Рішення

від 07.09.2009 по справі 7/88-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/88-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "07" вересня 2009 р.                                                       по справі  № 7/88-38

за позовом приватного підприємства «Будпостач», м. Луцьк

до відповідача: приватного підприємства «Простір», с. Піддубці, Луцького р-ну

про стягнення 27098,06 грн.

Суддя          Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Головін В. В., представник (доручення №2 від 02.09.2009р.)

          від відповідача: н/з

У судовому засіданні 03.09.2009р. оголошено перерву до 07.09.2009р. до 10 год. 00хв.

Суть спору: позивач –приватне підприємство «Будпостач»просить суд стягнути з відповідача -  приватного підприємства «Простір»27098,06грн. в т.ч. 23317 грн. заборгованості за поставлений товар на підставі видаткових накладних № БД –0000244 від 10.07.08р., № БД –0000049, від 01.09.08р., № БД-0000416 від 02.10.08р., № БД –0000449 від 20.10.08р., № БД-0000518 від 10.11.08р., 3218,63 грн. інфляційних втрат та 562,43грн. 3% річних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.09.2009р. та у відзиві на позов, позовні вимоги в частині стягнення 23317грн. заборгованості позов визнав, в іншій частині позову просить відмовити. Також представник відповідача просить розстрочити виконання рішення на один рік з часу набрання рішенням законної сили щомісячно до 30 числа рівними частинами у зв'язку важким фінансовим становищем.

У судовому засіданні 03.09.2009р. оголошено перерву до 07.09.2009р. до 10 год. 00хв. для можливості подати відповідачу обґрунтовані заперечення щодо стягнення інфляційних втрат, 3% річних та підтверджуючих документів на підтвердження важкого фінансового становища, а саме копії балансу за 2 квартал 2009р. Однак представник відповідача у судове засідання не з'явився, будь-яких пояснень, доказів на підтвердження викладених обставин у відзиві не подав, про причину неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, ВСТАНОВИВ: позивач –приватне підприємство «Будпостач»на підставі видаткових накладних № БД –0000244 від 10.07.08р., № БД –0000049, від 01.09.08р., № БД-0000416 від 02.10.08р., № БД –0000449 від 20.10.08р., № БД-0000518 від 10.11.08р. передав відповідачу - приватному підприємству «Простір»товар на загальну суму 23317грн.

В даному випадку між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу шляхом підписання накладних.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також  з угод, хоч і не передбачених законом, але  таких, які йому не суперечать.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з видаткових накладних № БД –0000244 від 10.07.08р., № БД –0000049, від 01.09.08р., № БД-0000416 від 02.10.08р., № БД –0000449 від 20.10.08р., № БД-0000518 від 10.11.08р., сторони погодили, що оплата вартості товару здійснюється протягом п'яти банківських днів після отримання товару.

За отриманий товар відповідач оплату не здійснив.

15.01.2009р. між ПП «Будпостач»та ПП «Простір»проведено звірку взаємних розрахунків на підставі чого складено акт звірки, який підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до якого відповідачем погоджено борг у розмірі 23317грн.

12.05.2009р. ПП «Простір»вручено вимогу про сплату боргу, про що свідчить відмітка відповідача, проте вимога залишена без відповіді.

Заборгованість відповідача на день розгляду справи складає 23317 грн. та визнана представником відповідача.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 23317 грн. заборгованості за переданий йому товар обґрунтована і підлягає до задоволення. Докази, які б спростовували цю заборгованість або докази її оплати відповідач суду не подав.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На цій підставі позивачем правомірно заявлено до стягнення 3218,63грн. інфляційних нарахувань та 562,43 грн. 3% річних у відповідності до представленого розрахунку.

Посилання представника відповідача на те, що позовні вимоги у частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних задоволенню не підлягає до уваги судом не береться, оскільки дане заперечення є необґрунтованим та безпідставним.

Також судом відхиляється клопотання відповідача щодо відстрочки виконання рішення суду, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження викладених у відзиві на позов обставин, які б у свою чергу давали підстави для розстрочки виконання рішення суду.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 530, 526, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд  

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Простір»(Волинська обл.., Луцький р-н, с. Піддубці, вул.. Перемоги,5, код ЄДРПОУ 31980014) на користь приватного підприємства «Будпостач»(м. Луцьк, вул.. В. Стуса, 11, код ЄДРПОУ 32273555) 23317грн. заборгованості, 3218,63 грн. інфляційних нарахувань, 562,43 3% річних, всього 27098,06грн. та 270,98грн. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                               Суддя