Рішення

від 17.08.2015 по справі 911/2862/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2015 р. Справа № 911/2862/15

за позовом Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«СофієвськаВ» , Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка

про стягнення 57000,00 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - ОСОБА_1 предст. дов №02-08,1/826 від 17.04.2015;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Антимонопольного комітету України (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю В«СофієвськаВ» (відповідач) про стягнення 39900,00 грн., у тому числі: 30 000,00 грн. штрафу та 9900,00 грн. пені.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач не сплатив штраф, накладений на нього рішенням Антимонопольного комітету України від 07.04.2015 року №17.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2015р. у справі №911/2862/15 було порушено провадження та призначено до розгляду на 17.08.2015р.

14.08.2015 року позивач, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 30000,00 грн. штрафу та 27000,00 грн. пені.

Відповідно до ч. 4 статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства, ціну позову вказує позивач, суд зазначає, що має місце нова ціна позову - 57000,00 грн., виходячи з якої й вирішується спір.

14.08.2015р. від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про здійснення фіксації судового процесу звукозаписувальним засобом. Також в поданому клопотанні міститься прохання відкласти розгляд справи, у зв'язку з тим, що представник відповідача за довіреністю не зміг ознайомитись з матеріалами справи.

Присутній в судовому засіданні представник позивача зазначив, що проти здійснення фіксації судового процесу не заперечує. Що стосується відкладення розгляду справи, то за його словами, відповідач мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та подання обґрунтованого відзиву на позов, у зв'язку з чим проти відкладення розгляду справи заперечив.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про фіксацію та відкладення розгляду справи, заслухавши думку присутнього в судовому засіданні представника позивача, вирішив задовольнити клопотання частково, а саме в частині здійснення розгляду справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу. В частині відкладення розгляду справи відмовляє з огляду на наступне:

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони та інших учасників процесу добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989 р.).

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду про порушення провадження у справі), про розгляд справи відповідач був повідомлений 16.07.2015р., тому часу для ознайомлення та подачі будь-яких пояснень чи заперечень на подану позовну заяву, інших доказів, які стосуються предмету розгляду, мав більше місяця, у зв'язку з чим прохання відповідача про відкладення розгляду справи є немотивованим та таким, що не підлягає задоволенню.

17.08.2015р. на адресу суду від відповідача також надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом до уваги та розгляду не приймається, оскільки не містить підпису директора (акт канцелярії від 17.08.2015р.)

Крім того, на адресу суду 14.08.2015р. від відповідача по справі надійшов зустрічний позов, який ухвалою господарського суду Київської області від 17.08.2015р. було повернуто без розгляду.

У судовому засіданні 17.08.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 17.08.2015р. не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0813100525454.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи те, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

17.08.2015 в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд,-

встановив:

Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (позивач) розглянуто справу №860/83-р-02-06-14 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Товариства з обмеженою відповідальністю В«СофієвськаВ» (відповідач) та прийнято рішення від 07.04.2015 року №17 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», пунктом 2 якого на Товариство з обмеженою відповідальністю В«СофієвськаВ» накладено штраф у загальному розмірі 30 000,00 грн.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» рішення органу Антимонопольного комітету України є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону, рішення органів Антимонопольного комітету України надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Рекомендованим із повідомленням № 0303708755799 разом із супровідним листом від 09.04.2015 року № 02-06/753 позивач надіслав копію рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення від 07.04.2015 року № 17 до ТОВ «Софієвська» на адресу його місцезнаходження (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 118).

Відповідно до рекомендованого листа із повідомленням № 0303708755799 копію рішення адміністративної колегії Відділення від 07.04.2015 року № 17 було отримано уповноваженою особою «Мельниченко» 15.04.2015 року.

Рішення Антимонопольного комітету України від 07.04.2015р. відповідачем оскаржено не було, а тому є чинним та обов'язковим до виконання.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органів Антимонопольного комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, строк сплати штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення від 07.04.2015 року № 15 сплив 15.06.2015 року.

Частиною 3 статті 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Як зазначає позивач, відповідач, всупереч вимогам частин 2, 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», безпідставно ухилився від виплати у встановлений Законом термін накладеного позивачем штрафу, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Згідно з приписами ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання, у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції юридичними чи фізичними особами, подають заяви, позови, скарги до суду про стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Частиною 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Враховуючи те, що відповідач на час прийняття рішення штраф, накладений рішенням Антимонопольного комітету України від 07.04.2015 року №17 в розмірі 30000,00 грн. не сплатив, вимога позивача про стягнення з відповідача 30000,00 грн. штрафу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У зв'язку з несплатою відповідачем штрафу у встановлений законодавством термін, позивачем було нараховано 27000,00 грн. пені в розмірі 1,5 % від суми штрафу за кожний день прострочення сплати штрафу, за період (згідно заяви про збільшення позовних вимог) з 16.06.2015 до 14.08.2015 року включно (за 60 днів).

Як встановлено господарським судом, прострочення сплати відповідачем штрафу, з урахуванням положень ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», почалось з 16.06.2015 року.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Враховуючи те, що розмір пені, заявленої позивачем до стягнення з відповідача відповідає вимогам, встановленим ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та є арифметично вірним, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення 27000,00 грн. пені за період з 16.06.2015 до 14.08.2015 включно підлягає задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Антимонопольного комітету України у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст.49 ГПК України, з відповідача в доход бюджету підлягає до стягнення 1827 грн. судового збору.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Софієвська» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 118, код ЄДРПОУ 30304151) в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, Банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код класифікації доходів 21081100 (символ звітності 106) штраф у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. та пеню у розмірі 27 000 (двадцять сім тисяч) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств м. Василькова» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Гоголя, 32, код ЄДРПОУ 37627469) в дохід державного бюджету України 1827 (одну тисячу вісімсот дванадцять сім) грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 19.08.2015р.

Суддя О.В. Щоткін