерському районі запропонувало позивачу звернутись до контролюючого органу за місцем реєстрації.

Вищенаведені обставини не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до п. 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

У відповідності до пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2013 №678 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №678).

Згідно п. 5 розділу І Порядку № 678 усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію з позначкою « 0110», у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку №678 декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із визначених цим пунктом способом.

З огляду до пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За приписами ст.49 ПК України, у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п.49.5 ст.49 Кодексу).

Порядок подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису встановлюється Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233 "Про подання електронної податкової звітності" (надалі - Інструкція).

Згідно п.1 розділу ІІ Інструкції, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в ст.3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований) (п.7 розділу ІІ цієї Інструкції).

Відповідно п. 7 розділу ІІІ Інструкції, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися певного порядку. Зокрема, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним (пп.7.4 п.7 розділу ІІІ Інструкції).

З огляду пп.7.5 п.7 розділу ІІІ Інструкції, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (пп.7.6 п.7 розділу ІІІ Інструкції).

З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2014 року між позивачем та ДПІ у Печерському районі укладено договір № 181120141 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків, тобто відповідачем, в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Згідно листа ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ ДФС у м. Києві від 10.12.2014 року № 61699/10 позивача повідомлено про розірвання Договору 18.11.2014 року № 181120141 у зв'язку з порушенням його істотних умов, а саме не підтвердження місцезнаходження ТОВ «МВВ Постач», що підтверджується Довідкою про не встановлення місцезнаходження (місця проживання) №6599/01/26-55-07-03 від 05.12.2014 р. ТОВ «МВВ Постач» за податковою адресою.

Проте, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 року, визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів № 181120141 від 18.11.2014, укладеного між ПП "МВВ ПОСТАЧ" та ДПІ у Печерському районі.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду по справі № 826/3967/15 набрало законної сили 21.05.2015 року, тобто через три місяці після надіслання позивачем декларації з податку на прибуток за 2014 рік, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано судом апеляційної інстанції, що листом № 61699/10 від 10.12.2014р. відповідач повідомив позивача про розірвання Договору в односторонньому порядку, у зв'язку із встановленням відсутності позивача за податковою адресою.

Відповідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Тобто, Договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Оскільки позивач своєї згоди на розірвання Договору не надавав і відповідного рішення судом не виносилось, - Договір розірвано відповідачем в односторонньому порядку.

Проте, відповідно до вимог пункту 4 розділу 6 Договору, податковий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку лише у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на довідку про встановлення місцезнаходження позивача для скасування Договору з наступних підстав.

Частиною1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно ч. 3 ст. 18 цього Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Тобто, в силу норм чинного законодавства України єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Станом на 13.02.2015 р згідно витягів є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ПП «МВВ Постач» знаходиться за адресою: 01011, місто Київ, вулиця Деревообробна, будинок 4, офіс 303., статус відомостей про юридичну особу: відомості підтверджено.

З огляду на вищезазначене, відповідачем у даному випадку цілком безпідставно зроблено висновки щодо відсутності позивача за юридичною адресою, а тому розірвання податковим органом Договору з мотивів відсутності позивача за місцезнаходженням є безпідставним, що вже було визнано у судовому порядку.

З урахуванням вищевказаного, колегія суддів вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік від 09 лютого 2015 року, та відповідно з п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України, зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік від 09 лютого 2015 року.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином доводів апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 28.09.2015 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2015 р., залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "МВВ Постач" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.