Рішення

від 13.08.2015 по справі 910/15383/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2015Справа №910/15383/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна фірма Україна»

до Державного підприємства «Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров'я України»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

Міністерство охорони здоров'я України

про стягнення 913 533, 27 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Діденко Н.О.;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна-проектна фірма Україна» (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров'я України» (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 913 533, 27 грн., з якої: 492 095, 26 грн. - основного боргу, 31 251, 42 грн. - пені, 21 112, 91 грн. - 3 % річних та 369 073, 68 грн. - інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором генерального підряду № ДП/13-62 від 22.11.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2015 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.07.2015 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

08.07.2015 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідач не відмовляється від зобов'язань щодо оплати виконаних робіт на суму 492 095, 26 грн. та у разі надання бюджетних призначень і асигнувань по цим роботам, відповідач згідно діючого законодавства та умов договору, негайно здійснить сплату зазначеної суми.

Також, 08.07.2015 р. представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, обґрунтовуючи тим, що предметом спору є стягнення боргу за виконані роботи за договором № ДП/13-62 від 22.11.2013 по об'єкту: «Реконструкція і розширення Національного інститут раку по вул. Ломоносова, 33/43 у Голосіївському районі м. Києва». На зазначеному об'єкті Державне підприємство «Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров'я України» відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 25.01.2012 р. № 50 виконує функції замовника. Джерелом фінансування робіт по об'єкту є кошти державного бюджету, а головним розпорядником коштів є Міністерство охорони здоров'я України, у зв'язку з чим просить суд залучити до участі у справі на стороні відповідача Міністерство охорони здоров'я України у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2015 залучено до участі у справі Міністерство охорони здоров'я України третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи відкладено та призначено судове засідання на 13.08.2015 за участю представників сторін.

05.08.2015 через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав письмові пояснення, в яких зазначає, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов'язань відповідача.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, проте через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням юрисконсульта Державного підприємства «Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров'я України» у відпустці.

З приводу поданого клопотання, суд відзначає наступне.

Згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, а зазначені в клопотанні обставини не є підставою для його задоволення, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що представники відповідача та третьої особи були належним чином повідомлені про судове засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача та третьої особи не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.08.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2013 між Державним підприємством «Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров'я України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна фірма Україна» укладено договір генерального підряду № ДП/13-62, умовами якого передбачено, що за даним договором позивач зобов'язується на свій ризик виконати по об'єкту «Реконструкція і розширення Національного інституту раку по вул. Ломоносова, 33/43 у Голосіївському районі м. Києва» комплекс будівельно-монтажних робіт з будівництва та реконструкції окремих корпусів Національного інституту раку, зокрема, будівництво підпірної стінки № 1, будівництво трансформаторної підстанції, прокладання зовнішніх інженерних мереж для підключення радіологічного центру Національного інституту раку у відповідності до проектної та кошторисної документації.

Відповідно до п. 1.2. договору, об'єкт будівництва - Національний інституту раку по вул. Ломоносова, 33/43 у Голосіївському районі м. Києва.

Адреса розташування об'єкта - вул. Ломоносова, 33/43 у Голосіївському районі м. Києва.

Згідно п. 1.3. договору, склад та обсяг робіт, що доручаються виконати позивачу, визначені проектною документацією і можуть бути змінені в залежності від реального фінансування видатків відповідача, у порядку, зазначеному у п. 53 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668.

Строки виконання робіт:

початок - листопад 2013 р.

закінчення - грудень 2013 р. (п. 2.1. договору).

У відповідності до п. 3.1. договору, ціна даного договору згідно з Протоколом погодження договірної ціни (додаток № 1 до даного договору) та договірної ціни (додаток № 2 до даного договору) складає 9 740 000, 00 грн., втому числі ПДВ 20т % - 1 623 333, 33 грн., з яких:

- вартість будівництва - 9 581 536, 00 грн., в тому числі ПДВ;

- вартість пусконалагоджувальних робіт - 158 464, 00 грн., в тому числі ПДВ.

Пунктом 4.1. договору визначено, що відповідач оплачує фактично виконані роботи на підставі належним чином оформлених актів приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма № КБ-3), які надаються відповідачу в передбачені даним договором строки наступним чином:

4.1.1. позивач визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує документи про виконання даного договору (журнали виконання робіт, акти та довідки про виконані роботи, акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок тощо) і подає їх для підписання відповідачу не пізніше 25 числа місяця, в якому виконуються роботи. Акти приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма № КБ-3), які надаються відповідачу на підписання, повинні бути підписані відповідним підрядником (субпідрядником), який виконував роботи, що зазначені у вказаних документах.

4.1.2. відповідач зобов'язаний підписати подані позивачем документи, про виконання даного договору, або обґрунтувати причини відмови від їх затвердження протягом 3 (трьох) робочих днів з дня одержання.

