Рішення

від 16.09.2009 по справі 2/228пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/228пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.09                                                                                 Справа № 2/228пд

За позовом  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ

до 1-го відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Карат", м. Брянка Луганської області

        2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугтехснаб",                                         м. Олександрівськ Луганської області

треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Державне підприємство "Укрвуглеторфреструктуризація", м. Київ в особі відособленого підрозділу "Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт", м. Стаханов Луганської області

Міністерство вугільної промисловості України, м. Київ

третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, -

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку  "Укрсоцбанк", м. Київ  в особі Луганської обласної філії АКБ СР "Укрсоцбанк", м. Луганськ

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

                                                                                                     С у д д я   Зюбанова Н.М.

                                                            П р е д с т а в н и к и:

від позивача - Маркєлов О.Ю., довіреність № 18-01-00108 від 13.01.09;

від 1-го відповідача –Борисова М.А., ліквідатор;

від 2-го відповідача - не прибув;

від 3-ої особи  ("Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт") – не прибув;

від 3-ої особи (Луганська обласна філія АКБ СР "Укрсоцбанк") -  Вишняк Г.С., дов.              № 02-04/339 від 19.06.09; Чупахіна О.І., дов. № 02-04/341 від 19.06.09;

                                           в с т а н о в и в:

          Суть спору:  про визнання недійсним договору купівлі-продажу об‘єктів нерухомості від 28.11.06.

          У відповідності до розпорядження голови господарського суду  Зубової Л.В. від 12.06.09 справу № 2/228пд передано на розгляд судді Зюбановій Н.М.

Ухвалою від 16.06.07 суд поновив провадження у справі та залучив до участі у ній третіх осіб - ВП "Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт" ДП "Укрвуглеторфреструктуризація" та Міністерства вугільної промисловості України, оскільки спірне майно знаходиться  у розпорядженні та на повному утриманні ВП "Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт" ДП "Укрвуглеторфреструктуризація" Міністерства вугільної промисловості України.

За ухвалою заступника голови суду від 04.08.09 строк вирішення справи продовжено до 16.09.09.

У відповідності до довідки державного реєстратора відносно ТОВ "Виробниче підприємство "Карат" внесено запис про порушення провадження у справі про банкрутство.

1-ий відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 13.07.09 № 13/07 позов визнав з посиланням на те, що у відповідності до ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" з моменту винесення ухвали про санацію, керівник боржника відсторонюється від посади в порядку, передбаченому законодавством про працю, керівництво боржника переходить до керуючого санацією. Тому 28.11.06 директор Бойцов В.О. не мав повноважень на підписання оспорюваного договору та ніякого делегування повноважень від керуючого санацією на укладення такого договору не оформлювалось.

2-ий відповідач відзив на позовну заяву не надав, його представник у судове засідання не прибув.

За листом від 04.08.09 № 78.1-009/85-200 третя особа АКБ СР "Укрсоцбанк" в особі Луганського відділення проти позову заперечує з посиланням на те, що рішенням третейського суду при асоціації "Юридична група "Верітас" від 06.12.06 встановлено дійсність договору купівлі-продажу від 28.11.06. Також банк зазначає, що позивач у справі не вправі заявляти позов, який розглядається судом, оскільки у відповідності до ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" тільки в період дії  відповідних зобов‘язань Фонд державного майна може вимагати додержання вимог Порядку надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження та передачу в заставу об‘єктів, обтяжених зобов‘язаннями їх власників перед державою, затв. наказом ФДМ України від 30.03.01 № 500. АКБ СР "Укрсоцбанк" в особі Луганського відділення стверджує, що, оскільки рішення суду у справі № 15/401пд (18/596пд), яким відмовлено позивачу у розірванні договору та поверненні об‘єкта до державної власності, набрало законної сили, вимоги позивача є необгрунтованими.   

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників позивача, третьої особи, ліквідатора,  суд дійшов до наступного.

Так, в обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Карат" був укладений 30.04.02 договір купівлі-продажу державного майна - групи інвентарних об'єктів, за умовами якого 1-ий відповідач в процесі приватизації придбав державне майно - групу інвентарних об'єктів - будівлі, споруди, обладнання, що знаходилося на балансі шахти „Краснопіллівська", розташовані за адресою: Луганська обл., м. Брянка, вул. Жуковського, 1а, у складі : будівля людського прийому з підвалом і компресорною, цегляна, площею 705,9 у  кв.м.; будівля опрокидного підйому з підвалом, кам'яна, площею 636 кв.м.; будівля мехцеху, залізобетонна, площею 836,8 кв.м.; будівля головної вентиляційної  установки, кам'яна, площею 362,9 кв.м.; будівля клітинного ствола, цегляна, площею 1042,2 кв.м.; будівля адміністративного побутового комбінату з прибудовами, кам'яна, площею 5723,5 кв.м.; будівля скіпового підйому з підвалом, кам'яна, площею 766,3 кв.м.; будівля підстанції, залізобетонна, обкладена цеглою, площею 228,1 кв.м.;  будівля прохідної СВГК, цегляна і шлакоблокова, площею 155,0 кв.м.; будівля нарядної вантажу, кам'яна, площею 30,2 кв.м.; надшахтна будівля скіпового ствола, залізобетонна, площею 1140,7 кв.м.; будівля вантажних бункерів, залізобетонна, площею 887,2 кв.м.

          Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому позивачу стало відомо, що між ТОВ ВП "Карат" /1-им відповідачем/ та ТОВ "Лугтехснаб" /2-им відповідачем/ було укладено договір купівлі-продажу від 28.11.06, за яким вищевказане майно було продане.

Вказаний договір був визнаний дійсним за рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації "Юридична група "Верітас" від 06.12.06.

У якості нормативно-правової підстави позову позивач посилається на ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", якою передбачено, що  відчуження майна (акцій), обтяженого зобов'язаннями, можливо виключно за згодою державного органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням.

Наказом Фонду державного майна України від 30.03.01 № 500, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 26.04.01 за № 370/5561 затверджено Порядок надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження та передачу в заставу об'єктів, обтяжених зобов'язаннями їх власників перед державою, який  регулює відносини, які виникають між державним органом приватизації, що здійснює контроль за виконанням зобов'язань власника об'єкта перед державою, власником об'єкта та претендентом на придбання об'єкта при його відчуженні та передачі в заставу власником в період дії зобов'язань. Відповідно до п. 1.4. Порядку погодження органом приватизації подальшого відчуження об'єкта здійснюється шляхом накладання на договір подальшого відчуження, поряд з підписами сторін договору, резолюції "Погоджено" за підписом керівника органу приватизації або його заступника, завіреним печаткою.

          Оцінивши доводи сторін у їх сукупності,  суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, який підлягає задоволенню повністю, з огляду на наступне.

Так, правове регулювання загальних вимог до правочинів здійснюється Цивільним кодексом України /далі –ЦК України/, зокрема, ст. 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам Цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Майно, придбане ТОВ ВП "Карат" на день укладання спірного договору було обтяжене зобов'язаннями, а саме відповідно до розділу 5 договору: укладення договорів з експлуатаційними організаціями на тепло-, водо-, енергопостачання об‘єкта та на утримання прилеглої території.

У відповідності до ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" термін дії зобов‘язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п‘ять років та зобов‘язання зберігають свою дію для осіб, які придбають об‘єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов‘язань.

Тому на підставі викладених норм Порядку та Закону 1-ий відповідач,  укладаючи договір купівлі-продажу від 28.11.06 зобов'язаний був погодити його з позивачем. Матеріалами справи підтверджено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області не погоджувало укладання спірного договору купівлі-продажу.

Також при розгляді справи у відповідності до пояснень ліквідатора ТОВ "Виробниче підприємство "Карат" були з‘ясовані нові обставини укладання договору купівлі-продажу від 28.11.06 з порушенням закону. Так, у відповідності до ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" з моменту винесення ухвали про санацію, керівник боржника відсторонюється від посади в порядку, передбаченому законодавством про працю, керівництво боржника переходить до керуючого санацією. Тому 28.11.06 директор ТОВ "Виробниче підприємство "Карат" Бойцов В.О. не мав повноважень на підписання оспорюваного договору та ніякого делегування повноважень від керуючого санацією Панасенка О.В. на укладення такого договору не оформлювалось, що підтверджується письмовими поясненнями останнього за листом від 30.07.09, які надані в матеріали справи.

На підставі викладеного господарський суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу від 28.11.06 підлягає визнанню недійсним як оспорюваний правочин з моменту укладання.

Щодо визнання договору купівлі-продажу від 28.11.06 дійсним на підставі рішення третейського суду при асоціації "Юридична група "Верітас" від 06.12.06, то суд не приймає його до уваги на підставі ст. 35 ГПК України, якою передбачено, що не мають преюдиціального значення для господарського суду факти, встановлені рішенням третейського суду.

Щодо обставин виконання договору купівлі-продажу від 28.11.06, то згідно п. 2.1 ціну на нерухомість сторонами визначено у розмірі 1500000 грн. 00 коп., але за матеріалами справи відсутні докази фактичного перерахування покупцем продавцеві вказаної суми.

