Рішення

від 13.08.2015 по справі 910/15653/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2015Справа №910/15653/15

За позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія клінічної імунології"

про стягнення штрафу у розмірі 23 000, 00 грн. та пені у сумі 23 000, 00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Портянко О.В.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі -позивач або Комітет) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія клінічної імунології" (далі -відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 23 000, 00 грн. та пені у сумі 23 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив у повному обсязі та у встановлені законом строки оплату штрафу, накладеного рішенням Комітету від 15.07.2014 № 66/02-р/к.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2015 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.07.2015 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення ухвал суду.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був двічі повідомлений про судове засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.08.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Адміністративна колегія Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши справу № 53-02/05.14 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, 15.07.2014 прийняла рішення №66/02-р/к, яким визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія клінічної імунології", які полягають у неподанні інформації на вимогу голови Відділення від 24.02.2014 р. № 26-03/500 у встановлений останнім строк, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення Антимонопольного комітету України строки.

У зв'язку із вказаним вище порушенням, рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.07.2014 № 66/02-р/к накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабораторія клінічної імунології" у розмірі 23 000, 00 грн.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: - відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); - відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Рішення Комітету було надіслано відповідачеві супровідним листом від 17.07.2014 № 26-03/2422 та отримано останнім 21.07.2014, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, відповідачем штраф сплачений не був, у зв'язку із чим позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія клінічної імунології" суми штрафу.

Крім суми штрафу, позивач нарахував пеню за кожен день прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотки від суми штрафу за період з 23.09.2014 по 04.06.2015, що відповідно до розрахунку позивача складає 23 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Тому кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є саме 22.09.2014.

Згідно п. 8 ст. 56 цього ж Закону, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачено, доказів зворотного суду не надано.

Таким чином відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від сплати, накладеного на нього позивачем штрафу у встановлений Законом термін.

Враховуюче викладене вище, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 23 000, 00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 23 000,00 грн. за період з 23.09.2014 по 04.06.2015.

Так, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Суд перевірив розрахунок суми пені, наданий позивачем, та встановив, що останній відповідає вимогам чинного законодавства.

Отже, вимоги позивача про стягнення пені у сумі 23 000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреного судом.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Згідно з ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія клінічної імунології" (01011, м. Київ, провулок Кутузова, буд. 3, поверх 6, ідентифікаційний код - 19026752) до загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100 (символ звітності 106), за кодом бюджетної класифікації: 21081100, на р/р 31110106700007, МФО 820019, код ЄДПРОУ 38004897, отримувач: УДК у Печерському районі міста Києва, штраф у розмірі 23 000 (двадцять три тисячі) грн. 00 коп. та пеню у сумі 23 000 (двадцять три тисячі) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія клінічної імунології" (01011, м. Київ, провулок Кутузова, буд. 3, поверх 6, ідентифікаційний код - 19026752) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 17.08.2015 .

Суддя Бондарчук В.В.