Постанова

від 04.06.2015 по справі 804/5690/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 р. Справа № 804/5690/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Ломідзе Д.Г.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудконструкція» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2015 року ТОВ «Спецбудконструкція» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000242205 від 13.01.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6871,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії перевіряючих по визнанню правочинів нікчемними, які були укладені ТОВ «Спецбудконструкція» з ТОВ «Січеслав - Будсервіс», ТОВ «Вермікуліт Трейд», УДП «Укрхімтрансаміак», ТОВ «Черкаси - Нафта -2008», ТОВ «Мавекс - Буковина», ТОВ «Ассагай», ТОВ «Альтаір Ужгород», ПАТ «Укрнафта», ТОВ «Плесан» є протиправними. На думку позивача, висновки перевірки ТОВ «Спецбудконструкція» щодо завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Січеслав - Будсервіс» на суму 4581,00 грн. за період-липень 2014 року є хибними, такими, що не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та такими, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, в обґрунтування власної правової позиції зазначив, що дії щодо проведення перевірки ТОВ «Спецбудконструкція» та оскаржуване рішення відповідача є правомірними, оскільки в ході перевірки позивачем не було надано первинних документів, що підтверджували використання придбаного товару у власній господарській діяльності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

На підставі наказу про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спецбудконструкція» (код за ЄДРПОУ 32571045) від 03.12.2014 за № 1241, згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, пп. 79.1 п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (правонаступником якої являється - Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області), проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «Спецбудконструкція» (код за ЄДРПОУ 32571045) по взаємовідносинам із ТОВ «Січеслав - Будсервіс» (код за ЄДРПОУ 38432036) за липень 2014 року, ТОВ «Вермікуліт Трейд» (код за ЄДРПОУ 38907763), УДП «Укрхімтрансаміак» (код за ЄДРПОУ 31517060), ТОВ «Черкаси - Нафта -2008» (код за ЄДРПОУ 36183827), ТОВ «Мавекс - Буковина» (код за ЄДРПОУ 30150026), ТОВ «Ассагай» (код за ЄДРПОУ 38570199), ТОВ «Альтаір Ужгород» (код за ЄДРПОУ 33868725), ПАТ «Укрнафта» (код за ЄДРПОУ 135390), ТОВ «Плесан» (код за ЄДРПОУ 31150619) за період - серпень 2014 року. За результатами перевірки складений акт №4767/2203/32571045 від 12.12.2014 р. (т. 1 а.с. 15-44).

Відповідно до висновків акту № 4767/2203/32571045 від 12.12.2014 р., перевіркою встановлено:

- нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Спецбудконструкція», а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «Спецбудконструкція» операцій по ланцюгу з постачальниками:

- ТОВ «Січеслав - Будсервіс» (код за ЄДРПОУ 38432036) за період липень 2014 року у сумі ПДВ 164 951,18 грн.,

- ТОВ «Вермікуліт Трейд» (код за ЄДРПОУ 38907763) за період серпень 2014 року у сумі ПДВ 330 336,90 грн.,

та покупцями:

- УДП «Укрхімтрансаміак» (код за ЄДРПОУ 31517060) за період серпень 2014 року у сумі ПДВ 344 100,90 грн.,

- ТОВ «Черкаси - Нафта -2008» (код за ЄДРПОУ 36183827) за період серпень 2014 року у сумі ПДВ 171 674,40 грн.,

- ТОВ «Мавекс - Буковина» (код за ЄДРПОУ 30150026) за період серпень 2014 року у сумі ПДВ 71 096,43 грн.,

ТОВ «Ассагай» (код за ЄДРПОУ 38570199) за період серпень 2014 року у сумі ПДВ 59 620,50 грн.,

- ТОВ «Альтаір Ужгород» (код за ЄДРПОУ 33868725) за період серпень 2014 року у сумі ПДВ 13 584,50 грн.,

- ПАТ «Укрнафта» (код за ЄДРПОУ 135390) за період серпень 2014 року у сумі ПДВ 52 506,80 грн.

