Постанова

від 13.08.2015 по справі 904/7052/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2015 року Справа № 904/7052/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Сусла Я.Б.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт №АН615308 від 23.07.2007 року,

від відповідача: директор ОСОБА_2, паспорт №АМ895498 від 17.06.2002 року, наказ №7 від 01.02.2010 року, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.04.2014року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкубаційна станція" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2015 року у справі №904/7052/14

за позовом ОСОБА_1, м. Новомосковськ Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкубаційна станція", с. Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкубаційна станція" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю по виробництву молодняка птахів "Україна" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкубаційна станція") про виключення ОСОБА_1 із складу учасників товариства, яке оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства № 1 від 29.01.2000 року.

Позовні вимоги наведені з урахуванням заяви позивача про зміну позовних вимог, яка надійшла до господарського суду 07.10.2014 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2015 року у справі № 904/7052/14 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено повністю; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю по виробництву молодняка птахів "Україна" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкубаційна станція") про виключення ОСОБА_1 із складу учасників товариства, яке оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства № 1 від 29.01.2000 року; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкубаційна станція" на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 1 218, 00 грн., витрати, пов'язані з оплатою попередньої вартості судової експертизи, у сумі 2 361, 60 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що відповідач належними та допустимими доказами не довів обставини повідомлення позивача з дотриманням вимог Закону України "Про господарські товариства" про час та місце проведення зборів, призначених на 29.01.2000 року, їх порядок денний, що призвело до порушення прав позивача як учасника товариства, а саме права позивача на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством. Окрім того, місцевий господарський суд врахував, що заява ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників товариства посвідчена нотаріусом 12.02.2000 року, тобто після прийняття спірного рішення загальними зборами, а також ті обставини, що судовою почеркознавчою експертизою, проведеною у справі, встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 на заяві про вихід з товариства виконаний іншою особою.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкубаційна станція" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, відповідач просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що місцевим господарським судом справа розглянута за відсутності представника відповідача, жодного підтвердження, що відповідач був повідомлений про розгляд справи, матеріали справи не містять. За доводами відповідача, місцевий господарський суд у судовому рішенні послався на ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до якої про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного, однак, статут Товариства з обмеженою відповідальністю по виробництву молодняка птахів "Україна" не містить положень щодо порядку скликання та проведення загальних зборів учасників товариства. Відповідач вважає, що був позбавлений права на подання до суду доказів, оскільки справа розглянута за відсутності відповідача. Проте, на думку відповідача, позивач, зі свого боку, не довів суду, що був відсутній на загальних зборах, рішення, прийняті якими, він оспорює. Відповідач вважає помилковим встановлення судом факту, що позивач заяву про вихід зі складу учасників товариства не підписував та не подавав, оскільки висновком судового експерта встановлено лишу ту обставину, що підпис на заяві про вихід з товариства виконаний не позивачем, а іншою особою. Окрім того, за доводами відповідача, суд при призначенні судової експертизи по справі обмежився лише одним питанням, поставленим на вирішення судовому експерту, - чи позивачем підписана заява про вихід з товариства, тоді як основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту. Питання щодо ідентифікації та приналежності тексту заяви позивачу судом на вирішення судового експерта не були поставлені, що, на думку відповідача, призвело до проведення часткового експертного дослідження, яке і покладено в основу прийнятого судом необґрунтованого та незаконного рішення. У зв'язку з розглядом місцевим господарським судом справи без участі відповідача, за доводами останнього, він не мав можливості запропонувати при вирішенні питання призначення судової експертизи по справі додаткові питання судовому експерту щодо приналежності рукописного тексту заяви про вихід позивача зі складу учасників товариства. Також, відповідач зазначає, що суд мав відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач звернувся за захистом своїх прав через 14 років, тобто після спливу позовної давності.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що відповідач в апеляційній скарзі не навів доказів, які б спростовували законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Так, відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про час та місце проведення загальних зборів, їх порядок денний. Твердження відповідача про відсутність у статуті положень щодо порядку скликання загальних зборів, за доводами позивача, спростовуються приписами ст. 61 Закону України "Про господарські товариства". Також, позивач зазначає, що відповідачем не надано і доказів виплати позивачу належної йому частки в товаристві впродовж 12 місяців після виходу з товариства, доказів того, що саме позивач написав заяву про вихід зі складу учасників товариства, а посилання відповідача на неповноту експертного дослідження без заявлення клопотання про проведення додаткової чи повторної експертизи не спростовує висновку експерта про неналежність підпису на заяві позивачу. Позивач не погоджується з доводами відповідача щодо пропущення позивачем строку позовної давності, при цьому зазначає, що відповідачем не надано доказів того, що позивачу було відомо до 2004 року про існування оспорюваного рішення.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 24.06.2015 року апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження та призначено до судового розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Коваль Л.А. (доповідач), судді - Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 14.07.2015 року апеляційну скаргу у справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Коваль Л.А. (доповідач), судді - Кузнецов В.О., Пархоменко Н.В.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 28.07.2015 року апеляційну скаргу у справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Коваль Л.А. (доповідач), судді - Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.

Апеляційний господарський суд відкладав розгляд апеляційної скарги з 14.07.2015 року на 28.07.2015 року.

У судовому засіданні 28.07.2015 року оголошено перерву на 13.08.2015 року.

У судовому засіданні 13.08.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 12.02.1994 року відбулися загальні збори пайщиків аграрно-виробничого об'єднання "Україна" Новомосковського району, якими прийнято рішення про створення на базі Новомосковського міжгосподарського інкубаторно-птахівничого підприємства спільно з Племенним аграрно-виробничим об'єднанням пайщиків "Україна" Товариства з обмеженою відповідальністю по виробництву молодняка птиці. Також, 14.03.1994 року загальними зборами колективу Новомосковського міжгосподарського інкубаторно-птахівничого підприємства прийнято рішення про створення спільно з Племенним аграрно-виробничим об'єднанням пайщиків "Україна" Товариства з обмеженою відповідальністю по виробництву молодняка птиці (а.с. 61, 62, т. 1).

15.03.1994 року проведена установча конференція учасників товариства з обмеженою відповідальністю (а.с. 63-64, т. 1), у якій приймали участь представники Племенного аграрно-виробничого об'єднання пайщиків "Україна" та члени колективу Новомосковського міжгосподарського інкубаторно-птахівничого підприємства. Конференцією прийнято рішення створити з 15.03.1994 року Товариство з обмеженою відповідальністю по виробництву молодняка птиці "Україна"/ЛТД "Україна", затверджено статут Товариства.

15.03.1994 року Племенним аграрно-виробничим об'єднанням пайщиків "Україна" Новомосковського району та членами колективу Новомосковського міжгосподарського інкубаторно - птахівничого підприємства укладено Установчий договір про створення Товариства з обмеженою відповідальністю по виробництву молодняка птиці "Україна" (скорочене найменування ЛТД "Україна") (а.с. 65-67, т. 1).

Відповідно до пункту 13 цього Установчого договору для забезпечення діяльності товариства існує статутний фонд в розмірі 140 000 000 крб. Статутний фонд складається із вступних внесків колгоспу, а також з прибутку та майна, створеного в процесі діяльності колективу Новомосковського міжгосподарського інкубаторно-птахівничого підприємства. Частка в статутному фонді Племенного аграрно-виробничого об'єднання пайщиків "Україна" складає 52%, членів колективу Новомосковського міжгосподарського інкубаторно - птахівничого підприємства (вісімнадцяти фізичних осіб згідно переліку, у тому числі і ОСОБА_1 (порядковий № 16)) - 48%.

22.03.1995 року зареєстрований статут Товариства з обмеженою відповідальністю по виробництву молодняка птиці "Україна", затверджений установчою конференцією учасників товариства 15.03.1994 року.

Відповідно до протоколу № 1 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю по виробництву молодняка птиці "Україна" від 29.01.2000 року у наведену дату відбулися відповідні збори, на яких були присутні 17 засновників (прізвища присутніх на зборах засновників у протоколі не зазначені), голова колгоспу та 4 запрошені особи (а.с. 16-18, т. 1).

На зборах розглянуто наступні питання порядку денного:

1. Виключення зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю по виробництву молодняка птиці "Україна" племзаводу "Україна".

2. Вихід зі складу засновників та прийняття нових членів Товариства з обмеженою відповідальністю по виробництву молодняка птиці "Україна".

3. Перерозподіл часток в статутному фонді.

З першого питання порядку денного зборами прийнято рішення виключити колгосп "Україна" зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю по виробництву молодняка птиці "Україна".

З другого питання порядку денного прийнято рішення вивести зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю по виробництву молодняка птиці "Україна" згідно поданих заяв наступних учасників: 1) ОСОБА_1, 2) ОСОБА_3, 3) ОСОБА_4, 4) ОСОБА_5, 5) ОСОБА_6, 6) ОСОБА_7, 7) ОСОБА_8, 8) ОСОБА_9, 9) ОСОБА_10.

Прийняти до складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю по виробництву молодняка птиці "Україна" згідно поданих заяв наступних осіб: 1) ОСОБА_11, 2) ОСОБА_12, 3) ОСОБА_13, 4) ОСОБА_14.

З третього питання порядку денного прийнято рішення про перерозподіл статутного фонду між засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю по виробництву молодняка птиці "Україна".

З усіх наведених питань порядку денного рішення прийняті голосами "за" - 21 особа, "проти" - відсутні, "утрималися" - відсутні.

Відповідно до протоколу № 2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю по виробництву молодняка птахів "Україна" від 04.02.2000 року (а.с. 19, т. 1) у наведену дату проведені збори учасників товариства за участі 13 чоловік засновників товариства, тобто 100%, на яких розглянуті наступні питання порядку денного:

1. Зміна назви товариства, збільшення статутного фонду та перереєстрація товариства.

2. Затвердження нової редакції установчих документів (установчий договір та статут) товариства.

3. Затвердження списку перерозподілу статутного фонду.

4. Затвердження зразка печаток та штампів.

5. Призначення на посаду директора та членів ревізійної комісії перереєстрованого товариства.

Загальними зборами одноголосно прийняті наступні рішення з наведених вище питань порядку денного: перереєструвати Товариство з обмеженою відповідальністю по вирощуванню молодняка птахів у Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкубаційна станція" із статутним фондом у розмірі 346 404, 00 грн.; затвердити редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкубаційна станція" та укласти нову редакцію установчого договору; затвердити список перерозподілу статутного фонду; затвердити зразки печаток та штампів; призначити на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкубаційна станція" ОСОБА_2 та членів ревізійної комісії ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_14; доручити ОСОБА_15 підготувати документи товариства та звернутися до райадміністрації з питання про перереєстрацію товариства.

Відповідно до установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкубаційна станція" (а.с. 90-92, т. 1) засновниками товариства є: ОСОБА_2 (30% статутного фонду), ОСОБА_15 (25,644% статутного фонду), ОСОБА_17 (0,030% статутного фонду), ОСОБА_18 (17,457% статутного фонду), ОСОБА_19 (8,466% статутного фонду), ОСОБА_20 (7,746% статутного фонду), ОСОБА_16 (6,848% статутного фонду), ОСОБА_21 (3,778% статутного фонду), ОСОБА_22 (0,018% статутного фонду), ОСОБА_13 (0,006% статутного фонду), ОСОБА_12 (0,004% статутного фонду), ОСОБА_23 (0,003% статутного фонду), ОСОБА_14 (0,001% статутного фонду).

17.02.2000 року Новомосковською райдержадміністрацією проведено державну реєстрацію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкубаційна станція" (реєстраційна справа 04052324700010196), який затверджено зборами учасників товариства від 04.02.2000 року, протокол № 2 (а.с. 82-89, т.1).

Відповідно до п. 1.1. зазначеного статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкубаційна станція" є правонаступником всіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю по виробництву молодняка птахів "Україна".

Стаття 10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) встановлює право учасника господарського товариства брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Реалізація права участі в управлінні справами товариства відбувається, зокрема, через участь учасника господарського товариства у вищому органі товариства, яким, щодо спірних відносин, є збори учасників товариства (п. 8.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю по виробництву молодняка птиці "Україна" (а.с. 68 - 77, т. 1) .

Згідно зі статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного фонду. Збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати збори учасників.

Також, відповідно до наведеної правової норми, про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Розділом 8 статуту товариства, державна реєстрація від 22.03.1995 року, визначено порядок скликання та проведення загальних зборів учасників товариства.

Так, відповідно до п. 8.1. статуту товариства вищим органом товариства є збори учасників товариства, у яких приймають участь учасники або призначені ними представники.

Учасник вправі передавати свої повноваження на зборах іншому учаснику чи його представнику (п. 8.2. статуту).

Пунктом 8.3. статуту товариства передбачено, що кількість голосів кожного учасника на зборах визначається пропорційно розміру частки учасника в статутному фонді.

Збори учасників обирають голову товариства на строк до 1 року; збори скликає голова товариства. Позачергові збори скликаються і проводяться головою товариства (п.п. 8.4., 8.5. статуту).

Збори учасників товариства скликаються не менше 4 разів на рік. Голова зборів має право скликати позачергові збори, якщо це необхідно в інтересах товариства, а також у випадках виникнення необхідності вирішити питання, які відносяться виключно до компетенції зборів у відповідності з діючим законодавством (п.п. 8.9. - 8.10. статуту).

Статутом товариства не встановлено способу повідомлення учасників про проведення зборів товариства. Однак, вказана обставина не звільняє товариство від обов'язку повідомити учасника товариства про проведення зборів у відповідності з вимогами ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" та у спосіб, який забезпечить обізнаність учасника про час та місце проведення зборів, їх порядок денний.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на ті обставини, що про проведення зборів учасників товариства, призначених на 29.01.2000 року, їх порядок денний, його не було повідомлено.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд у оскаржуваному рішенні, у спірних відносинах обов'язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів учасників товариства, призначених на 29.01.2000 року, покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється у даній справі. Саме відповідач, заперечуючи відповідні доводи позивача, повинен довести ці обставини шляхом надання належних та допустимих доказів.

Жодного доказу в підтвердження обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів учасників товариства, призначених на 29.01.2000 року, їх порядок денний відповідач в період розгляду справи місцевим господарським судом до прийняття рішення у справі не надав, такі докази не надані відповідачем і до апеляційного господарського суду, відтак, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що товариство при повідомленні учасників про проведення загальних зборів товариства не дотрималось щодо позивача, який заперечує обставини його повідомлення про проведення зборів, вимог Закону України "Про господарські товариства".

Неповідомлення позивача про проведення зборів товариства порушує його право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, а за відсутності у протоколі зборів переліку осіб, які були присутні на зборах, матеріалами справи не підтверджується, що позивач брав участь у спірних зборах товариства.

За приписами статті 60 Закону України "Про господарські товариства" збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, а з питань, які потребують одностайності, - всі учасники.

Згідно з п. 8.8. статуту товариства, державна реєстрація від 22.03.1995 року, збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, які володіють у сукупності більше 2/3 голосів.

Як вбачається з протоколу загальних зборів учасників товариства від 29.01.2000 року, у зборах прийняли участь учасники - 17 фізичних осіб та голова колгоспу - юридичної особи засновника, отже збори є повноважними.

Відповідно до пункту "в" частини першої статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право вийти у встановленому порядку з товариства.

Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Також, пунктом 4.4. статуту товариства, державна реєстрація від 22.03.1995 року, передбачено, що учасник може вийти з товариства, попередивши про це інших учасників, однак не пізніше ніж за 3 місяці до дня виходу.

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди (ст. 54 Закону України "Про господарські товариства").

Аналогічні положення містять п.п. 4.5.- 4.6. статуту товариства.

З матеріалів справи вбачається, що 12.02.2000 року державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори ОСОБА_24 засвідчено справжність підпису громадянина ОСОБА_1, який зроблено в присутності нотаріуса, зареєстровано в реєстрі за № 638, на заяві про вихід ОСОБА_1 зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", відповідно до якої ОСОБА_1 просить видати належну йому частку у статутному фонді товариства та зазначає, що жодних претензій до товариства не має (а.с. 100, т. 1).

Однак, рішення загальних зборів учасників товариства про виведення позивача зі складу учасників товариства прийнято 29.01.2000 року, тобто раніше, ніж складена нотаріально посвідчена заява. Доказів виплати позивачу належної йому частки у статутному фонді товариства матеріали справи не містять.

Враховуючи заперечення позивача щодо підписання заяви про вихід зі складу учасників товариства та звернення до відповідача з цією заявою, місцевим господарським судом у справі призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. На розгляд експерту поставлено питання: чи підписана заява про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю по виробництву молодняка птахів "Україна", яка 12.02.2000 року посвідчена державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори ОСОБА_24 та зареєстрована в реєстрі за № 638, ОСОБА_1?

Згідно висновку № 3809-14 судової почеркознавчої експертизи по справі від 06.02.2015 року, підпис від імені ОСОБА_1, що розташований під текстом заяви від 12.02.2000 року про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю по виробництву молодняка птахів "Україна", виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Встановивши, що позивач заяву про вихід зі складу учасників товариства не підписував та не подавав товариству, відповідно підстави для виведення його зі складу учасників товариства були відсутні, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю по виробництву молодняка птахів "Україна" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкубаційна станція") про виключення ОСОБА_1 із складу учасників товариства, яке оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства № 1 від 29.01.2000 року.

Щодо посилання відповідача на звернення позивача з позовом до суду після спливу позовної давності колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Права учасників господарського товариства є складними, до них належать як майнові (право на частку прибутку, право на оплату вартості майна при виході з товариства тощо), так і немайнові права (право брати участь в управлінні справами та розподілі прибутку, право виходу із товариства тощо), визначені законом та установчими документами.

Право участі у товаристві може передаватися винятково разом з іншими складовими прав учасника товариства - майновими правами.

Тому права учасника господарського товариства, які витікають із права його участі в цьому товаристві, не є особистими немайновими правами.

Звертаючись до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, позивач обґрунтував позовні вимоги порушенням його прав як учасника господарського товариства.

Оспорюване рішення загальних зборів учасників товариства, оформлене протоколом № 1, було прийнято 29.01.2000 року, тобто до 01.01.2004 року - дня набрання чинності ЦК України.

Відповідно до пункту 6 прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Пунктом 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Відповідно до статті 71 Цивільного кодексу Української РСР, що діяв до 1 січня 2004 року, позовна давність - це строк, у межах якого особа, право якої порушено, може звернутися до суду з вимогою про його захист.

Згідно зі статтею 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

При цьому визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права (ЦК УРСР чи ЦК України), і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

За загальним правилом статті 76 ЦК УРСР, перебіг позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Також, відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами ст. 261 ЦК України, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

При цьому, за змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в даному випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Як пояснив позивач у судовому засіданні апеляційного господарського суду, про існування спірного протоколу та про порушення свого права позивач дізнався лише в період розгляду Новомосковським міжрайонним судом Дніпропетровської області цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкубаційна станція" до ОСОБА_1 про виселення останнього з будинку за адресою: м. Новомосковськ, вул. Черняховського, 13, після ознайомлення з матеріалами справи. Апеляційним господарським судом встановлено, що товариство звернулось з вказаним позовом про виселення ОСОБА_1 з будинку 19.09.2013 року, рішення у справі місцевим судом прийнято 12.12.2014 року (а.с. 110-113, т. 2).

З позовом у даній справі ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області 12.09.2014 року.

Отже, до вказаних правовідносин мають застосовуватися положення Цивільного кодексу України, а позовна давність за вимогами, з якими позивач звернувся з позовом, не спливла.

Окрім того, апеляційним господарським судом встановлено, що відповідачем не представлено доказів одержання позивачем повідомлення про час та місце проведення загальних зборів, призначених на 29.01.2000 року, а також не надано і жодних інших доказів, які б спростували доводи позивача.

Слід відзначити, що чинним законодавством до обов'язків учасника господарського товариства не віднесено зобов'язань щодо періодичного ознайомлення з даними установчих документів товариства або Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а його обізнаність про рішення, які приймаються вищим органом управління товариства, фактично поставлена в залежність від виконання товариством визначеного законодавством порядку скликання та проведення загальних зборів учасників.

Таким чином, відповідачем не доведено, що позивач до 2013 року був обізнаний про рішення, які прийняті загальними зборами товариства 29.01.2000 року.

При цьому апеляційний господарський суд також враховує, що доступ фізичних та юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на безоплатній основі через веб-сайт Єдиного державного реєстру було впроваджено у відповідності до наказу Міністерства юстиції України № 2009/5 від 19.08.2011 року "Про організацію доступу до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відповідно до п. 2.1. якого інформація про склад учасників товариства не була відкритою для загального доступу. Наказом Міністерства юстиції України № 1846/5 від 14.12.2012 року було затверджено "Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" і лише після внесення наказом Міністерства юстиції України № 1283/5 від 27.06.2013 року змін до п. 3.4.1. цього Порядку було відкрито загальний доступ до даних про засновників (учасників) юридичної особи.

З урахуванням зазначеного колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з доводами відповідача, що позивач звернувся з позовом після спливу позовної давності.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача щодо неповноти визначення місцевим господарським судом під час призначення судової почеркознавчої експертизи об'єкту для дослідження, оскільки на вирішення судового експерта не було поставлено питання щодо ідентифікації та приналежності рукописного тексту заяви про вихід позивачу. Встановлення приналежності рукописного тексту позивачу на заяві про вихід з товариства не є визначальним, так як судовою експертизою, призначеною у справі, достеменно встановлено підписання цієї заяви не позивачем.

Окрім того, з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи щодо встановлення обставин, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, останній не звертався ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача щодо неналежного його повідомлення про проведення судом першої інстанції судових засідань у справі.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи, суд повідомляв відповідача про дату та місце проведення судових засідань, направляючи копії ухвал суду за місцезнаходженням відповідача згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 28-30, 40-43, 129-131, 135-138, т. 1, а.с. 1-6, 19-21, т. 2). Однак, усі направлені копії ухвал суду були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку у зв'язку з закінчення терміну зберігання.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим судом першої інстанції про призначені дати слухання справи.

За наведеного вище, оцінюючи всі докази у справі в їх сукупності, як того вимагає ст. 43 ГПК України, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкубаційна станція" на рішення місцевого господарського суду від 31.03.2015 року у даній справі задоволенню не підлягає, оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" зайво сплачений відповідачем згідно квитанції № 1/371 від 12.06.2015 року судовий збір у сумі 609, 00 грн. підлягає поверненню відповідачу.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкубаційна станція" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2015 року у справі №904/7052/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2015 року у справі №904/7052/14 залишити без змін.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інкубаційна станція" (51260, Дніпропетровська область, Новомосковський район, село Вільне, вул. Зої Білої, будинок 156, ідентифікаційний код 03048148) з державного бюджету зайво сплачений згідно квитанції № 1/371 від 12.06.2015 року, яка міститься в матеріалах справи, судовий збір у сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп.

Повна постанова складена 18.08.2015 року.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко