Ухвала

від 04.08.2015 по справі 804/10623/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 серпня 2015 рокусправа № 804/10623/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Баранник Н.П.

           суддів:                     Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у справі №804/10623/14 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

          Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.03.2014 року №0000184603, №0000194603, №0000204603.

          Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" задоволено повністю.

          Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

          В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та обґрунтування апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

          Представник позивача вказав, що суд прийняв законне та обґрунтоване рішення, повно дослідивши надані сторонами докази та з'ясувавши всі обставини справи, тому підстави для скасування такого рішення відсутні.

          Заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Матеріалами справи підтверджено, що у період з 12.02.2014 року по 04.03.2014 року відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” (код ЄДРПОУ – 05393043) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ “Вектра 3000” (код ЄДРПОУ – 37377252) за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року.

          Результати проведеної перевірки було відображено в акті перевірки від 12.03.2014 року №122/28-01-46-03-05393043.

          За висновками податкового органу, під час перевірки були виявлені такі порушення вимог податкового законодавства:

           1) пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на загальну суму 33256643,00грн., в тому числі: за І квартал 2012 року – 3388266,00грн.; за І півріччя 2012 року – 15632369,00грн.; за 3 квартали 2012 року – 18749584,00грн.; за 2012 рік – 33256643,00грн.;

           2) п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 6429458,00грн., в т.ч. по періодах: березень 2012 року – 277280,00грн.;квітень 2012 року – 251764,00грн.; травень 2012 року – 336910,00грн.; червень 2012 року – 555170,00грн.; липень 2012 року – 19316,00грн.; вересень 2012 року – 264067,00грн.; жовтень 2012 року – 322087,00грн.; листопад 2012 року – 398078,00грн.; грудень 2012 року – 598659,00грн.; січень 2013 року – 528103,00грн.; лютий 2013 року – 646452,00грн.; березень 2013 року – 536915,00грн.; квітень 2013 року – 539597,00грн.; травень 2013 року – 304732,00грн.; червень 2013 року – 491839,00грн.; вересень 2013 року – 358489,00грн.

          Зазначене призвело до порушення п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, а саме:

          - заниження позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на загальну суму 3394368,00грн.;

          - завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту відповідних звітних (податкових) періодів на загальну суму 3035090,00грн.

          Крім того, порушення п.200.2 ст.200 розділу V Податкового кодексу України в частині заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на 5002231грн.; абз. “а” п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України в частині завищення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню на 1427227,00грн..

          На підставі акту перевірки контролюючим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 28.03.2014 року:

          - №0000184603 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 1427227,00грн. та нарахована штрафна (фінансова) санкція у сумі 713613,50грн.;

          - №0000194603 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 5002231,00грн., нарахована штрафна (фінансова) санкція у сумі 2501115,50грн.;

          - №0000204603 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 33256643,00грн..

          Вважаючи зазначені рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

          Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

          В акті перевірки відповідач зазначає, що висновки про виявлені порушення зроблені на підставі отриманих матеріалів документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “Вектра 3000” з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період 01.01.2011р. по 30.09.2013р. (акт від 13.11.2013 року №1/22/37377252). Також під час перевірки було використано інформацію комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу: АРМ “Обліку платників”, АРМ “Картка платника”, АРМ “Митниця”, АІС “Податковий блок”.

          Так, контролюючим органом встановлено відсутність відомостей щодо наявності у TOB “Вектра 3000” (контрагента позивача) власних або орендованих складських приміщень, виробничих потужностей, документів про фінансово-господарську діяльність, технічних та інших засобів, що свідчить про відсутність можливостей здійснювати фактичні операції.

          Судом було встановлено, що у перевіряємому періоді позивачем були укладені такі договори:

          - договір від 01.03.2012 року №12-0487-02, відповідно до якого ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” (покупець) зобов'язувався прийняти та оплатити продукцію, здійснити оплату згідно умов договору, а ТОВ “Вектра 3000” (постачальник) - виконати постачання продукції: найменування, виробник, ТУ або ДСТУ, фракція, марка продукції й строки постачання, зазначені у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору;

          - договір №13-0781-02 від 01.04.2013 року, відповідно до умов якого ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” (покупець) зобов'язувався прийняти та оплатити грошову суму, а ТОВ “Вектра 3000” (постачальник) – поставити та передати у власність покупця продукцію - вапно виробництва (ТОВ “Вектра 3000”).

          На підтвердження реальності проведених господарських операцій за вищевказаними договорами, позивачем були надані копії первинних документів, які спростовують висновки податкового органу, зокрема: господарські угоди; сертифікати якості; залізничні накладні; прибуткові ордери; податкові накладні та розрахунки коригувань до них; вимоги на передачу ТМЦ у виробництво, платіжні доручення, банківські виписки; претензії про уцінку поставленого вапна по вказаних угодах та ін.

          Відповідно до вимог п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

          Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

          Відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 №996-ХІV (у відповідній чинній редакцій), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

          Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

          Лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції.

          Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

          Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

          Відповідно до п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

          придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

          придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

          Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

          Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

          Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

          За умовами пунктів 200.1, 200.2, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

          При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

          При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

          Відповідно до специфікацій до договорів продукцією, що постачалась було вапно. Транспортування вапна здійснювалося залізницею на умовах поставки СРТ - ст. Правда Придніпровської залізниці. Згідно наданих залізничних накладних відправником товару є ТОВ “Укрконтракт” (код ЄДРПОУ - 20185941), з яким ТОВ “Вектра 3000” перебуває у договірних відносинах з приводу організації здійснення перевезень вантажів, станція і залізниця відправлення: ім. Кашпарова Донецької залізниці. Це підтверджується даними, відображеними у специфікаціях та акті перевірки, копіями транспортних накладних.

          Колегія суддів погоджується, що позивачем доведено факт поставки продукції за вищевказаними договорами та використання такої продукції у власній господарській діяльності.

          Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства України спростовані матеріалами справи.

          Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, з огляду на що скарга задоволенню не підлягає.

          Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

          Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів - залишити без задоволення.

          Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у справі № 804/10623/14 – залишити без змін.

          Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                                      Н.П. Баранник

          Суддя:                                                                      Н.І. Малиш

          Суддя:                                                                      А.А. Щербак