АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 серпня 2015 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого-судді Кулянди М. І.
суддів: Одинака О.О., Винту Ю.М.
секретар: Паучек І.І.
за участю представників позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах яких на підставі довіреності діє ОСОБА_1 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 21 травня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах яких на підставі довіреності діє ОСОБА_1 до СВК «ім. О. Кобилянської» про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах яких на підставі довіреності діє ОСОБА_1 звернувся до СВК «ім. О. Кобилянської» про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними.
В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що 27 лютого 2009 року між ОСОБА_4 та СВК «ім. О. Кобилянської» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,62 га, розташованої на території Слобідської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області стром на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
27 лютого 2009 року між ОСОБА_5 та СВК «ім. О. Кобилянської» також було укладено договір оренди земельної ділянки
№ 22ц-941/15 головуючий по 1 інстанції Вівчар Г.А.
Категорія: 23 доповідач Кулянда М.І.
загальною площею 1,62 га, розташованої на території Слобідської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області стром на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Дані договори 01 грудня 2010 року були зареєстровані Чернівецькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК» за № 041081600076 та № 041081600091.
Зазначають, що згідно п. 2.3. Договору оренди земельної ділянки від 27 лютого 2009 року орендна плата повинна була вноситися орендарем СВК «ім. О. Кобилянської» у грошовому виразі 3 % від нормативної грошової оцінки, що становила на той час суму 365 грн. 00 коп. Однак, всупереч встановленої орендної плати, подальша грошова оплата проводилася всупереч вимогам п. 2.3. договору, без урахування нормативної грошової оцінки орендованої землі та коефіцієнту індексації та становила менше 3 % розміру. Зокрема, у 2014 році нормативна грошова оцінка відповідних земельних ділянок площами 1,62 га та 1,62 га ОСОБА_4 та ОСОБА_5 становила по 30 194 грн. 21 коп., а при орендній щорічній платі з розрахунку врахування 3 % орендна плата в грошовому виразі повинна була б становити суму 906 грн. 00 коп. у той час у 2013 році відповідна грошова сума за договором оренди земельної ділянки не була сплачена орендодавцем, а замінена орендарем натуроплатою 500 кг. пшениці, що в грошовому виразі за даними орендодавця становила 680 грн. 00 коп.
Відповідно до ринкової вартості 1 кг. пшениці станом на 2013 рік - 500 кг пшениці прирівнювалось до грошової суми - 500 грн. 00 коп., що свідчить про те, що орендар порушував вимоги п. 2.3 договору щодо розміру орендної плати та занижував розмір такої.
Вказують, що відповідно до договорів оренди земельних ділянок строк їх дії закінчується 27 лютого 2014 року, вони повідомили орендаря про бажання повернути землю власникам для особистого індивідуального обробітку, однак, на момент звернення до суду жодного реагування зі сторони відповідачів та передачі землі не відбулося.
Окрім цього, ОСОБА_4 не підписував свій договір оренди земельної ділянки від 20 лютого 2009 року з відповідачем-орендарем, а замість нього без відповідних повноважень на це зробила його дружина - ОСОБА_5
Посилаються на те, що у договорах не зазначені умови передачі права оренди земельної ділянки в заставу і внесення її у статутний фонд та не визначено сторону, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини.
У зв'язку з наведеним, просили суд:
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 041081600076 на підставі порушення істотних умов та фактичного закінчення строку дії, укладений між ОСОБА_4 та СВК «ім. О. Кобилянської» в особі голови СВК ОСОБА_6;
- скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки № 041081600076, укладений між ОСОБА_4 та СВК «ім. О. Кобилянської» в особі голови СВК ОСОБА_6, зареєстрований 01 грудня 2010 року Чернівецькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК»;
- зобов'язати СВК «ім. О. Кобилянської» повернути ОСОБА_4 належну йому на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,62 га, що розташована на території Слобідської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області, кадастровий номер 72230871100:02:008:0047;
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 041081600091 на підставі порушення істотних умов та фактичного закінчення строку дії, укладений між ОСОБА_5 та СВК «ім. О. Кобилянської» в особі голови СВК ОСОБА_6;
- скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки № 041081600091, укладений між ОСОБА_5 та СВК «ім. О. Кобилянської» в особі голови СВК ОСОБА_6, зареєстрований 01 грудня 2010 року Чернівецькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК»;
- зобов'язати СВК «ім. О. Кобилянської» повернути ОСОБА_5 належну їй на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,62 га, що розташована на території Слобідської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області, кадастровий номер 72230871100:02:008:0048.
Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 21 травня 2015 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах яких на підставі довіреності діє ОСОБА_1 до СВК «ім. О. Кобилянської» про розірвання договорів оренди земельних ділянок за недоведеністю.
На дане рішення ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах яких на підставі довіреності діє ОСОБА_1 подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Апелянти вважають, що оскаржуване рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_4 та сільськогосподарським виробничим кооперативом «ім.О.Кобилянської» укладено договір оренди земельної ділянки 27 лютого 2009 року, за яким ОСОБА_4 передав сільськогосподарському виробничому кооперативу «ім.О.Кобилянської» право на оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Слобідської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області, площею 1,62 га під кадастровим номером 7323087100:02:008:0047.
Також між ОСОБА_5 та сільськогосподарським виробничим кооперативом «ім.О.Кобилянської» укладено договір оренди земельної ділянки 27 лютого 2009 року, за яким ОСОБА_5 передала сільськогосподарському виробничому кооперативу «ім.О.Кобилянської» право на оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Слобідської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області, площею 1,62 га, під кадастровим номером 7323087100:02:008:0048.
Згідно зі ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендодавцем.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» .
Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди укладається у письмовій формі.
Згідно з ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації ? з моменту державної реєстрації.
За змістом ч. 1 ст. 210 ЦК України та ст. 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, після чого він відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» набирає чинності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.
Разом із тим, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, оспорювані договори оренди землі, укладені у письмовій формі, пройшли відповідну державну реєстрацію, позивачі мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення позивачів було спрямоване на укладання договорів оренди.
Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1?3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу .
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених у ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» , є підставою для визнання недійсними таких договорів оренди відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» .
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов обґрунтованого висновку про те, що між сторонами було укладено договори оренди земельної ділянки із зазначенням та узгодженням його істотних умов, з дотриманням вимог ст. 203 ЦК України , Закону України «Про оренду землі» , сторони виконували умови договору, не заперечували проти укладення договорів, їх зареєстровано у Чернівецькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 01 грудня 2010 року з дотриманням визначеного законом порядку.
Укладені договори містять всі передбачені законодавством істотні умови, відповідають вимогам Закону України «Про оренду землі» .
Виходячи з того, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України та статті 3 Цивільного процесуального кодексу України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити, чи дійсно порушуються права орендодавців у зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених статтею «Про оренду землі», визначити істотність цих умов, а також з'ясувати, у чому саме полягає порушення їхніх законних прав.
Така ж правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року у справі № 6-94цс13.
Таким чином, суд першої інстанції, встановивши, недоведеність порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, правильно відмовив в задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки відсутності у договорах оренди землі однієї з істотних умов - передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, а також визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції при ухваленні рішення дав правову оцінку факту відсутності вказаної істотної вимоги, послався у своєму рішенні на правову позицію викладену у Постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року у справі № 6-94 цс13, згідно якої, суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців у зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених ст. 15 Закону України від 06 жовтня 1998 року «Про оренду землі», визначити істотність цих умов, а також з'ясувати у чому саме полягає порушення їхніх законних прав і прийшов до обґрунтованого висновку, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, а позивачі не надали доказів порушення їхнього права, у зв'язку з відсутністю в договорах оренди зазначених умов та їх істотності.
Що стосується тверджень апелянтів стосовно орендної плати.
Відповідно до умов договорів оренди земельних ділянок п.2.3 договорів орендна плата вноситься орендарем з урахування коефіцієнту індексації грошової оцінки землі у грошовому виразі в сумі 365 грн. на рік, з розрахунку 3% від нормативної грошової оцінки. Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадку підвищення цін, тарифів, в тому числі інфляційних процесів.
Згідно ст. 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцеві) формі. Сторони можуть передбачити у договорі поєднання різних форм орендної плати. З моменту укладання договорів оренди земельних ділянок відповідач сплачував орендну плату позивачам у натуральній формі, вказана плата була прийнята позивачами.
Оскільки позивачами не були дані відповідачу розміри нормативної грошової оцінки земельних ділянок відповідач сплачував орендну плату відповідно до середньої вартості земельної частки (паю) по Слобідській сільській раді Новоселицького району, відповідно до довідок отриманих з відділу Держземагенства у Новоселицькому районі.
Згідно довідок №№3431 від 13 вересня 2013 року та 169 від 17 січня 2014 року середня вартість земельної ділянки (паю) з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель становила 22664,28 9, що підтверджується довідками, які містяться в матеріалах справи (а.с.180 -181).
Станом на 04 лютого 2015 року середня вартість земельної ділянки (паю) з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель становила 25828,93, що підтверджується довідками, які містяться в матеріалах справи (а.с.182).
Позивачі, відповідно до ст. 60 ЦПК України, не надали доказів того, що вони зверталися до відповідача, як власники земельних ділянок, про збільшення орендної плати, у зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки.
Посилання апелянта ОСОБА_7 на те, що він не підписував договір оренди земельної ділянки 27 лютого 2009 року, який укладено між ним та сільськогосподарським виробничим кооперативом «ім. О. Кобилянської», а тому з цих підстав його слід визнати недійсним є безпідставним, виходячи з наступного.
Відповідно ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, договір оренди земельної ділянки 27 лютого 2009 року, за яким ОСОБА_4 передав сільськогосподарському виробничому кооперативу «ім.О.Кобилянської» право на оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Слобідської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області, площею 1,62 га під кадастровим номером 7323087100:02:008:0047 підписувала його дружина ОСОБА_5. Вказану обставину в судовому засіданні визнав і відповідач по справі.
Позивач в подальшому схвалив укладений правочин, шляхом отримання на протязі чотирьох років орендної плати, що ним не заперечувалось в судовому засіданні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.
Водночас, правильно по суті вирішивши спір, суд першої інстанції у вступній та резолютивній частині рішення допустив описку, замість слів «визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок», зазначив слова «розірвання договорів оренди земельних ділянок».
Тому указану описку слід виправити, а саме, у вступній та резолютивній частині рішення, замість слів «розірвання договорів оренди земельних ділянок», зазначити слова «визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок».
Керуючись ст. ст. 219, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах яких на підставі довіреності діє ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 21 травня 2015 року залишити без змін.
Виправити описку, допущену в рішенні Новоселицького районного суду Чернівецької області від 21 травня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах яких на підставі довіреності діє ОСОБА_1 до СВК «ім. О. Кобилянської» про розірвання договорів оренди земельних ділянок, а саме, у вступній та резолютивній частині рішення, замість слів «розірвання договорів оренди земельних ділянок», зазначити слова «визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок».
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суд | Апеляційний суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2015 |
Оприлюднено | 26.08.2015 |
Номер документу | 48785549 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Чернівецької області
Кулянда М. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні