Рішення

від 18.08.2015 по справі 906/923/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" серпня 2015 р. Справа № 906/923/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

- за участю секретаря судового засідання: Поливко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - предст. за дов. №14/20-68-15 від 07.05.15р., дійсне по 06.05.2016р.

від відповідача: не прибув

прокурор: Муляренко Т.О. посв. №031529 від 23.01.2015 р., дійсне до 23.01.2020 р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Урожай" (м. Житомир)

про стягнення 60187,60 грн.

Прокурором пред'явлено позов в інтересах держави в особі Державного ПАТ "НАК "Украгролізинг" до відповідача ТОВ "СВ-Урожай" про стягнення 60187, 60 грн. заборгованості по лізингових платежах, з яких: 58 635, 77 грн. - основний борг, 1474,72 грн. - пеня, 77,11 грн. - 3% річних.

В обгрунтування поданого позову прокурор доводить, що всупереч умовам укладеного Договору фінансового лізингу №6-13-24 стс-пл/83 від 21.02.2013р. відповідачем своєчасно не сплачено лізингові платежі, що настали 01.03.15р. в сумі 60 187, 60 грн.

В якості правових підстав позову прокурор визначив ст.ст. 525, 526, 538, 549, 550, 610 ЦК України.

Ухвалою від 25.06.2015р. господарський суд порушив провадження у справі, вжив заходи по підготовці справи до розгляду, передбачені ст.ст. 64-65 ГПК України.

До початку розгляду справи по суті позивачем не подано заяву про зміну підстави та предмету позову, відповідачем не подано зустрічного позову, відповідно.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позові, просять суд їх задовольнити.

Відповідач відзиву на позов не подав, до господарського суду повернулися ухвали суду від 25.06.15р. та 04.08.15р. з відміткою органу зв'язку про причини невручення "за закінченням терміну зберігання".

В ході вирішення спору представник відповідача участь не приймав, витребуваних судом доказів не подавав, хоча повідомлявся судом належним чином про розгляд справи в порядку ст.ст. 64 та 87 ГПК України.

Пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, суд вжив всі необхідні заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створив учасникам судового процесу необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.08.15р. прокурору та представнику позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та уповноваженого представника позивача, -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2013р. між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ-Урожай" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №6-13-24 стс-пл/83, за яким лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмету лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (надалі за текстом - Договір лізингу №6-13-24 стс-пл/83)(а.с.7-16).

У п.2.2. Договору лізингу №6-13-24 стс-пл/83 сторони домовились, що строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами.

Відповідно до п.3.2.1 Договору лізингу №6-13-24 стс-пл/83 передбачено, що відповідно до самостійного вибору лізингоодержувача та визначеної ним специфікації укласти договір поставки предмета лізингу з відповідним постачальником і передати предмет лізингу в користування лізингоодержувачеві згідно переліку, встановленого додатком до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Підписання сторонами акту свідчить про належне виконання лізингодавцем встановлених лізингоодержувачем умов та специфікацій предмета лізингу та прийняття лізингоодержувачем такого виконання. Зобов'язання лізингодавця щодо передачі предмета лізингу лізингоодержувачу вступають в дію з моменту надходження на рахунок лізингодавця попереднього платежу, визначеного пунктом 4.2. договору.

Згідно п 3.4.1 Договору лізингу №6-13-24 стс-пл/83, лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, прийняти предмет лізингу, при цьому, провести огляд предмета лізингу і в разі виявлення неусувних дефектів, що виключають експлуатацію предмета лізингу, протягом двох робочих днів з дня огляду письмово повідомити лізингодавця про відмову у прийнятті предмета лізингу. Якщо лізингоодержувач при підписанні акту не вказав в акті про наявність неусувних недоліків і протягом 2-х робочих днів не заявив про це лізингодавцю, вважається, що приймання предмета лізингу відбулося без зауважень.

