Постанова

від 05.06.2006 по справі 3/121а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/121а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

П О С Т А Н О В А

 "05" червня 2006 р.                                                  Справа № 3/121а

« 05 »    червня  2006 року                                                                справа № 3/121а

11 год. 24 хв.

За позовом    Дочірнього  підприємства „Атолл Авто” м.Чернігів, вул.Пушкіна, 16

до    Державної податкової інспекції  у місті Чернігові м.Чернігів, вул.Кирпоноса, 28   

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень            

                                                                                                                                                                 Суддя               В. М. Репех

За участю секретаря судового засідання   Рубан Н. О.

Представники сторін :

від позивача:  Трофимов О. В. –представник ДП „Атолл Авто”, довіреність № 10/04/06 від 10.04.2006р.

від відповідача: Бугай О. В. –головний держподатінспектор юридичного відділу  ДПІ у місті Чернігові, довіреність № 30678/10/10-010 від 30.12.2005р.

Казко О. О. –старший держподатревізор-інспектор відділу контрольно-перевірочної роботи ДПІ у місті Чернігові, довіреність № 10047/10/10-010 від 12.04.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

          Постанова прийнята після перерви оголошеної в засіданні згідно статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач заявив позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у місті Чернігові № 0006432320/0 від 15.11.2005р., № 0006432320/1 від 19.12.2005р., № 0006432320/2 від 24.01.2006р., № 0006432320/3 від 28.03.2006р., якими Дочірньому  підприємству „Атолл Авто” визначено суму податкового зобов'язання  з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 36970,00 грн. в т.ч. ( 28200,00 грн. - основний платіж,  8770,00 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції ).

          ДП „Атолл Авто” свої вимоги мотивує невідповідністю оспорюваного акту інспекції вимогам податкового законодавства, а саме тим, що відповідачем безпідставно донараховано податок на прибуток на підставі віднесення платником податку до складу валових витрат вартість наданих консультаційних послуг.  Позивач вказує на те, що на сьогоднішній день ДП „Атолл Авто” використовує у власній господарській діяльності результати наданих послуг та має на балансі комп”ютерну техніку. Отже, вважає неправомірним посилання інспекції  на те, що перевіркою не встановлено використання у власній господарській діяльності даних послуг, оскільки дане підприємство не має ні власних ні орендованих основних засобів.

          На його думку, віднесення до складу валових витрат вартість витрат наданих консультаційних послуг не суперечить вимогам п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

          Відповідач позовних вимог не визнає, посилаючись на обґрунтованість прийнятих рішень та відповідність їх чинному законодавству. Податковий орган вважає, що позивачем безпідставно  віднесено до складу валових витрат вартість витрат наданих консультаційних послуг, оскільки перевіркою не встановлено використання у власній господарській діяльності даних послуг через те, що підприємство не має ні власних ні орендованих основних засобів.

Суд,  вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:

Працівниками Державної податкової інспекції у місті Чернігові та Державної податкової адміністрації в Чернігівській області, на підставі направлень на планову перевірку, виданих ДПІ у місті Чернігові,  була здійснена виїзна планова документальна перевірка  дотримання вимог податкового законодавства  Дочірнього  підприємства „Атолл Авто” Товариства з обмеженою відповідальністю „Атолл Авто” ( код за ЄДРПОУ 32818647 ) за період з 31.03.2004р. по 30.06.2005р.

В результаті проведеної податковим органом перевірки були виявлені порушення податкового законодавства позивачем, а саме, п.п.5.2.1 п.5.1 ст.5 та п.6.1 ст.6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 238/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на 28200,00 грн. ( за 2004 рік на 15650,00 грн. та за півріччя 2005 року на 12550,00 грн. ), про що було складено акт перевірки № 472/23/32818647  від 09.11.2005р.

          За  наслідками  розгляду матеріалів перевірки керівник органу державної  податкової служби  або  його  заступник  приймає податкове  повідомлення-рішення  за  формою  та  згідно  з  вимогами, установленими Порядком направлення органами  державної  податкової служби   України   податкових   повідомлень   платникам  податків, затвердженим наказом Державної  податкової  адміністрації  України від 21.06.2001 N 253.

На підставі акту перевірки від 09.11.2005р. № 472/23/32818647 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006432320/0 від 15.11.2005р., яким Дочірньому  підприємству „Атолл Авто” визначено суму податкового зобов'язання  з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 36970,00 грн. в т.ч. ( 28200,00 грн. - основний платіж,  8770,00 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції ).

Так, 01 вересня 2004 року між Дочірнім  підприємством „Атолл Авто” та Приватним підприємцем Гаврилюк Л. Н. було укладено договір № 02/040901 про надання консультаційних послуг по веденню фінансової діяльності.

На підставі положень даного Договору ПП Гаврилюк Л. Н. було надано позивачу послуги:

-          по розробці інструкції по веденню позаказного обліку в програмі „1С: Підприємство”;

-          навчанню персоналу замовника веденню позаказного обліку згідно з вимогами розробленої інструкції;

-          по проведенню збору, узагальненню, аналізу і консолідації інформації про діяльність підприємства, необхідної для постановки управлінського обліку з використанням програми „1С: Підприємство”;

-          по розробці інструкції по використанню довідників бази „1С: Підприємство”;

-          по підготовці інструкції по веденню управлінського обліку на підприємстві на базі„1С: Підприємство”.

В акті перевірки відповідача від 09.11.2005р. № 472/23/32818647 вказано, що  перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено завищення скоригованих валових витрат за 2004 рік на суму 112750,00 грн. в результаті включення до складу валових витрат консультаційних послуг по веденню фінансової діяльності згідно актів виконаних робіт № 1 від 01.10.2004р. на суму 22000,00 грн. та № 2 від 27.10.2004р. на суму 90750,00 грн. до договору № 02/040901 від 01.09.2004р.