4.1.3. після затвердження документів про виконання даного договору відповідачем останній перераховує кошти позивачу у розмірі 100 % від вартості виконаних робіт підтверджених документами.

Відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані роботи, відповідно до умов розділу 4 даного договору (п. 5.2. договору).

Умовами п. 15.4. договору передбачено, що відповідач несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань і у таких сумах:

- у разі необґрунтованої затримки прийняття виконаних робіт сплачує неустойку в розмірі 0,1 % вартості неприйнятих виконаних робіт за кожний день затримки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період нарахування пені;

- за порушення грошових зобов'язань сплачує на користь позивача пеню у розмірі 0, 1 % вартості неоплаченої суми коштів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період нарахування пені.

Строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до даного договору.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками та скріплення печатками сторін діє до 31.12.2013 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (18.1 договору).

Також, у грудні 2013 року між Державним підприємством «Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров'я України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна фірма Україна» укладено додаткову угоду № 1 до договору генерального підряду № ДП/13-62 від 22.11.2013 р., відповідно до умов якої сторони вирішили внести наступні зміни до договору, а саме:

Пункт 2.1. договору виклали в новій редакції:

«Строки виконання робіт:

початок - листопад 2013 р.

закінчення - червень 2014 р.»

Пункт 3.1. договору виклали в наступній редакції:

«Ціна даного договору згідно з Протоколом погодження договірної ціни (додаток № 1 до даного договору) та договірної ціни (додаток № 2 до даного договору) складає 9 740 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 1 623 333, 33 грн., в тому числі по роках:

2013 р. - 3 770 860, 00 грн., в тому числі ПДВ (20 %) - 628 476, 67 грн.;

2014 р. - 5 969 140, 00 грн., в тому числі ПДВ (20 %) - 994 856, 67 грн.».

Так, позивачем були виконані підрядні роботи згідно договору на загальну суму 1 464 424, 80 грн., а відповідачем прийняті виконані роботи, що також не заперечується відповідачем у відзиві.

При цьому, відповідач за виконані підрядні роботи розрахувався частково у розмірі 972 329, 54 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 24 від 26.12.2013, № 25 від 26.12.2013, № 65 від 26.12.2013, № 61 від 27.12.2013 та випискою по рахунку (копії в матеріалах справи), внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 492 095, 26 грн. за актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 р. від 26.12.2013, що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2014.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних підрядних робіт на суму 492 095, 26 грн. за актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 від 26.12.2013. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 31 251, 42 грн. - пені за період з 10.01.2014 по 10.06.2014, 21 112, 91 грн. - 3 % річних та 369 073, 68 грн. - інфляційних нарахувань за період з 10.01.2014 по 15.06.2015.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договір генерального підряду № ДП/13-62 від 22.11.2013, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором підряду.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав всі передбачені договором роботи, які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості по акту № 3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 від 26.12.2013.

Однак, відповідач за виконані роботи в повному обсязі не розрахувався, в результаті чого заборгував позивачеві 492 095, 26 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені договором генерального підряду № ДП/13-62 від 22.11.2013, обов'язок відповідача оплатити надані послуги вартістю 492 095, 26 грн. настав з моменту підписання акту приймання виконаних будівельних робіт.

Щодо твердження відповідача про неотримання бюджетного фінансування, суд відзначає наступне.

Як зазначено в пункті 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду» від 18.02.2013 № 01-06/374/2013, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2012 №15/5027/715/2011).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

Отже, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору генерального підряду № ДП/13-62 від 22.11.2013 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 492 095, 26 грн. заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 31 251, 42 грн. - пені за період з 10.01.2014 по 10.06.2014, 21 112, 91 грн. - 3 % річних та 369 073, 68 грн. - інфляційних нарахувань за період з 10.01.2014 по 15.06.2015.

Так, згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних нарахувань і встановив, що останній відповідає вимогам законодавства, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 31 251, 42 грн. - пені за період з 10.01.2014 по 10.06.2014, 21 112, 91 грн. - 3 % річних та 369 073, 68 грн. - інфляційних нарахувань за період з 10.01.2014 по 15.06.2015.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна фірма Україна» задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Інженерно-технічний центр Міністерства охорони здоров'я України» (01601, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 7, ідентифікаційний код - 37403126) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна фірма Україна» (08131, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Волошкова, буд. 42/2, офіс 1, ідентифікаційний код - 33776341) 492 095 (чотириста дев'яносто дві тисячі дев'яносто п'ять) грн. 26 коп. - заборгованості, 31 251 (тридцять одну тисячу двісті п'ятдесят одну) грн. 42 коп. - пені, 21 112 (двадцять одну тисячу сто дванадцять) грн. 91 коп. - 3% річних, 369 073 (триста шістдесят дев'ять тисяч сімдесят три) грн. 68 коп. - інфляційних нарахувань та 18 270 (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят) грн. 67 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 18.08.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.