Рішення

від 08.09.2009 по справі 18/178пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/178пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.09                                                                                 Справа № 18/178пн.

          Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом державного підприємства «Первомайськвугілля», м. Первомайськ Луганської області

до Первомайського міського комунального госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації, м. Первомайськ Луганської області

про визнання права власності на нерухоме майно та спонукання зареєструвати право власності

за участю представників:

від позивача:                        Стреляна Л.І. за дов від 02.01.2009;

від відповідача:                 Васильєва С.М. за дов. від 07.09.2009.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

-          про визнання за ним права власності на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Гірське, вул. Куйбишева, 4;

-          про спонукання відповідача зареєструвати право власності на вказане майно.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що він не повинен відповідати за позовом, так як не оспорює право власності позивача.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач у позовній заяві вказав, що він у 1957 році побудував будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Гірське, вул. Куйбишева, 4, та до теперішнього часу ними користується, однак, у нього відсутні правовстановлювальні документи на це майно.

Відповідач відмовив позивачу у видачі витягу з реєстру прав власності на вказані об'єкти в зв'язку з тим, що право власності на них не оформлені.

На підставі вказаних доводів, позивач заявив вимоги:

-          про визнання за ним права власності на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Гірське, вул. Куйбишева, 4;

-          про спонукання відповідача зареєструвати право власності на вказане майно.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що він не повинен відповідати за позовом, так як не оспорює право власності позивача.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що вимоги про визнання права власності не підлягають задоволенню, а щодо вимог про спонукання відповідача зареєструвати за ним право власності на вказане майно, провадження у справі підлягає припиненню за таких підстав:

Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445) підприємства бюро технічної інвентаризації здійснюють державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідач згідно із зазначеним положенням здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно і не може бути відповідачем щодо вимог позивача про визнання права власності.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд України в своїй судовій практиці (постанова ВСУ від 04.07.2006).

За таких обставин, вимоги про визнання права власності не підлягають задоволенню в зв'язку з тим, що ці вимоги пред'явлені до особи, яка не повинна відповідати за позовом.

          Вимога про спонукання відповідача зареєструвати право власності на вказане майно не підлягає розгляду в господарських судах в порядку господарського судочинства за таких підстав:

          Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі  законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАСУ суб'єкт владних повноважень –орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних  управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання  делегованих повноважень.

          Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.02.2002 за № 157/6445 встановлено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць (п. 1.3. Тимчасового положення).

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно –це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ (п. 1.4. Тимчасового положення).

          Вказаним Тимчасовим положенням БТІ наділені  правом приймати рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав (п. 1.12. Тимчасового положення).

Відмова в реєстрації прав власності на нерухоме майно може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства (п. 1.12. Тимчасового положення).

          Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 331) з державною реєстрацією права власності пов'язує виникнення цього права.

          Тобто, БТІ здійснюючи реєстрацію права власності або відмовляючи у його реєстрації, на підставі вищевказаного законодавства здійснює владні управлінські функції.

          Таким чином, БТІ при здійсненні вказаних функцій виступає суб'єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАСУ (тобто суб'єктом, який здійснює владні  управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання  делегованих повноважень).

          Спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень про спонукання виконати  владні повноваження, віднесені до компетенції адміністративних судів.

          Аналогічної позиції притримується Верховний Суд України в своїй судовій практиці (постанова ВСУ від 05.07.2007).

          Таким чином, вказаний спір (про спонукання відповідача зареєструвати за позивачем право власності на нерухоме майно) не підвідомчий господарському суду.

          Відповідно до п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За таких обставин, провадження у справі, в частині вимог про спонукання відповідача зареєструвати право власності на нерухоме майно підлягає припиненню.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на державне мито в сумі 102 грн. за вимогою про визнання права власності (балансова вартість майна складає 8894 грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на позивача.

Державне мито в сумі 85 грн. сплачене позивачем за вимогою про спонукання відповідача зареєструвати за ним право власності на нерухоме майно, підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Позивачем при пред'явленні позову зайве сплачено державне мито. Зокрема, сплачено державне мито в сумі 204 грн. (102 грн. за майнову вимогу за платіжним дорученням від 11.08.2009 № 1605 та 102 грн. за немайнову вимогу за меморіальним ордером від 12.08.2009 № 1605), тоді як за немайнову вимогу слід було сплатити державне мито в сумі 85 грн. Таким чином зайве сплачено 17 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» зайве сплачене державне мито підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          В позові, в частині вимог про визнання права власності на об'єкти нерухомості, відмовити.

2.          В решті позову провадження у справі припинити.

3.          Повернути відкритому акціонерному товариству «Завод «Красний Луч», м. Красний Луч Луганської області, площа Трофімова, 1, ідентифікаційний код 14308753, з Державного бюджету України державне мито в сумі 102 грн., сплачене за меморіальним ордером від 12.08.2009 № 1605.

    Підставою для повернення державного мита є дана ухвала скріплена печаткою суду.

4.          Решту судових витрат покласти на позивача.

08 вересня 2009 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 14 вересня 2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                  В.В. Корнієнко