Постанова

від 30.03.2011 по справі 2а-771/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2011 р. справа № 2a-771/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судці Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.

представника позивача: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області - ОСОБА_1

представника відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ" - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ" про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 12 637,71 грн., -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2011 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 12 637,71 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач, в порушення пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", частини 1 статті 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", допустив заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 12 394,99 грн. та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 242,72 грн. Загальна сума податкового боргу відповідача становить 12 637,71 гри., яка ним не сплачена.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався. Судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою Коломийською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області 01.11.2002 року та взятий на облік Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області як платник податків і зборів (а.с. 28-30).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України "Про систему оподаткування", "Про податок на додану вартість", "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в редакції чинній на час їх дії.

Закон України "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про систему оподаткування" платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно пункту 3 частини 1 статті 9 вказаного Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідач у відповідності до статті 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" являється платником податку із власників транспортних засобів та податку на додану вартість.

Судом, встановлено, що відповідач 18.10.2010 року, 17.11.2010 року та 17.01.2011 року подав позивачу податкові декларації з податку на додану вартість за вересень, жовтень та грудень 2010 року, де ним самостійно розраховано суми вказаних зобов'язань в загальному розмірі 18 443,00 грн. (а.с. 6-11). Дані самостійно задекларовані зобов'язання відповідач в повному обсязі не сплатив, і на момент розгляду справи податковий борг з податку на додану вартість становить 12 394,99 грн.

22.02.2010 року відповідачем відповідно до вимог частини 2 статті 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" подано позивачу розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2010 рік, в якому самостійно обчислено сума податкових зобов'язань в розмірі 900,00 грн. на 2010 рік (а.с. 14), які не сплачені відповідачем в повному обсязі, і заборгованість по яких до бюджету становить 242,77 грн.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно підпункту 1.1. пункту 1 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до вимог частини 1 статті 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Пунктом 1.5 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що звітним (податковим) періодом є період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Таким періодом відповідно до підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 даного Закону є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

У відповідності до підпунктів 4.1.1., 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім передбачених законом випадків.

Пунктом 5.1 та підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 вищевказаного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податкових деклараціях і розрахунках, та які ним в повному обсязі не сплачені з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2010 рік в розмірі 242, 72 грн. та податку на додану вартість за вересень, жовтень та грудень 2010 року в розмірі 12 394,99 грн. є узгодженими з дня подання таких декларацій і розрахунків та являються податковим боргом відповідача.

Крім того, судом встановлено, що 27.12.2010 року позивачем за наслідками проведеної невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість складено акт за № 5629/1600/32198431, яким встановлено порушення відповідачем підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині недотримання граничних термінів сплати податку на додану вартість в розмірі 2000,00 грн., сума якої затримувалась до сплати до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (а.с. 12).

Відповідно до підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

За виявлені порушення позивачем, у відповідності до підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 вказаного вище Закону, податковим повідомленням-рішенням за №0007161600/0 від 28.12.2010 року до відповідача застосовано штраф на суму 200,00 грн. за платежем з податку на додану вартість, яке отримано відповідачем 28.12.2010 року, про що свідчить його підпис на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с. 13).

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням за №0007161600/0 від 28.12.2010 року, суд приходить до висновку, що застосовані позивачем штрафні санкції із податку на додану вартість в загальному розмірі 200,00 грн. є узгодженими.

Як встановлено судом відповідачу за несвоєчасну сплату в 2010 році податкових зобов'язань з податку на додану вартість нараховано пеню в розмірі 99,37 грн.

Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 вище вказаного Закону пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

У відповідності до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надсилалися відповідачу податкова вимога форми "Ю1" за №1/420 від 21.10.2010 року та податкова вимога форми "Ю2" за №2/484 від 22.11.2010 року. Перша та друга податкові вимоги отримані відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на корінці першої та другої податкової вимоги (а.с. 15). Відповідач податкові вимоги не оскаржував у строк передбачений законом, а тому сума податкових зобов'язань у відповідності до вказаного вище Закону є узгодженою.

Таким чином, загальна сума самостійно задекларованих та донарахованих відповідачу податкових зобов'язань із урахуванням їх часткової сплати складає 12 637,71 грн., в тому числі: з податку на додану вартість в розмірі 12 394,99 грн. та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 242,72 грн.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями, поданим розрахунком, актом перевірки, податковим повідомлення-рішенням, які містяться в матеріалах справи, а також довідкою про недоїмку і переплату станом на 10.02.2011 року (а.с. 6-14, 31).

Відповідачем, в порушення обов'язку, визначеного вищевказаними нормами Закону, погашення самостійно задекларованих та нарахованої суми податкових зобов'язань, в тому числі зі сплати штрафних санкцій та пені в розмірі 12 637,71 грн. не здійснено.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що несплачене відповідачем податкове зобов'язання з податку на додану вартість та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у загальному розмірі 12 637,71 грн., є його податковим боргом, який ним не сплачено.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідач суду не надав.

За таких обставин суд дійшов до переконання, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ" податкового боргу в розмірі 12 637,71 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ" (ідентифікаційний код 32198431, вул. Л. Українки, 4, с. Матеївці, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78267) в дохід бюджету податковий борг в сумі 12 637 (дванадцять тисяч шістсот тридцять сім) гривень 71 копійку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2

Постанова в повному обсязі складена 04.04.2011 року.