          Перевіркою не встановлено використання у власній господарській діяльності даних послуг, оскільки дане підприємство не має ні власних ні орендованих основних засобів.

          В підтвердження даного факту податковий орган зазначає, що позивачем не заповнювався додаток К1 декларацій про прибуток, руху по рахункам бухгалтерського обліку 01 „основні засоби” не відбувалось, договори оренди комп”ютерної техніки для проведення перевірки не надавались, перевіркою не встановлено наявності документів, що підтверджують оренду комп”ютерної техніки та проведення даних документів по рахункам бухгалтерського обліку та віднесення таких документів до складу валових витрат.

          Згідно копій оборотно-сальдових відомостей ДП „Атолл Авто” за 2, 3, 4 квартали 2004 року та 1, 2 квартали 2005 року підтверджується і факт відсутності у підприємства нематеріальних активів –програмного забезпечення „1 С: Підприємство”, відносно якого розроблялись інструкції та проводились навчання персоналу. Подібні послуги могли надаватися тільки після придбання програмного забезпечення та його встановлення. За даними перевірки штатні працівники на підприємстві відсутні, працює лише 3 сумісники, посада головного бухгалтера відсутня.

          Отже, підприємством в порушення п.п.5.2.1 п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 238/97-ВР завищено валові витрати за 2004 рік на 112750,00 грн. та за півріччя 2005 року на 50200 грн.

За результатами адміністративного оскарження податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення  № 0006432320/1 від 19.12.2005р., № 0006432320/2 від 24.01.2006р., № 0006432320/3 від 28.03.2006р., якими Дочірньому  підприємству „Атолл Авто” визначено суму податкового зобов'язання  з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 36970,00 грн. в т.ч. ( 28200,00 грн. - основний платіж,  8770,00 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції ).

Не погоджуючись з цими податковими повідомленнями-рішеннями позивач, звернувшись з позовною заявою, просить визнати їх недійсними.

          Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР валові  витрати  виробництва  та  обігу - сума будь-яких  витрат  платника  податку  у  грошовій, матеріальній    або   нематеріальній   формах,   здійснюваних   як компенсація вартості товарів (робіт,  послуг),  які  придбаваються (виготовляються)   таким   платником  податку  для  їх  подальшого використання у власній господарській діяльності.  

          Згідно п.п.5.2.1 п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми   будь-яких   витрат,   сплачених   (нарахованих) протягом  звітного періоду у зв'язку з підготовкою,  організацією, веденням   виробництва,   продажем  продукції  (робіт,  послуг)  і охороною  праці,  у  тому  числі  витрати  з придбання електричної енергії    (включаючи    реактивну),   з   урахуванням   обмежень, установлених  пунктами  5.3-5.7  цієї  статті.  

          Пунктом 6.1 статті 6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР передбачено, якщо  об'єкт  оподаткування  платника  податку  з  числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне  значення об'єкта   оподаткування   (з   урахуванням   суми   амортизаційних відрахувань),  сума такого від'ємного значення підлягає  включенню до  складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.  Розрахунок об'єкта оподаткування за  наслідками півріччя,  трьох  кварталів  та  року  здійснюється  з урахуванням від'ємного значення  об'єкта  оподаткування  попереднього  року  у складі   валових  витрат  таких  податкових  періодів  наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Враховуючи вищезазначене, перевіркою встановлено, що у підприємства по наслідках 2004 року задекларовано від”ємне значення в розмірі 50,2 тис. грн., яке підприємство задекларувало в декларації за півріччя 2005 року по рядку 05 ( 05,2 ) Декларації.

За даними перевірки, з урахуванням вищевикладених порушень, при перевірці правильності визначення скоригованих валових витрат за перше півріччя 2005 року від”ємне значення об”єкта оподаткування  2004 року складає 0 тис. грн.

При таких обставинах, підприємством було завищено валові витрати на 50,2 тис. грн. за перше півріччя 2005 року, чим було порушено вимоги п.6.1 ст.6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР.

          Таким чином, доводи позивача є неправомірними, оскільки виходячи зі змісту п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми   будь-яких   витрат,   сплачених   (нарахованих) протягом  звітного періоду, але ж в перевіряємому періоді підприємство не використовувало у власній господарській діяльності надані послуги згідно договору № 02/040901 від 01.09.2004р., оскільки дане підприємство не мало ні власних ні орендованих основних засобів. Договір купівлі-продажу комп”ютерної техніки датований 03.10.2005р. ( на момент перевірки не був наданий ), платіжне доручення , яким сплачено першу суму продавцю техніки, згідно договору, датоване 23.11.2005р.

Виходячи з вищевикладеного, податковим органом правомірно донараховано податок на прибуток та застосовано штрафні ( фінансові санкції ).

          Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

          Пояснення представника позивача в засіданні в заперечення цих порушень документально не підтверджено.

          При таких обставинах, враховуючи вищезазначене, позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено обставин на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Керуючись  ст.ст.158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII  Кодексу адміністративного судочинства України суд, –  

ПОСТАНОВИВ:

         В позові відмовити.                                 

          Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України  заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

          Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

          У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова суду,  яка набрала законної сили,  є обов'язковою для осіб,  які беруть  участь  у  справі,  для  їхніх правонаступників,  а також для всіх органів,  підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

          Обставини,  які  були  встановлені постановою,  що набрала законної  сили,  в  одній  адміністративній   справі   не   можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

          Суддя                                                                                                В. М. Репех

          Повний текст постанови підписаний