Рішення

від 14.09.2009 по справі 10/39-09-1272

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/39-09-1272

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2009 р.Справа  № 10/39-09-1272

за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Южмет ЛТД»

про стягнення 38320 грн.

                                                                                                                     Суддя  Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Коваленко Ю.М. за довіреністю від 01.01.2009р. №170

від відповідача: Тинкован М.П. –керівник

Суть спору: ДП «Придніпровська залізниця»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Южмет ЛТД»штрафу в сумі 38320 грн., який нарахований відповідачу за неправильне зазначення у залізничній накладній №41223820 маси вантажу.   В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на положення ст.122 Статуту залізниць України та п.5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Мінюсті України від 24.11.2000р. за №863/5084, а також на відомості, які зазначені відправником  у залізничній накладній №41223820 щодо маси вантажу та обставини, що  встановлені у комерційному акті БН 755547/230, який складений на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці 24.03.2008р., та оригінал якого наданий суду на ознайомлення представником позивача.

Також позивачем надані до суду письмові заперечення на доводи відповідача, які залучені судом до справи 17.06.2009р., та на виконання вимог суду письмові пояснення, які залучені судом до справи 02.09.2009р.   

Відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволені позову, з підстав, що викладені у відзиві на позов, який залучений судом до справи 22.05.2009р., та згідно з яким, відповідач посилається на те, що зважування вантажу у вагоні №65944308 здійснювалося Одеською залізницею на підставі укладеного з відповідачем договору №192915 від 18.08.2006р.  За результатами цього зважування маса  вантажу у вагоні №65944308 становила 50200 кг, що підтверджується Книгою зважування на вагонних вагах станції Ізмаїл та Книгою приймання вантажів до відправлення, а представником відповідача лише внесені ці відомості до залізничної накладної. Після прибуття вагону з вантажем на станцію призначення, повторне переваження цього вантажу здійснено залізницею за відсутністю відповідача і встановлено недостачу вантажу у кількості 1600 кг. Окрім того, у відзиві на позов відповідачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Одеської залізниці, оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов'язки Одеської  залізниці по відношенню до відповідача у справі.   

Також під час розгляду справи,  судом  на підставі ст.ст.30,38 ГПК України виплаканий у судове засідання уповноважений представник станції Ізмаїл Одеської залізниці для дачі пояснень  з питання щодо особи, яка здійснювала зважування і визначення маси вантажу  на вагонних вагах станції Ізмаїл Одеської залізниці у вагоні №65944308, який прийнятий до перевезення  зі станції відправлення Ізмаїл Одеської залізниці по залізничній накладній №41223820, а також витребувані у Одеської залізниці додаткові докази, які необхідні для вирішення даного спору по суті, про що 13.07.2009р. винесено відповідну ухвалу.

Згідно з поясненнями начальника станції Ізмаїл Одеської залізниці, які надані останнім у судовому засіданні 02.09.2009р., зважування вантажу у вагоні №65944308 здійснювалося вантажовідправником на вагонних вагах станції Ізмаїл та ним же встановлено масу цього вантажу 50200 кг, яка занесена робітником станції Ізмаїл  Переведенцевою Л.В.     до Книги зважування вантажів на вагонних вагах станції Ізмаїл та до Книги приймання вантажу до відправлення. Окрім того, начальник станції Ізмаїл надав суду витребувані документи у належним чином засвідчених копіях та в оригіналах для ознайомлення.  

Окрім того,  під час розгляду справи, строк вирішення спору у даній справі продовжувався судом до 12.07.2009р. та до 13.09.2009р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання сторін у справі, про що винесено відповідні ухвали від 22.04.2009р. та від 13.07.2009р.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 17.06.2009р., до 13.07.2009р., до 14.09.2009р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні  за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та представника від станції Ізмаїл Одеської залізниці, а також дослідивши додатково надані сторонами докази,  суд  встановив:

18.03.2008р. зі станції відправлення Ізмаїл Одеської залізниці ТОВ «Южмет ЛТД» у напіввагоні №65944308 відправлений вантаж (лом чорних металів, вид 510) на адресу одержувача –ВАТ «Запоріжсталь», що підтверджується залізничною накладною №41223820.

Відповідні відмітка вантажовідправника у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений у напіввагон  №65944308 засобами відправника, що маса цього вантажу визначена відправником та становить 50200 кг –нетто, 73700 –брутто, 23500 –тара, що зважування вантажу здійснювалося на 150 тонних вагонних вагах, що вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 92,96 розділу І гл. 9 Технічних умов правильно.

Поряд з цим судом встановлено, що начальнику станції Ізмаїл відповідач надав   заявку, в якій просив  здійснювати переважування тари і завантажених вагонів, за  що гарантував оплату. Згідно з резолюцією начальника станції Ізмаїл на вказаній заявці від 01.02.2008р., відповідачу наказано надати ваги. Водночас витяг з Технічного паспорту вагонних ваг станції Ізмаїл Одеської залізниці свідчить, що повірку вагонних ваг проведено 03.02.2008р.  та встановлено, що показники  у межах допустимих погрішностей, ваги опломбовані.

Згідно з Пам'ятками про користування вагонами  №24 (на подавання вагонів) та №25 на забирання вагонів, відомістю плати за користування вагонами №19030035 (805р), відомістю плати за користування вагонами №19030036 (806р) за подавання/забирання вагонів, вагон №65944308 поданий відправнику під завантаження 18.03.2008р. о 17:10, навантаження закінчено 19.03.2009р. о 12:30 і забирання вагонів залізницею здійснено 19.12.2008р. о 14:00.  Витяг з книги зважування вантажів на вагонних вагах станції Ізмаїл свідчить, що 19.12.2008р. о 12:30 на станції здійснено переваження вантажу на підставі заявки та маса вантажу, який відправлений у вагоні №65944308 становить 50200 кг –нетто, 73700 –брутто, 23500 –тара.

Також у відповіді  на запит відповідача,  начальник станції Ізмаїл Одеської залізниці  повідомив, що вагон  з вантажем був завантажений металолом 19.03.2008р. і згідно заявки на переваження,  переважений 19.03.2008р. о 12:30 та оформлений. Ваги надавалися і документи оформлювалися ст. прийомоздавальником станції Переведенцевою Л.В.  

У судовому засіданні 02.09.2009р. начальником  станції Ізмаїл Одеської залізниці Демченко Б.І. надані аналогічні пояснення, згідно з якими,     зважування вантажу у вагоні №65944308 здійснювалося вантажовідправником на вагонних вагах станції Ізмаїл та ним же встановлено масу цього вантажу 50200 кг, яка занесена робітником станції Ізмаїл  Переведенцевою Л.В.   до Книги зважування вантажів на вагонних вагах станції Ізмаїл та до Книги приймання вантажу до відправлення.

Водночас накопичувальна  картка зборів за роботи та штрафи, пов'язаних з перевезенням вантажів №20030632 (20039355р) свідчить, що з відповідача стягнуто плату за зважування вагонів на вагах залізниці при подаванні вагонів залізницею по коду платежів 160.

Окрім того, судом встановлено, що при прибутті вантажу на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці вантажоодержувачем надано  заявку №1492  про видачу вантажу, який прибув зі станції Ізмаїл у вагоні №65944308 за залізничною накладною №41223820 з перевіркою його ваги відповідно до вимог ст.52 Статуту залізниць України та Правил видачі вантажів.

На виконання вказаної заявки вантажоодержувача на станції призначення здійснено комісійну перевірку вантажу, внаслідок якої складений комерційний акт БН 755547/230 від 24.03.2008р., згідно з яким, встановлено, що по документу значиться вага брутто 73700 кг, тара –23500 кг, нетто 50200 кг, а фактично виявлено, що тара з документа 23500, нетто 48600 кг, що менше документу на 1600 кг. Вагон фактично справний, люки і двері щільно закриті, люки укручені проволокою 6мм. У фактичному відношенні завантаження нижче  бортів на 10 см, вантаж закритий металевими арматурами, звареними між собою кусками арматури, маркований вапном. Укриття і маркування не порушено. При повторному переваженні вагону в присутності  заступника начальника станції Таранової Т.М. результат не змінився. Заст. вантажного двора по штатному розпису відсутній. Вказаний акт підписаний заступником начальника станції,  прийомоздавальниками станції та одержувачем вантажу. Про складання комерційного акту у залізничній накладній зроблено відповідну відмітку.

Разом з тим, 24.03.2008р. станцією призначення направлено телеграму на станцію відправлення, в якій повідомлено про недостачу вантажу у вагоні №6544308 та складання комерційного акту.

Витяг з Технічного паспорту тензометричних ваг станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської  залізниці свідчить, що останню повірку цих ваг проведено 10.01.2008р. і встановлено, що погрішності відповідають таб.3 ДОСТ 29329-92р.

Згідно з розрахунком позивача, розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача за неправильно зазначену у накладній масу вантажу становить 38320 грн., виходячи при цьому із п'ятикратної вартості провізної плати цього вантажу, яка зазначена у залізничній накладній в сумі 7664 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог,  виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.908 ЦК України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Аналогічні положення щодо регулювання правовідносин в галузі перевезення передбачені і у ч.5 ст.306 ГК України.

У ст.23 Статуту залізниць України встановлено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Вимогами п/п 2.1. п.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства  транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Мінюсті України 24.11.2000р. за №863/5084 встановлено, що вантажовідправником заповнюються в т.ч. такі графи комплекту перевізних документів, як «Найменування вантажу», «Маса вантажу в кг, визначена відправником», «Спосіб визначення маси»- зазначається  яким способом визначено масу, «Навантаження засобами»–зазначається: «відправника», якщо навантаження здійснюється відправником, «Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую»–представник відправника вказує свою посаду і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.   

Згідно з відомостями, які внесені у залізничну накладну відправником вантажу та правильність внесення яких підтверджена менеджером останнього Вікуловим, про що свідчить його підпис на залізничній накладній, маса вантажу визначена відправником та становить 73700 кг –брутто, 23500 кг –тара, 50200 кг –нетто; спосіб визначення маси вантажу на 150 тонних вагонних вагах; навантаження здійснено засобами відправника.  

