Ухвала

від 14.08.2012 по справі 5019/1191/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

"14" серпня 2012 р. Справа № 5019/1191/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металевих виробів"

до відповідача ОСОБА_1 державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Варненський завод мостових технологічних конструкцій"

про виключення майна з акту опису та арешту майна, зняття арешту з майна

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача : ОСОБА_3, дов. № б/н від 09.08.2012 року

від відповідача 1: ОСОБА_4, дов. № б/н від 14.08.2012 року

від відповідача 2: ОСОБА_5 дов.№ б/н від 13.08.2012 року

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" звернулося до господарського суду з позовом до ОСОБА_1 ДВС Головного управління юстиції у Рівненської області (відповідач-1), ОСОБА_2 акціонерного товариства "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" (відповідач-2) про виключення майна з акту опису та арешту майна, зняття арешту з майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході зведеного виконавчого провадження, боржником за яким є відповідач-2, відповідачем-1 складено три акти опису та арешту майна від 17.03.2010 року, від 28.04.2010 року, від 08.02.2011 року, якими проведено опис майна згідно з переліком, визначеним у вказаних актах.

Майно, описане відповідачем-1 у вказаних актах, належить позивачеві на підставі договору № СФ-0000221 від 20.04.2010 року, укладеного з ТОВ «Завод ХІТ Технологія», видаткової накладної № РН-0000244 від 20.04.2010 року, видаткової накладної № РН-0000247 від 20.04.2010 року; договору № 116 поставки товару від 26.02.2010 року, укладеного з відповідачем 2, договору № СФ-0000224 від 20.04.2010 року, укладеного з ТОВ «Завод Хіт Технологій», договору № 213 постанови товару від 22.04.2010 року, укладеного з відповідачем 2, видаткової накладної № ЛНА-00014 від 22.04.2010 року; договору № 110 купівлі-продажу товару від 23.04.2010 року, укладеного з ТОВ «Євроформат «Стальконструкція».

Відтак, позивач, вважаючи, що описане відповідачем 1 майно, належить йому на праві власності, просить суд в порядку ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»виключити його з акту опису та арешту майна, зняти арешт з майна.

У той же час, додані позивачем до позовної заяви докази, по-перше, не дають можливості встановити ідентичність майна, що є предметом договорів купівлі-продажу та поставки, а по-друге, такі договори купівлі-продажу, поставки та видаткові накладні, не є достатніми доказами того, що майно, яке було включено до актів опису та арешту майна, належить на праві власності позивачу.

З огляду на викладене, докази, що містяться в матеріалах справи, не доводять того факту, що майно, яке було описано та арештовано за спірними актами, є власністю позивача, а акти не є свідченням опису та арешту саме того майна, яке позивач просить виключити із зазначених актів та звільнити з-під арешту.

З метою підтвердження вказаних обставин, суд ухвалами від 20.07.2012 року та від 02.08.2012 року витребував від позивача та відповідача -2 засвідчені належним чином копії оборотно-сальдових відомостей за період з лютого по травень 2010 року, витягу з головної книги за період з лютого по травень 2010 року, балансів за 2010-2011 роки; докази оплати придбаного товару; докази перереєстрації автотранспортних засобів, розшифровку по основних засобах тощо.

Документи, що витребовувалися, пов’язані із відображенням господарських операції в бухгалтерському та податковому обліку позивача та відповідача.

Необхідність дослідження вказаних документів забезпечить дотримання повного, всебічного та об’єктивного дослідження в судовому процесі всіх обставин справи, що входять до предмету доказування, зокрема: про тотожність майна, придбаного позивачем за договорами купівлі-продажу, поставки та майна, включеного до актів опису та арешту, а також про його належність позивачу на праві власності.

У той же час з’ясування зазначених обставин потребує спеціальних знань, якими суд в обсязі, необхідному для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, не володіє.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Крім того, експертиза може бути призначена, якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у ст. 31 цього Кодексу.

14.08.2012 року у судовому засіданні оголошено перерву до 14.30 год. з метою забезпечення реалізації сторонами права запропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом, а також спеціалізовану установу чи особу, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Учасники процесу вказаним правом не скористалися, питання, які на їхню думку слід поставити експерту на вирішення, не запропонували, так само як не запропонували спеціалізованої установи чи експерта, яким слід доручити проведення експертизи.