- ТОВ «Плесан» (код за ЄДРПОУ 31150619) за період серпень 2014 року у сумі ПДВ 270,01 грн.;

- порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у липні 2014 року на суму 4 581,00 грн.;

- нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Спецбудконструкція», а саме відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «Спецбудконструкція» операцій по ланцюгу з постачальниками ТОВ «Вермікуліт Трейд», ТОВ «Січеслав - Будсервіс» - ТОВ «Спецбудконструкція» - контрагенти-покупці у серпні 2014 року: УДП «Укрхімтрансаміак» (код за ЄДРПОУ 31517060), ТОВ «Черкаси -Нафта -2008» (код за ЄДРПОУ 36183827), ТОВ «Оптіма-Юг» (код за ЄДРПОУ 31488810), ТОВ «Рустель» (код за ЄДРПОУ 36281659), ПРАТ «Авіас Плюс» (код за ЄДРПОУ 25010005), ТОВ «Гілтон» (код за ЄДРПОУ 33564945), ПАТ «Одеснафтопродукт» (код за ЄДРПОУ 03482749), ТЗОВ «Нарнія - Трейд» (код за ЄДРПОУ 36312325), ТОВ «Тернопіль - Нафта ЛТД» (код за ЄДРПОУ 21169424), ТОВ «Наяда Плюс» (код за ЄДРПОУ 37071357), ТОВ «Мавекс - Буковина» (код за ЄДРПОУ 30150026), ДП «Оптіма 770-Ч» (код за ЄДРПОУ 30842458), ТОВ «Рута І К» (код за ЄДРПОУ 30128556).

Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі акта №4767/2203/32571045 від 12.12.2014 р., було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 13.01.2015 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 6 871,50 грн., з яких: за основним платежем - 4 581,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 290,50 грн. (т. 1 а.с. 45).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Як встановлено в ході розгляду справи та вбачається з висновку акту перевірки, спірна сума податкового кредиту в розмірі 4581,00 грн. сформована позивачем за взаємовідносинами з ТОВ «Січеслав - Будсервіс» за липень 2014 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

З матерів справи судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «СПЕЦБУДКОНСТРУКЦІЯ» є будівництво житлових і нежитлових будівель (ліцензія Серії АВ №588389 від 03.11.2011 на створення об'єктів архітектури), чисельність працівників - 70 осіб, вартість основних засобів - 2 171 064,99 грн.

Так, на підставі 30 договорів підряду ТОВ «Січеслав - Будсервіс», як Субпідрядник, зобов'язалось здійснити для ТОВ «Спецбудконструкція» (Підрядник) роботи з монтажу систем відеонагляду та ультразвукового вимірювального комплексу для технологічних резервуарів (газовий модуль 10 мЗ) для 25 АЗС, розташованих у Одеській, Хмельницькій, Вінницькій, Кіровоградській, Львівській, Тернопільській, Рівненській та Чернівецькій областях, а також монтаж стаціонарного заправника газом на 3-х АЗС у м. Тернополі, Тернопільській та Херсонській областях. Право Субпідрядника на виконання робіт підтверджується ліцензією серії АД № 183128 від 23.01.2013.