2-им відповідачем відзиву не надано, представник у судові засідання не прибув. За поясненнями ліквідатора підприємства 1-го відповідача за листом від 28.07.09                 № 28/07 документів у підтвердження оплати вартості майна їй не передавалось, що підтверджено відповідним актом.

Щодо передачі майна, то актом приймання-передачі від 28.11.06 від ТОВ "ВП "Карат" до ТОВ "Лугтехснаб" передано асфальтне покриття № 1 площею 6961,6 кв.м.; будівлю людського прийому з підвалом і компресорною, цегляну, площею 705,9 у  кв.м.; будівлю опрокидного підйому з підвалом, кам'яну, площею 636 кв.м.; будівлю мехцеху, залізобетонну, площею 836,8 кв.м.; будівлю головної вентиляційної  установки, кам'яну, площею 362,9 кв.м.; будівлю клітинного стволу, цегляну, площею 1042,2 кв.м.; будівлю адміністративного побутового комбінату з прибудовами, кам'яну, площею 5723,5 кв.м.; будівлю скіпового підйому з підвалом, кам'яну, площею 766,3 кв.м.; будівлю підстанції, залізобетонну, обкладену цеглою, площею 228,1 кв.м.;  будівлю прохідної СВГК, цегляну і шлакоблокову, площею 155,0 кв.м.; будівлю нарядної вантажу, кам'яну, площею 30,2 кв.м.; надшахтну будівлю скіпового стволу, залізобетонну, площею 1140,7 кв.м.; будівлю вантажних бункерів, залізобетонну, площею 887,2 кв.м.

У відповідності до ст. 216 ЦК України то недійсний  правочин  не створює юридичних наслідків,  крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі  недійсності  правочину  кожна  із  сторін зобов'язана повернути другій  стороні  у  натурі  все,  що  вона  одержала  на виконання   цього   правочину,   а   в  разі  неможливості  такого повернення,  зокрема тоді,  коли одержане полягає  у  користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

За таких обставин господарський суд не проводить повернення 1500000 грн. 00 коп., оскільки відсутні докази їх перерахування, але заінтересована сторона не позбавлена права звернутися до суду у порядку ст. 1212 ЦК України за наявності доказів.

Щодо повернення майна 2-им відповідачем 1-ому відповідачу, то суд зобов'язує провести таке повернення у порядку ст. 216 ЦК України відносно об'єктів:   асфальтового покриття № 1, будівлі скіпового підйому, будівлі нарядної вантажної, будівлі підстанції, оскільки відносно решти об'єктів нерухомості  їх було передано за актом приймання-передавання майна від ТОВ "ВП "Карат" Державі від 03.03.07, складеним на виконання рішення господарського суду № 18/596пд між 1-им відповідачем, позивачем та ДП ОД "Лугансьвуглереструктуризація".

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені її матеріалами,  тому позов підлягає задоволенню  повністю.

Судові витрати покладаються на відповідачів порівну та  підлягають до стягнення на користь державного бюджету щодо державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,  оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку.

Клопотання позивача про забезпечення позову за листом від 06.08.07 № 1-8/634 залишається судом без задоволення.

На підставі викладеного, ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України,   суд

                                                                                          в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

 2. Визнати недійсним з моменту укладання договір купівлі-продажу від  28.11.06 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Карат", м. Брянка Луганської області, вул. Жуковського, 1а, ідент. код 30824622 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лугтехснаб", м. Луганськ,                                     м. Олександрівськ, Красна площа, б. 18, ідент. код 33619957.

 3. Зобов‘язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Лугтехснаб",                    м. Луганськ, м. Олександрівськ, Красна площа, б. 18, ідент. код 33619957 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Карат",                       м. Брянка Луганської області, вул. Жуковського, 1а, ідент. код 30824622  - асфальтове покриття № 1, будівлю скіпового підйому, будівлю нарядної вантажної, будівлю підстанції, видати наказ після набрання рішенням законної сили.

  4. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Карат", м. Брянка Луганської області, вул. Жуковського, 1а, ідент. код 30824622  в доход державного бюджету України –42 грн. 50 коп. держмита на п/р 31118095700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095; 69 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31211259700006, банк –ГУДКУ у Луганській області, одержувач –УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку –259, видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугтехснаб",                        м. Луганськ, м. Олександрівськ, Красна площа, б. 18, ідент. код 33619957 в доход державного бюджету України –42 грн. 50 коп. держмита, п/р 31118095700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095; 69 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31211259700006, банк–ГУДКУ у Луганській області, одержувач –УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку –259, видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –21.09.09.

          Суддя                                                                      Н.М.Зюбанова