За таких умов суд самостійно визначає вид експертизи, спеціалізовану установу, якій слід доручити проведення судової експертизи, та встановлює коло питань, які мають бути поставленні для роз’яснення судовим експертом.

Зокрема, суд вважає, що у даному випадку слід призначити судову економічну (бухгалтерську) експертизу, яка включає дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, дослідження документів фінансово-кредитних операцій (п. 127 Наказу Мін'юсту від 08.10.1998 року № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень").

Щодо спеціалізованої установи, то її проведення слід доручити Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (враховуючи регіональну зону обслуговування).

Стосовно витрат, пов’язаних із проведення судової експертизи, то як роз’яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. 23 Постанови від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.

Суд, враховуючи вимоги ст.ст. 33, 34 ГПК України, покладає витрати, пов’язані з проведенням судової економічної експертизи, на позивача.

У силу вимог п.1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 79, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі № 5019/1191/12 судову економічну (бухгалтерську) експертизу.

2. Поставити експерту для роз’яснення такі питання:

- Чи документально обґрунтовані та належним чином відображені операції з придбання майна відповідно до договору № СФ-0000221 від 20.04.2010 року, укладеного з ТОВ «Завод ХІТ Технологія», видаткової накладної № РН-0000244 від 20.04.2010 року, видаткової накладної № РН-0000247 від 20.04.2010 року; договору № 116 поставки товару від 26.02.2010 року, укладеного з відповідачем 2, договору № СФ-0000224 від 20.04.2010 року, укладеного з ТОВ «Завод Хіт Технологій», договору № 213 постанови товару від 22.04.2010 року, укладеного з відповідачем 2, видаткової накладної № ЛНА-00014 від 22.04.2010 року; договору № 110 купівлі-продажу товару від 23.04.2010 року, укладеного з ТОВ «Євроформат «Стальконструкція», у бухгалтерському та податковому обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод металевих виробів»?

- Чи майно, придбане Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод металевих виробів»відповідно до договору № СФ-0000221 від 20.04.2010 року, укладеного з ТОВ «Завод ХІТ Технологія», видаткової накладної № РН-0000244 від 20.04.2010 року, видаткової накладної № РН-0000247 від 20.04.2010 року; договору № 116 поставки товару від 26.02.2010 року, укладеного з відповідачем 2, договору № СФ-0000224 від 20.04.2010 року, укладеного з ТОВ «Завод Хіт Технологій», договору № 213 постанови товару від 22.04.2010 року, укладеного з відповідачем 2, видаткової накладної № ЛНА-00014 від 22.04.2010 року; договору № 110 купівлі-продажу товару від 23.04.2010 року, укладеного з ТОВ «Євроформат «Стальконструкція», є тим самим майном, що включено до актів опису та арешту майна від 17.03.2010 року, від 28.04.2010 року, від 08.02.2011 року. Якщо так, то яке саме?

3. Проведення експертизи доручити Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

4. Зобов’язати позивача та відповідача-2 у строк до 20.08.2012 року надати суду: оригінали оборотно-сальдової відомості за 2010 року; головної книги за 2010 року; баланси станом на 31.12.2009, 31.12.2010 року (з відміткою органу статистики); докази оплати придбаного товару згідно з договорами № СФ-0000221 від 20.04.2010 року, № 116 від 26.02.2010 року, № СФ-0000224 від 20.04.2010 року, № 213 від 22.04.2010 року, № 10 від 23.04.2010 року; докази перереєстрації автотранспортних засобів за позивачем; розшифровку по основних засобах за 2010 року; документи, що ідентифікують майно, придбане позивачем.

5. Зобов’язати судового експерта, у разі коли для вирішення поставлених перед експертом питань йому необхідні додаткові матеріали (документи, зразки тощо), звернутися до господарського суду з проханням про їх надання у порядку ч. 4 ст. 31 ГПК України.

6. Зобов’язати судового експерта провести судову економічну експертизу у строк, визначений п. 1.13. Наказу Мін'юсту від 08.10.1998 року № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень".

7. Попередити судового експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384 і 385 Кримінального кодексу України.

8. Витрати, пов’язані з проведенням судової економічної експертизи, покласти на позивача.

9. Провадження у справі № 5019/1191/12 на час проведення судової економічної експертизи зупинити.

Суддя Андрійчук О.В.