На підтвердження існування зазначених взаємовідносин та правомірності формування податкового кредиту в розмірі 4581,00 грн. позивачем подані до суду: 1) Договір поставки № 13-136П/1 від 09 липня 2013 року, згідно з умовами якого ТОВ «Січеслав-Будсервіс» (Постачальник) зобов'язується поставити Покупцю (ТОВ «Спецбудконструкція») товар згідно з Додатком № 1 до Договору на суму без ПДВ - 76 100,67 грн., ПДВ - 15220,13 грн., всього з ПДВ - 91 320,80 грн.; видаткову накладну № РН-0000009 від 21.07.2014 року на суму 40948,80 грн. з ПДВ; товарно-транспортну накладну № 12/Д-14-1 від 21.07.2014 року; податкову накладну № 8 від 21.07.2014 р. на суму 20 474,40 грн. у тому числі ПДВ - 3 412,40 грн. (т. 3 а.с. 136-153); 2) Договір підряду №13-241П від 01.11.2013 р. згідно з умовами якого ТОВ «Січеслав-Будсервіс» (Субпідрядник) зобов'язується виконати роботи для ТОВ «Спецбудконструкція» (генеральний підряддник) з монтажу системи відеонагляду та роботи з монтажу ультразвукового вимірювального комплексу для технологічних резервуарів (газовий модуль 10м 3) з підготовкою резервуарного парку, без зачищення та дегазації ємностей для АЗС на об'єкті за адресою: Одеська область, Комінтернівський р-н, с/р Фонтанська, Старокиївське шосе, 21 км,5 (АЗС № 15/022); податкову накладну від 29.07.2014 року № 21 на суму 7011,84 грн. у тому числі 1168,64грн. - ПДВ; локальну смету, договірну ціну (т. 2 а.с. 33-41).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Додаткової угоди № 3 від 12.02.2013 року до Договору № 37/08-143П/20-Р від 16.10.2008 року, укладеного між ТОВ «Спецбудконструкція» та ПАТ «Укрнафта» товар, отриманий за Договором № 13-136П/1 від 09 липня 2013 року був поставлений за Актом № 03/07/14 від 16.07.2014 року та за Актом № 01/11/14 від 03.11.2014 року при виконанні робіт підряду на реконструкцію АЗС № 19/002, згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року та листопад 2014 року. ТОВ «СБК» були надані податкові накладні: № 7 від 04.09.2013 року на суму 392 020,00грн., № 3 від 16.07.2014р. на суму 328 310,09грн., № 7 від 03.11.2014 р. на суму 10726,37грн., № 8 від 03.11.2014 р. на суму 42 727,28грн.

Послуги, надані за Договором підряду №13-241П від 01.11.2013 р. в подальшому будули передані ВАТ «Укрнафта» згідно з Договором № 37/09-043П/82-р від 21.10.2008 року, Додатковою угодою № 1 до Договору № 37/09-043П/82-р від 18.05.2010 року, Договірною ціною до Договору № 37/09-043П/82-р від 21.10.2008 року.

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що порядок формування платником податків як витрат, так і податкового кредиту за спірний період існування вказаних господарських взаємовідносин визначений приписами Податкового кодексу України.

Згідно з п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За змістом п. 22.1. ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

За змістом приписів п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

За приписами п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу). Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На підстави наведених законодавчих положень суд доходить до висновку, що при складанні податкової звітності, в тому числі з ПДВ, з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання товарів повинні бути в наявності первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку відповідних господарських операцій, тобто наявність об'єкту оподаткування, в тому числі отримання позивачем таких товарів з метою використання їх у господарській діяльності позивача, а також належним чином оформлені податкові накладні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV (далі - Закон № 996) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі ст. 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Приписами ст.9 Закону № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

На підставі викладеного суд зазначає, що факт реальності виконання господарських зобов'язань та отримання позивачем від ТОВ «Січеслав-Будсервіс» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, судовим оглядом яких не встановлено їх невідповідності приписам Закону №996. Більш того, за даними Акту перевірки позивача перевіряючими особами відповідача встановлено в ході перевірки, що у позивача був в наявності відповідний товар, який оплачений позивачем та в подальшому реалізований ним.

Також судом встановлено, що розрахунки за вище зазначеними господарськими операціями були проведені в безготівковій форму, про що свідчать наведені вище та наявні в матеріалах справи виписки по особовому рахунку у банку.