У відповідності до п.3.4.3. Договору лізингу №6-13-24 стс-пл/83 передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Пунктом 4.3. Договору лізингу №6-13-24 стс-пл/83 сторони передбачили, що з моменту підписання акта приймання-передачі техніки лізингоодержувач сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору в розмірі, визначеному пунктом 4.1 даного договору;

- комісію за організацію поставки предмета лізингу у розмірі, визначеному пунктом 4.1. даного договору, яка сплачується разом зі сплатою чергових лізингових платежів згідно з додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів" наступним чином: рівними частинами у терміни сплати перших семи чергових лізингових платежів.

Черговість сплати лізингових платежів у частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна 6 місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж сплачується через 6 місяці з дати підписання акта, подальші платежі - через кожні 6 місяців.

Згідно п. 4.4. вищезазначеного Договору, розмір лізингових платежів, їх складових частин, встановлюється додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів".

Відповідальність сторін сторони визначили у розділі 7 Договору лізингу №6-13-24 стс-пл/83, відповідно до п. 7.1. якого передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

У додатку №1 до Договору лізингу №6-13-24 стс-пл/83 сторони визначили предмет лізингу - культиватор "Агро-Союз" АСК 9.30 в кількості 1 одиниці на суму, разом з ПДВ, - 523 300, 00 грн. (а.с. 15).

Графік сплати лізингових платежів передбачено Додатком №2 до Договору лізингу №6-13-24 стс-пл/83 (а.с. 16).

Факт належного виконання позивачем свого зобов'язання по передачі предмету лізингу відповідачу підтверджується актом №3 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 01.03.2013р., відповідно до якого заводом-виготовлювачем ТОВ "ВП"Агро-Союз" передано відповідачу культиватор "Агро-Союз" АСК 9.30 зав. №52115015 на загальну суму, разом з ПДВ, 523 300, 00 грн. (а.с. 17).

Відповідач свої зобов'язання щодо сплати чергового лізингового платежу, визначених п. 4.3. Договору лізингу №6-13-24 стс-пл/83, станом на 01.03.15року не виконав.

Порушення відповідачем строку виконання грошового зобов'язання стало підставою звернення прокурора в інтересах позивача до суду із цим позовом.

Окрім стягнення суми основного боргу, у складі позовних вимог заявлені вимоги про стягнення пені в розмірі 1 474, 72 грн. та 77,11 грн. 3% річних з простроченої суми.

До винесення рішення у справі судом не встановлені обставини повного чи часткового погашення відповідачем заборгованості за Договору лізингу №6-13-24 стс-пл/83.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно і об'єктивно розглянувши в судовому процесі всі обставини справи, господарський суд прийшов до виснову частково задовольнити позов, з огляду на наступне.

Аналіз укладеного між сторонами договору свідчить про те, що за своєю правовою природою це є договір фінансового лізингу, який регулюється параграфом 6 глави 58 ЦК України та параграфом 5 глави 30 ГК України.

У відповідності до ст.806 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Закон України "Про фінансовий лізинг" визначає правові та економічні засади фінансового лізингу. За цим Законом фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачеві на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 2 цього Закону встановлено, що відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Частиною 1 ст.759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України, вказано, що зобов'язання лізингоодержувача полягає у своєчасному внесенні лізингових платежів за користування транспортним засобом, що випливає з договірних зобов'язань, який лізингоодержувач сплачує лізингодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі лізингоотримувачем сплачувати періодичні лізингові платежі за користування об'єктом лізингу встановлені ч.1 ст.806 ЦК України та ч.1 ст.292 ГК України, ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Частина 1 ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач, в порушення п. 4.3. Договору лізингу №6-13-24 стс-пл/83 не сплатив черговий лізинговий платіж в сумі 58 635, 77 грн., строк сплати якого сплинув 02.03.2015р.

З урахуванням наведеного, господарський суд вважає позовні вимоги щодо сплати основного боргу в сумі 58 635, 77 грн. доведеними та обґрунтованими, відтак, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно стягнення пені в розмірі 1 474, 72 грн. за період з 02.03.2015р. по 17.03.2015р.

З огляду на вимоги ч.1 ст. 4-7 і ст. 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується (п.1.12 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі - Постанова № 14).

