ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
"11" квітня 2011 р. Справа № 5023/2295/11 (н.р. 40/498-07)
вх. № 2295/11 (н.в.о. 1277/4-40)
Судова колегія господарського суду у складі :
головуючий суддя Аюпова Р.М.
судді: Мамалуй О.О.
ОСОБА_1
Без участі представників сторін.
розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Національна компанія з управління активами". м. Київ
до 1. Підприємства об'єднання громадян "Українська юридична компанія" "Всеукраїнської організації інвалидів" "Союз організацій інвалидів України", м. Харків
2. Фонда приватизації комунального майна Подільського району у м. Києві, м. Київ
3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 2- го відповідача ОСОБА_2 організація Асоціація артгалерей України , м. Київ
про визнання права та спонукання до вчинення дії
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Харківської області від 11 грудня 2007 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 24.12.2007 року) позов задоволено частково. Визнано договір купівлі-продажу шляхом викупу об'єктів нерухомого майна -приміщення (будівлі, споруди), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз, буд. 22-а літ. „А" та „Б", що складається з наступного майна : приміщення (будівлі, споруди) на першому поверсі у м. Києві, вул. Андріївський узвіз, 22-а, літ. „А" загальною площею 121, 4 кв. м. та приміщення (будівлі, споруди) на першому поверсі у м. Києві, вул. Андріївський узвіз, 22-а, літ. „Б" загальною площею 123, 8 кв. м., укладеним на відповідних умовах. Визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська Національна Компанія з Управління активами" на об'єкти нерухомого майна -приміщення (будівлі, споруди), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз, буд. 22-а літ. „А" та „Б", що згадається з наступного майна : приміщення (будівлі, споруди) на першому поверсі ¦ її Києві, вул. Андріївський узвіз, 22-а, літ. „А" загальною площею 121, 4 кв. м. та -суміщення (будівлі, споруди) на першому поверсі у м. Києві, вул. Андріївський узвіз, 22-а літ. „Б" загальною площею 123, 8 кв. м. з моменту набрання рішенням законної сили. Визнано об'єкти нерухомого майна -приміщення (будівлі, споруди), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз, буд. 22-а літ. „А" та „Б", що складається з наступного майна: приміщення (будівлі, споруди) на першому поверсі у м. Києві, вул. Андріївський узвіз, 22-а, літ. „А" загальною площею 121, 4 кв. м. та приміщення (будівлі, споруди) на першому поверсі у м. Києві, вул. Андріївський узвіз, 22-а, літ. „Б" загальною площею 123, 8 кв. м. нежитловими, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська Національна Компанія з Управління активами" вчинити дії, щодо переведення вказаних приміщень у категорію нежитлових. Зобов'язано "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4в) зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська Національна Компанія з Управління активами" на нежитлові приміщення (будівлі, споруди) на першому поверсі у м. Києві, вул. Андріївський узвіз, 22-а, літ. „А" загальною площею 121, 4 кв. м. та нежитлові приміщення (будівлі, споруди) на першому поверсі у м. Києві, вул. Андріївський узвіз, 22-а, літ. „Б" загальною площею 123, 8 кв. м. Стягнуто з Фонду приватизації комунального майна Подільського району м. Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська Національна Компанія з Управління активами" (85, 00 грн. державного мита та 118,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
До господарського суду Харківської області надійшла заява (вх. № 36), в якій третя особа - ОСОБА_2 організація Асоціація артгалерей України просить суд переглянути за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2007 року у справі № 40/498-07 та ухвали господарського суду Харківської області від 24.12.2007 року у справі № 40/498-07; скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2007 року у справі № 40/498-07 та ухвалу господарського суду Харківської області від 24.12.2007 року у справі № 40/498-07; відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська Національна Компанія з Управління активами" у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, керуючись вимогами ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, а також Роз'ясненням Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову" від 23.08.1994 р. №02-5/611, інформаційним листом Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 В«Про деякі питання практики забезпечення позову В» , суд дійшов висновку про забезпечення позову за власною ініціативою виходячи з наступного.
Статтею 65 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звіряти розрахунки, провести огляд доказів у місті їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомитись з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи.
Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно; забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору, отже, приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до Роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №02-5/611 від 23.08.1994 року заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Отже, заходи до забезпечення позову вживаються судом з метою запобігання можливим порушенням майнових інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Причому оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.2006 року "Про деякі питання практики забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд повинен оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:
- наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками судового розгляду.
Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним, а заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета спору.