Крім того, суд відмічає, що придбані у вказаних контрагентів товари відповідають видам господарської діяльності позивача, якими, як встановлено відповідачем в ході перевірки та вбачається з Акту перевірки, є будівництво житлових і нежитлових будівель; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Як вбачається з матеріалів справ, платником ПДВ - ТОВ «Січеслав-Будсервіс» були виписані на адресу позивача податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит в сумі 4581,00 грн., в тому числі за липень 2014 р.

Факт наявності таких податкових накладних був встановлений і відповідачем в ході проведення перевірки позивача, про невідповідність таких податкових накладних приписам ПКУ відповідачем не зазначено, а судом в ході розгляду справи не встановлено. За даними податкового органу на час виконання спірних господарських взаємовідносин та виписки податкових накладних, сторони були зареєстровані у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суд відмічає, що події отримання позивачем від ТОВ «Січеслав-Будсервіс» товарів (робіт, послуг) у спірних періодах, оплати таких товарів, їх придбання з метою використання у власній господарській діяльності оформлені первинними документами, наведеними вище, копії яких наявні в матеріалах справи, що містять усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону № 996-XIV, а відтак є належними доказами реальності спірних господарських операцій.

Як зазначено вище, підстави для виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, порядок його формування, а також порядок виникнення від'ємного значення, визначені ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

За умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту, останній має право на податковий кредит.

Судом в ході розгляду справи не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

З приводу посилань відповідача на акти податкових органів, складені відносно контрагентів позивача, суд зазначає таке. З огляду на положення ч.3 ст.70 КАС України суд не бере до уваги акти перевірок контрагентів позивача, оскільки ними не досліджувались правовідносини саме з ТОВ «Спецбудконструкція».

Окрім того, платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Відповідачем не наведено доводів та доказів тому, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентом певних порушень законодавства при створенні підприємства чи веденні господарської діяльності.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Зазначаючи про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності з означеним контрагентам, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Недійсність фіктивних правочинів, тобто встановлення факту відсутності наміру створити правові насідки, а отже реально здійснити господарську діяльність, визначається тільки судом. Рішень суду про визнання правочину між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Січеслав - Будсервіс» недійсними ОДПІ до суду не надано, в акті перевірки про наявність такого рішення не зазначено, судом на виконання вимог ст.11 КАС України існування такого рішення не встановлено.

За висновком акту № 4767/2203/32571045 від 12.12.2014, до перевірки не надано форми первинних облікових документів у будівництві КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», надано лише акти виконаних робіт довільної форми, які не містять дати та відомостей про залучених субпідрядників.

Суд вважає за необхідне зазначити, що непідтвердження постачальником сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань та несплата їх до бюджету, неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, відсутність контрагента за юридичною адресою не є підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у його постановах від 09.09.2008 у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанові від 31.01.2011 у справі 21-47а10, а також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Також слід наголосити, що оскільки у відповідності до роз'яснень ОСОБА_3 адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, то відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Відповідач правомірність своїх висновків та винесених на їх підставі податкових повідомлень-рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними доказами, носять характер суб'єктивних припущень та ґрунтуються виключно на висновках матеріалів перевірок контрагента позивача. З огляду на викладене, враховуючи, що судовим розглядом справи встановлено, що позивачем правомірно сформований податковий кредит в розмірі 4581,00 грн. за період - липень 2014 р., відповідні товари (роботи, послуги) придбані та отримані позивачем задля використання у власній господарській діяльності, а також оплачені, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудконструкція» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 13.01.2015 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудконструкція» (код за ЄДРПОУ 32571045) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 6 871,50 грн. (шість тисяч вісімсот сімдесят одна гривня 50 копійок), з яких: за основним платежем - 4 581,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят одна гривня 00 копійок); за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 290,50 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто гривень 50 копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудконструкція» (код ЄДРПОУ 32571045, 49051, м.Дніпропетровськ вул. Винокурова, буд. 3) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70 коп. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_4