Постанова

від 13.08.2015 по справі 903/550/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2015 р. Справа №903/550/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Павлюк І. Ю. ,

судді Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання Саган І.О.

За участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №01/05 від 05.01.2015)

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 08.06.2015)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" на рішення господарського суду Волинської області від 06.07.2015 у справі №903/550/15

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "УТФ Зерно"

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка"

про стягнення 53 555,52 грн.

Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області №903/550/15 від 06.07.2015 (суддя Сур’як О.Г.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УТФ Зерно" 53 555 грн. 52 коп. (з них: 53 491,44 грн. штрафу та 64,08 грн. 3% річних), а також 1 827 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення господарського суду Волинської області мотивоване тим, що відповідачем проведено оплату отриманого товару з порушенням строків, встановлених договором поставки та специфікацією до договору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення в частині нарахування штрафу змінити та зменшити розмір застосованого до відповідача штрафу. Апелянт посилається на те, що місцевим господарським судом не взято до уваги ступінь виконання зобов'язання, а саме те, що зобов'язання виконане відповідачем самостійно та в повному обсязі, без пред'явлення вимоги позивачем.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 прийнято до розгляду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" на рішення господарського суду Волинської області від 06.07.2015 у справі №903/550/15.

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Савченка Г.І., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів у cкладі головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю., суддя Крейбух О.Г.

Товариством з обмеженою відповідальністю "УТФ Зерно" подано суду відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, заслухала представників сторін, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2014 між ТОВ "УТФ Зерно" (Постачальник) та ТОВ "Агротехніка" (Покупець) було укладено договір поставки №31.

Згідно п.1.1. договору Постачальник передає, а Покупець приймає та сплачує на умовах, що вказуються в специфікаціях (додатках) до даного договору, сільськогосподарську продукцію (товар).

Загальна вартість даного договору, як визначено п.2.4., становить суму загальної вартості специфікацій, підписаних сторонами.

Згідно п.3.3. договору поставка здійснюється на умовах, вказаних в специфікаціях.

Як визначено п.3.6. договору Покупець здійснює оплату за фактично поставлену кількість товару.

Документи, що надаються на товар до оплати: специфікація (додаток); рахунок-фактура (п.3.7. договору).

Документи, що надаються на товар після оплати: товарна накладна, податкова накладна (п.3.8. договору).

На виконання вимог умов договору відповідачу була видана специфікація від 29.05.2014, відповідно до якої позивач передає, а відповідач приймає та сплачує сою у кількості 41,660 тонн. Загальна вартість специфікації складає 267 457,20 грн.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу сою товарну, що підтверджується накладною №30 від 30.05.2014 та товарно-транспортною накладною №37 від 30.05.2014 в кількості 41,660 тонн на загальну вартість 267 457,20 грн. Факт отримання товару підтверджується довіреністю на отримання товару №705 від 22.05.2014.

29.05.2014 позивачем виписано рахунок-фактуру №29 на суму 267 457,20 грн. Відповідач отримання товару та рахунку-фактури не заперечує.

Відповідно до п.5 специфікації (яка належним чином підписана сторонами) оплата за товар проводиться покупцем, на протязі двох банківських днів, згідно рахунку-фактури, накладної та податкової накладної на прийняту партію товару у складі покупця.

Відповідач отриманий товар повинен був оплатити до 03.06.2014 включно, проте оплатив з порушенням строків, встановлених договором поставки та специфікацією до договору, а саме: 05.06.2014 відповідно до платіжного доручення №1596 на загальну на суму 25000 грн., 06.06.2014 - №1600 на суму 50 000 грн., 06.06.2014 - №1583 на суму 75000 та 10.06.2014 - №1611 на суму 123 372 грн.

Відповідачем загалом сплачено позивачу - 273 372 грн., тобто переплата складає 5914,80 грн.

Відповідно до п.4.2, 4.3 договору передплата за даним договором, здійснюється покупцем на умовах та строках, вказаних у специфікаціях до даного договору, підписаних сторонами. Платіж за даним договором вважається здійсненим належним чином у дату відправлення покупцем коштів на банківський рахунок, що визначений у даному договорі.

За результатами розгляду позовні вимоги задоволено.

З такими висновками місцевого господарського суду не може погодитись судова колегія апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.5.4. договору у разі не оплати партії товару, або за порушення строків оплати, покупець сплачує штраф у розмірі 20% від загальної вартості специфікацій (додатків) до даного договору.

Згідно п.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У зв’язку з простроченням виконанням умов договору позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 53 491,44 грн. (а.с.18)

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач нарахував відповідачу у зв’язку з простроченням виконанням умов договору 64,08 грн. 3% річних.

З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши здійснені нарахування судова колегія дійшла висновку про помилковість тверджень позивача щодо прострочення виконанням умов договору на 8 днів.

Як вже зазначалося вище, відповідно до п.5 специфікації (від 29.05.2014) оплата за товар проводиться покупцем, протягом двох банківських днів, згідно рахунку-фактури, накладної та податкової накладної на прийняту партію товару у складі покупця.

Враховуючи вихідні та святкові дні, строк оплати товару сплив 03.06.2015.

Відповідно до статті 530.ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В зв'язку з чим, зобов'язання вважається простроченим лише з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане.

Окрім того, день фактичної сплати суми заборгованості (10.06.2014) не включається в період часу, за який здійснюється стягнення штрафних санкції.

А тому, враховуючи викладене, судова колегія прийшла до висновку про прострочення відповідачем виконання умов договору з 04.06.2014 по 09.06.2014, тобто 6 днів, а не 8, як на це вказує позивач.

Таким чином, сума 3% річних становить 80 грн. 52 коп. Враховуючи, що позивачем заявлена менша сума, то до стягнення підлягає сума заявлена позивачем - 64 грн. 08 коп.

Разом з тим, відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України та ст.233 ГК України господарський суд має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому, таке право суд реалізує, як за клопотанням сторони, так і за власною ініціативою.

Зазначена стаття кореспондується з ч.3 ст.551 ЦК України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Розглядаючи питання про стягнення суми пені, судами повинно бути взято до уваги: причини неналежного виконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Оцінивши у сукупності обставини справи, причини та ступінь неналежного виконання зобов'язання, невеликі строки прострочення у виконанні зобов'язання (6 днів), колегія суддів дійшла висновку про зменшення розміру нарахованого штрафу на 50%.

Таким чином до стягнення підлягає штраф у сумі 26 745 грн. 72 коп.

На підставі викладеного, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" на рішення господарського суду Волинської області від 06.07.2015 у справі №903/550/15 підлягає задоволенню частково.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача то згідно ст.49 ГПК України на нього покладаються витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 913 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 103-105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Волинської області від 06.07.2015 у справі №903/550/15 - змінити.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (43026, Волинська область, м.Луцьк, вул.Єршова, 11, код ЄДРПОУ 21750952) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УТФ Зерно" (04205, м.Київ, пр. Оболонський, 30, офіс 287, код ЄДРПОУ 38615496) 26 809 грн. 80 коп. (з них: 26 745 грн. 72 коп. штрафу та 64,08 грн. 3% річних), а також 1 827 грн. витрат по оплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

2. Господарському суду Волинської області видати наказ на виконання рішення.

3. Справу №903/550/15 повернути до господарського суду Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Крейбух О.Г.