Водночас обставини, що  встановлені у комерційному акті, який складений залізницею на станції призначення при комісійному переваженні вантажу на вимогу одержувача, свідчать, що вантаж надійшов на станцію призначення у непошкодженому вагоні, за відсутністю порушення захисного маркування  цього вантажу, а також з масою нетто вантажу 48600 кг, що на 1600 кг менше, ніж зазначено відправником у залізничній накладній.  

Більш того, витяги з Технічних паспортів вагонних ваг та тензометричних ваг як станції відправлення Ізмаїл Одеської залізниці, так і станції призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці свідчать про технічну справність цих ваг.

В силу вимог ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

У ст.118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Водночас вимогами п.5.5. Правил оформлення перевізних документів також передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

З огляду на вищевикладене господарський суд дійшов висновку, що залізниця має право нараховувати штраф на підставі статей 118 та 122 Статуту залізниць України окремо за кожне порушення: неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача. Аналогічні  висновки містяться і в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. №01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства».

Згідно з розрахунком штрафу, який здійснений позивачем за неправильне зазначення відповідачем маси вантажу, розмір  штрафу становить 38320 грн.,  виходячи із п'ятикратного розміру провізної плати, яка встановлена  у залізничній накладній №41223820  в сумі  7664 грн.

Посилання відповідача на те, що зважування вантажу при його відправленні здійснено саме залізницею на станції Ізмаїл на підставі відповідної заявки відповідача, господарський суд до уваги не приймає, оскільки, по-перше, такі посилання спростовуються відомостями, що внесені самим відправником у залізничну накладну,  та які свідчать, що визначення маси вантажу здійснено відправником. По-друге, відсутність у відповідній графі вказаної залізничної накладної відомостей про те,  що зважування вантажу здійснено залізницею і за участю залізниці. Окрім того, накопичувальна  картка зборів за роботи та штрафи, пов'язаних з перевезенням вантажів №20030632 (20039355р) свідчить, що з відповідача стягнуто плату за зважування вагонів на вагах залізниці при подаванні вагонів залізницею по коду платежів 160, а відповідно до Переліку платежів, зборів та штрафів, які стягуються при перевезенні вантажів залізничним транспортом, затвердженого заступником  Генерального директора  Укрзалізниці 10.03.2000р., по коду 160 стягується плата за зважування й перевірку маси вантажів саме відправником. Якщо перевірка маси вантажу здійснюється працівниками станції, то плата за таку послугу стягується по іншому коду платежів –196.

Посилання відповідача на те, що у Книги  зважування вантажів на вагонних вагах станції Ізмаїл Одеської залізниці та у Книги приймання вантажу до відправлення зазначені відомості про масу вантажу, які співпадають з відомостями про масу, що  зазначені відправником у залізничній накладній не приймаються до уваги судом, оскільки наявність відомостей про масу вантажу, що зазначені у Книзі зважування вантажів на вагонних вагах станції Ізмаїл Одеської залізниці не спростовують встановлених обставин справи, які свідчать, що масу вантажу визначено самим відправником на вагонних вагах станції відправлення та відповідні дані занесені ним у залізничну накладну.

Посилання відповідача на те, що комерційний акт складений залізницею за відсутністю представника відповідача також не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не наведено суду жодного нормативно –правового акту, яким передбачено, що комерційний акт на станції призначення складається за участю відправника вантажу.

Клопотання відповідача про залучення до участі у справі Одеської залізниці в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору відхилено господарським судом, оскільки відповідачем не наведено суду жодних доводів в обґрунтування своїх посилань на те, що рішення суду з даного спору може виплинути на права та обов'язки Одеської залізниці щодо відповідача у справі.

Разом з тим,  доводи відповідача про те, що недостача вантажу у кількості 1600 кг встановлена залізницею внаслідок зважування на різних вагах під час  відправлення вантажу та його надходження на станцію призначення є лише припущеннями відповідача, оскільки відповідач не надав до суду жодного доказу, в підтвердження своїх доводів, а в силу вимог ст..33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Таким чином, виходячи із вищевстановлених обставин справи, які свідчать  про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а також з того, що відповідач не навів суду жодних мотивів,  які б надавали можливість  зменшити розмір нарахованого штрафу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову ДП «Придніпровська залізниця».

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця»задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Южмет ЛТД»(65000, м. Одеса, вул. Гайдара, 13, код ЄДРПОУ 31186210, р/р 26004301536557 в філії «Одеське центральне відділення Промінвестбанку», МФО 328135) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця»(49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса,108, код ЄДРПОУ 01073828, на поточний рахунок Запорізької дирекції залізничних перевезень 26007000215001 в ДФ АБ «Експрес-Банк», МФО 306964, код ЄДРПОУ 04713145) штраф в сумі 38320 (тридцять вісім тисяч триста двадцять) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 383  (триста вісімдесят три) грн. 20 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.  

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

           Рішення підписане 14 вересня 2009 року.

Суддя