Відповідальність у вигляді сплати пені сторони обумовили у п. 7.1. Договору лізингу №6-13-24 стс-пл/83, відповідно до якого, за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Розмір пені (подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня) та період її нарахування (не більше шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане) повинні відповідати приписам ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч.6 ст. 232 , ч. 2 ст. 343 ГК України, ст. 253, ч.5 ст. 254, ст. 255 ЦК України, оскільки інше не передбачено Договором лізингу №6-13-24 стс-пл/83.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Визначення останнього дня строку виконання грошового зобов'язання є необхідною умовою для визначення початку прострочки у його виконанні, періоду для нарахування пені та перебігу строку позовної давності для її стягнення в судовому порядку.

У ст. 253 ЦК України зазначено, що перебіг строку починається з наступного дня після календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

У ч. 5 ст. 254 ЦК України зазначено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Окрім того, згідно ч.1 статті 255 ЦК України у разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Так, при безготівкових розрахунках обов'язок перераховувати грошові кошти за боржника покладено на банк, що несе перед ним відповідне зобов'язання, тому місцем виконання грошового зобов'язання є банк боржника, а момент його виконання є дата списання відповідної суми з кореспондуючого рахунку банку, що обслуговує боржника (ст. 198, 341 ГК і ст. 528, 623, 1088 ЦК України, Закон України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", оскільки інше в договорі не визначено.

Операційний день банку - це діяльність банку протягом робочого дня, що пов'язана з реєстрацією, перевірянням, вивірянням, обліком, контролем операцій (у тому числі прийманням від клієнтів документів на переказ і документів на відкликання та здійсненням їх оброблення, передавання та виконання) з відображенням їх у регістрах бухгалтерського обліку банку. Тривалість операційного дня встановлюється банком самостійно у внутрішньому положенні (абз. 12 п. 1.10 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою НБУ від 18.06.2003 № 254).

Судом встановлено, що відповідач мав здійснити черговий лізинговий платіж - 01.03.2015р., який припадає на неділю, тобто вихідний день.

Отже, з огляду на викладене, останнім днем строку для сплати лізингового платежу є 02.03.2015р., тому першим днем прострочення у його сплаті слід вважати - 03.03.2015р.

Таким чином, за розрахунками господарського суду за період прострочення з 03.03.2015р. по 17.03.2015р. включно, що становить 15 календарних днів, виходячи із суми боргу 58 635, 77 грн., підлягає до стягнення пеня в розмірі 1412, 08 грн. У стягненні 62, 64 грн. пені суд відмовляє.

Стосовно стягнення суми 3% річних з простроченої суми в розмірі 77, 11 грн.за період з 02.03.2015р. по 17.03.2015р.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовується за наявності порушення будь-якого грошового зобов'язання (п. 6.2 Постанови ВГСУ від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі - Постанова № 14).

З огляду на вищевикладене, за розрахунками господарського суду за період прострочення з 03.03.2015р. по 17.03.2015р. включно, що становить 15 календарних днів, виходячи із суми боргу 58 635, 77 грн., підлягають до стягнення 3% річних в розмірі 72, 29 грн. У стягненні 4, 82 грн. 3% річних суд відмовляє.

Стосовно розподілу судового збору.

Відповідно до ч.3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

У п. 4.6. Постанови ВГСУ від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Керуючись ст.ст. 4-3,4-7,33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Урожай" (10002, м. Житомир, вул. Л.Толстого, 24, 4кв.1, код ЄДРПОУ 35795675) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16а, код ЄДРПОУ 30401456) :

- 58 635,77 грн. основного боргу,

- 1412,08грн. пені,

- 72,29 грн. 3% річних.

Видати наказ.

3. Відмовити у стягненні 62,64 грн. пені та 4,82 грн. 3% річних.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Урожай" (10002, м. Житомир, вул. Л.Толстого, 24, 4кв.1, код ЄДРПОУ 35795675) в дохід Державного бюджету України (доходний рахунок 312 142 067 8300 2, МФО 811 039, банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир), 220300 01, код ЄДРПОУ суду 034 999 16 код одержувача 38035726, код судового збору 0349916) - судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.08.2015р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу (простою)

3- відповідачу (рек. з повід.)

4- прок. м. Житомира (у книзі нарочним)