Рішення

від 18.08.2015 по справі 905/870/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.08.2015 Справа № 905/870/15

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства В«Всеукраїнський ОСОБА_1В» (ЄДРПОУ 19017842, юридична адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 27-т; адреса для листування: 02160, м. Київ, Харківське шосе, 49)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства В«ТЦ Білий лебідьВ» (ЄДРПОУ 01558690, адреса: 83092, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 143)

про: зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

суддя Величко Н.В.

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні господарського суду Донецької області перебуває справа за позовом Публічного акціонерного товариства В«Всеукраїнський ОСОБА_1В» (ПАТ В«ВіЕйБі БанкВ» ) про зобов'язання Публічного акціонерного товариства В«ТЦ Білий лебідьВ» виконати умови договору оренди № 435 від 27.12.2010р., а саме п. 3.9 та передати Позивачеві належним чином складений і підписаний Акт наданих послуг за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014р.

Позов мотивований тим, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо передачі позивачеві акту наданих послуг у встановленому порядку згідно п. 3.9 договору оренди, що є перешкодою для коректного відображення бухгалтерської звітності позивача та заважає в реалізації прав позивача, закріплених в п.7 ч.2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

На підтвердження позовних вимог надано суду: витяг з договору оренди частини нежитлового приміщення від 27.12.2010р. № 435, листування, статутні документи.

Ухвалою суду від 14.07.2015р. про порушення провадження у справі № 905/870/15 було зобов'язано позивача надати суду серед іншого й акти-приймання передачі майна в оренду, а також оригінали документів та інших доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги для огляду.

Вказані вимоги суду позивачем не виконано.

30.07.2015р. від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відео конференції, яке ухвалою суду від 30.07.2015р. відхилено.

14.08.2015р. від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до моменту завершення антитерористичної операції на сході країни.

Вказане клопотання відхиляється судом, оскільки статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Частиною другою статті 79 ГПК України передбачено право суду зупинити провадження у справі у випадках: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування; заміни однієї з сторін її правонаступником.

Отже, господарським процесуальним кодексом України не передбачено такої підстави для зупинення провадження у справі як проведення антитерористичної операції на сході країни.

Відповідач відзиву та інших витребуваних судом документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розгляд справи відкладався згідно ст. 77 ГПК України.

Сторони в судове засідання, що відбулось 18.08.2015р., своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені заздалегідь.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (справа "Смірнова проти України").

Оскільки господарський суд явку сторін не визнав обов'язковою, а сторони не були позбавлені можливості забезпечити у засідання явку своїх представників, також сторони мали достатньо часу для представлення суду своєї правової позиції по суті спору з наданням відповідних доказів та виконання інших вимог суду, тому керуючись ст. ст. 75 , 77 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі матеріали суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) повинна вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати певні послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитора має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу , зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Між позивачем, як орендарем, та відповідачем, як орендодавцем, укладено договір оренди частини нежитлового приміщення від 27.12.2010р. № 435, витяг з якого міститься в матеріалах справи.

Предметом цього договору є тимчасове, платне користування частиною нежитлового приміщення площею 1,0 кв.м. на першому поверсі гастроному (будівля блок Б) торгівельного центру «Білий лебідь», розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, буд. 143.

Цільове призначення об'єкта оренди - розміщення банкомату.

Передача об'єкта оренди здійснюється за актом приймання-передачі (п.2.2 договору).

За користування об'єктом оренди позивач зобов'язався сплачувати щомісячно відповідачу орендну плату в розмірі 1100 (одна тисяча сто) грн. з ПДВ (п.3.1 договору).

Нарахування орендної плати починається з дати фактичної передачі об'єкта оренди по акту приймання-передачі. Орендна плата сплачується позивачем за кожний місяць, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі об'єкта в оренду до дати підписання акту приймання-передачі об'єкта з оренди (п.3.2 договору).

У пункті 3.9 договору визначено, що сторони щомісячно підписують акт виконаних робіт. Орендодавець зобов'язується оформити акт виконаних робіт не пізніше 2-го числа місяця, наступного за звітним. Орендар зобов'язується самостійно забирати акти у відділі «Оренди і маркетингу» орендодавця.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму. (ч.1 ст.759, ст. 765 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 795 Цивільного кодексу України встановлено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

За частиною 2 статті 527 Цивільного кодексу України кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, та несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

За статтями 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами.

Виходячи зі змісту правовідносин сторін, позивачу належало довести належними та допустимими доказами отримання в оренду нерухомого майна за договором № 435 від 27.12.2010р., здійснення розрахунків за ним (договором), виникнення у відповідача обов'язку оформлення актів виконаних робіт, щодо яких заявлено вимогу.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (у редакції станом на час укладення договору оренди) факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів, є господарськими операціями, що повинні фіксуватися та підтверджуватися письмовими первинними документами. Первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якого складено документ, назва документа, дата та місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, підписи та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та складання первинного документу; первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто, перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів (пункти 2.4 та 2.15 вказаного Положення).

У порушення статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено належними та допустимими доказами отримання в оренду нерухомого майна за договором № 435 від 27.12.2010р. за актом приймання-передачі, як це обумовлено у п.2.2 договору та ч.1 ст.795 Цивільного кодексу України. Вимоги суду, викладені в ухвалі від 14.07.2015р. про порушення провадження у справі № 905/870/15, позивач не виконав, акти приймання передачі майна в оренду не надав.

Таким чином, з огляду на наявні у справі докази та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що за відсутністю документального підтвердження оформлення передання наймачеві об'єкту оренди за актом приймання-передачі відсутні підстави для обчислення строку договору найму, здійснення розрахунків за ним (договором) та виникнення у відповідача обов'язку оформлення актів виконаних робіт, щодо яких заявлено вимогу.

За статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність у матеріалах справи первинних документів, обумовлених договором, а відтак про недоведеність позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р I Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 18.08.2015 р.

Суддя Н.В. Величко