Постанова

від 24.03.2011 по справі 2а-617/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2011 р. Справа № 2a-617/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільського І.І.

при секретарі Бурда М.Р.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Осмолода"

про стягнення податкового боргу в сумі 39128,19 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2011 року Державна податкова інспекція в Рожнятівському районі звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лісова компанія „ОсмолодаВ» про стягнення податкового боргу в сумі 39128,19 грн.

24 березня 2011 року в судовому засіданні представником позивача подано заяву про часткову відмову від адміністративного позову, в якій зазначено, що згідно даних облікової картки платника податків відповідачем ТОВ „Лісова компанія „ОсмолодаВ» добровільно сплачено частину податкового боргу в сумі 6241,03 грн. Таким чином, станом на 23.03.2011 року сума податкової заборгованості ТОВ „Лісова коипанія „ОсмолодаВ» складає 32887,16 грн., в тому числі податку з власників транспортних засобів - 14636,05 грн., орендна плата за землю - 18251,11 грн.

Ухвалою суду від 24 березня 2011 року закрито провадження у адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лісова коипанія „ОсмолодаВ» в частині позовних вимог про стягнення податкового боргу в сумі 6241,03 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснила, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Лісова компанія „ОсмолодаВ» є платником податків і зборів відповідно до вимог ст.9 Закону України „Про систему оподаткуванняВ» , Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмівВ» , Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України „Про плату за землюВ» . За відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку з власників транспортних засобів та орендної плати за землю в сумі 32887,16 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином. Правом подання заперечень щодо задоволення позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неприбуття суду не надав.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття відповідача -не суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 05.09.2001 року відповідач є юридичною особою -суб`єктом підприємницької діяльності та взятий на облік у ДПІ в Рожнятівському районі.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України В«Про систему оподаткуванняВ» визначені види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України. Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів). Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, зборів (обов'язкових платежів) або його скасуванням, а також у разі смерті платника податків.

Згідно ст.1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів»від 11.12.1992 року платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст.2 цього Закону є об`єктами оподаткування.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 4 даного Закону передбачено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів. Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (стаття 5 Закону).

Відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

В статті 14 даного Закону зазначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Відповідно до статті 15 даного Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з ст.17 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-Х-111 податкове зобов»язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 19 даного Закону передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (стаття 20 Закону).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про плату за землю»контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Судом встановлено, що на підставі проведеної ДПІ в Рожнятівському районі невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів складено Акт № 1735 від 04.11.2010 року, яким встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст 5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» , а саме несвоєчасно сплачено податок з власників транспортних засобів.

За результатами перевірки ДПІ в Рожнятівському районі прийнято податкові повідомлення-рішення №0026821700/0, №0026831700/0 від 04.11.2010 року про застосування до відповідача штрафних санкцій в загальній сумі 4348,94 грн.

На підставі проведених ДПІ в Рожнятівському районі невиїзних документальних перевірок своєчасності сплати платежів до бюджету складено Акт № 1621/10/15-31563007 від 27.09.2010 року, № 2645/10/15-31563007 від 10.12.2010 року, якими встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» , а саме факт несвоєчасної сплати орендної плати за землю. В результаті перевірки ДПІ в Рожнятівському районі прийнято податкові повідомлення-рішення №0002511500/0 від 27.09.2010 року, №0003211500/0 від 10.12.2010 року про застосування штрафних санкцій.

В зв`язку із частковою сплатою відповідачем суми податкового боргу, сума заборгованості складає 32887,16 грн., в тому числі податку з власників транспортних засобів в сумі 14636,05 грн., орендної плати за землю в сумі 18251,11 грн. Вказаний борг також підтверджується розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2010 р., податковими деклараціями орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2010р.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами2181-III від 21.12.2000 року в статті 1 визначив податковий борг (недоїмка) як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Штрафна санкція (штраф) -це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами .

Згідно п.17.1.1 ст.17 Закону України В«Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум (п.17.3 ст.17 даного Закону).

Відповідно до п.п.16.4.1. п.16.4 ст.16 згаданого Закону на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Положенням п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків його апеляційного узгодження і відповідно до п.п.5.3.2 п.5.2 ст.5 Закону повинно бути сплачено платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як встановлено судом, на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» ДПІ в Рожнятівському районі надіслано податкову вимогу форми „Ю1В» від 06.10.2010 року №1/151 на суму 3721,94 грн., та другу податкову вимогу форми „Ю2В» від 11.11.2010 року №2/173 на суму 20537, 55 грн., які відповідачем залишено без виконання.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, то сума вказаних податкових зобов'язань відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є узгодженою.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 зазначеного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив. Загальна сума податкового боргу становить 32887,16 грн.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що вимоги позивача є обгрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Осмолода"(вул.22 Січня, 83, смт.Брошнів-Осада, Рожнятівський район, код ЄДРПОУ 31563007) в доход державного бюджету заборгованість в сумі 32887 (тридцять дві тисячі вісімсот вісімдесят сім гривень) 16 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /пдпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 28.03.2011 року.