Право здійснення забезпечення позову та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно ( в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у сторони на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Предметом даного судового розгляду є: перегляд за нововиявленими обставинами (за заявою третьої особи) рішення господарського суду Харківської області від 11 грудня 2007 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 24.12.2007 року) яким позов задоволено частково; визнано договір купівлі-продажу шляхом викупу об'єктів нерухомого майна - приміщення (будівлі, споруди), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз, буд. 22-а літ. „А" та „Б", що складається з наступного майна : приміщення (будівлі, споруди) на першому поверсі у м. Києві, вул. Андріївський узвіз, 22-а, літ. „А" загальною площею 121, 4 кв. м. та приміщення (будівлі, споруди) на першому поверсі у м. Києві, вул. Андріївський узвіз, 22-а, літ. „Б" загальною площею 123, 8 кв. м., укладеним на відповідних умовах. Визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська Національна Компанія з Управління активами" на об'єкти нерухомого майна -приміщення (будівлі, споруди), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз, буд. 22-а літ. „А" та „Б", що згадається з наступного майна : приміщення (будівлі, споруди) на першому поверсі в м. Києві, вул. Андріївський узвіз, 22-а, літ. „А" загальною площею 121, 4 кв. м. та -суміщення (будівлі, споруди) на першому поверсі у м. Києві, вул. Андріївський узвіз, 22-а літ. „Б" загальною площею 123, 8 кв. м. з моменту набрання рішенням законної сили. Визнано об'єкти нерухомого майна -приміщення (будівлі, споруди), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз, буд. 22-а літ. „А" та „Б", що складається з наступного майна: приміщення (будівлі, споруди) на першому поверсі у м. Києві, вул. Андріївський узвіз, 22-а, літ. „А" загальною площею 121, 4 кв. м. та приміщення (будівлі, споруди) на першому поверсі у м. Києві, вул. Андріївський узвіз, 22-а, літ. „Б" загальною площею 123, 8 кв. м. нежитловими, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська Національна Компанія з Управління активами" вчинити дії, що переведення вказаних приміщень у категорію нежитлових. Зобов'язано "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4в) зареєструвати право власності Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська Національна Компанія з Управління активами" на нежитлові приміщення (будівлі, споруди) на першому поверсі у м. Києві, вул. Андріївський узвіз, 22-а, літ. „А" загальною площею 121, 4 кв. м. та нежитлові приміщення (будівлі, споруди) на першому поверсі у м. Києві, вул. Андріївський узвіз, 22-а, літ. „Б" загальною площею 123, 8 кв. м. Стягнуто з Фонду приватизації комунального майна Подільського району м. Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська Національна Компанія з Управління активами" (85,00 грн. державного мита та 118,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Заявник просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2007 року у справі № 40/498-07 та ухвалу господарського суду Харківської області від 24.12.2007 року у справі № 40/498-07; відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська Національна Компанія з Управління активами" у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник зазначає, що при прийнятті рішення господарського суду Харківської області від 11 грудня 2007 року не вірно встановлені фактичні обставини справи, оскільки позивач надав суду неправдиві докази на підтвердження своїх позовних вимог, що підтверджується рішенням господарського суду м. Києва від 06.11.2007 року у справі № 2/213.
На даний час, позивач є власником спірних приміщень на підставі рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2007 року у даній справі; правомірність набуття права власності на спірні приміщенні переглядається судом у даному судовому процесі в порядку ст.. 112 -114 Господарського процесуального кодексу України.
Надані третьої особою докази свідчать про те, що позивачем вчинюються заходи щодо відчуження спірних приміщень, зокрема ним розміщенні оголошення щодо продажу спірного майна. .
Позивач має реальну можливість вчинити дії щодо відчуження спірного майна, правомірність набуття права власності якого переглядається у даному судовому процесі, що в свою чергу спричине виникнення реальної загрози інтересам держави, Фонду державного майна Подільського району у м. Києві (2-й відповідач), третьої особи, яка є орендарем одного із спірних приміщень, першого позивача. Захист цих прав може стати неможливим без прийняття заходів забезпечення у вигляді накладення арешту на об'єкти нерухомого майна - приміщення які є предметом даного судового процесу (ст. 67 ГПК України).
До такого висновку колегія суддів приходить з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги та предметом заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, оскільки такий вид забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання рішення суду в разі задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Враховуючи вищевикладене, з метою сприяння поверенння майна до державної власноті, колегія суддів дійшла до висновку про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкти нерухомого майна - приміщення (будівлі, споруди), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз, буд. 22-а літ. „А" та „Б", що складається з наступного майна : приміщення (будівлі, споруди) на першому поверсі в м. Києві, вул. Андріївський узвіз, 22-а, літ. „А" загальною площею 121, 4 кв. м. та - приміщення (будівлі, споруди) на першому поверсі у м. Києві, вул. Андріївський узвіз, 22-а літ. „Б" загальною площею 123, 8 кв. м.
Із урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 66, 67, 86, Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -
УХВАЛИЛА:
Вжити заходи забезпечення позову у справі № 5023/2295/11 шляхом накладення арешту на об'єкти нерухомого майна - приміщення (будівлі, споруди), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз, буд. 22-а літ. „А" та „Б", що складається з наступного майна : приміщення (будівлі, споруди) на першому поверсі у м. Києві, вул. Андріївський узвіз, 22-а, літ. „А" загальною площею 121, 4 кв. м. та приміщення (будівлі, споруди) на першому поверсі у м. Києві, вул. Андріївський узвіз, 22-а, літ. „Б" загальною площею 123, 8 кв. м.
Строк пред'явлення ухвали до виконання - один рік до 12.04.2012 року.
Ухвала набирає чинності з моменту її винесення, підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом відповідно до Закону України „Про виконавче провадженняВ» .
Питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, крім того, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя Аюпова Р.М.
суддя Мамалуй О.О.
суддя Бринцев О.В.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2011 |
Оприлюднено | 26.08.2015 |
Номер документу | 48740115 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Аюпова Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні