Рішення

від 01.10.2009 по справі 9/197-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/197-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.10.09           Справа № 9/197-09.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Триплекс», м. Дніпропетровськ

до   відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Низи», смт. Низи Сумського району Сумської області

про стягнення 106 389 грн. 46 коп.   

                                                                    СУДДЯ        Лущик М.С.

За участю секретар с/з Сидорук А.І.

За участю представників сторін:

Від позивача:      не з'явився.

Від відповідача: Нємцев В.А.

СУТЬ СПОРУ: Позивач згідно позовної заяви просить суд  стягнути з відповідача 106 389 грн. 46 коп., з яких 46 836 грн. 74 коп. – сума основного боргу, пеня - 23 078 грн. 73 коп.,, 3 % річних – 2 598 грн. 57 коп., інфляційні втрати – 12 865 грн. 46 коп., курсова різниця - 21 009 грн. 96 коп.

10.08.2009 року позивачем подано уточнення до позовних вимог, згідно яких просить суд стягнути з відповідача101 585 грн. 70 коп., з яких: 46 836 грн. 74 коп. – сума основного боргу, пеня – 18 274 грн. 97 коп., 3 % річних – 2 598 грн. 57 коп., інфляційні  витрати – 12 865 грн. 46 коп. , курсова різниця - 21 009 грн. 96 коп.

Згідно ст. 22 господарського процесуального кодексу України суд прийняв уточнення позовних вимог до розгляду.

Відповідач згідно заперечень проти позову  просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позову у зв'язку з  необґрунтованістю.

Згідно ст. 75 господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, та дослідивши наявні докази по справі, суд встановив:

Позивач звернувся до суду  з вимогою про стягнення з відповідача101 585 грн. 70 коп., з яких: 46 836 грн. 74 коп. – сума основного боргу, пеня – 18 274 грн. 97 коп., 3 % річних – 2 598 грн. 57 коп., інфляційні  витрати – 12 865 грн. 46 коп. , курсова різниця - 21 009 грн. 96 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням з боку відповідача умов договорів поставки №44-СЧ/04.01.07 від 04.01.2007 року та №198 СХ/28.12.07 від 29.12.2007 року в частині оплати поставленого товару.

Суд вважає вимоги  позивача такими, що не підлягають задоволенню виходячи  з наступного:

Згідно з приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на договори поставки №44-СЧ/04.01.07 від 04.01.2007 року та №198 СХ/28.12.07 від 29.12.2007 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Як вбачається з матеріалів справи, жоден з договорів, на які посилається позивач, не містить конкретних умов щодо асортименту та кількості товару, який є предметом цих договорів. У п.2.1 обох договорів зазначено, що найменування товару, його кількість, ціна та загальна вартість зазначаються у специфікаціях та накладних, які є невід'ємною частиною договорів. За таких обставин, з урахуванням наведених вище норм права, специфікації та видаткові накладні повинні мати обов'язкове посилання на договір, на підставі якого здійснюється поставка.

Позивач не надав суду специфікацій до Договорів поставки №44-СЧ/04.01.07 від 04.01.2007 року та №198 СХ/28.12.07 від 29.12.2007 року. Жодна із накладних, на які посилається позивач при обґрунтуванні своїх вимог, не містить посилань на договір, на підставі якого здійснюється поставка. Наведене вище свідчить про те, що поставки товару згідно накладних Тро-002825, Тро 005665, Тро-005940, Тро-006047, Тро-006277, Тро-006276, Тро 006378, Тро-006828, Тро-006849, Тро-006848 та Тро-007223 є позадоговірними поставками.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Частина 3 ст. 180 ГК України зобов'язує при укладенні господарського договору у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оскільки Договори поставки №44-СЧ/04.01.07 від 04.01.2007 року та №198 СХ/28.12.07 від 29.12.2007 року не містять істотних умов, а саме відомостей про предмет (найменування номенклатуру, асортимент та кількість продукції) та ціну продукції, а специфікації, які є невід'ємною частиною договорів, позивачем не надані, Договори поставки №44-СЧ/04.01.07 від 04.01.2007 року та №198 СХ/28.12.07 від 29.12.2007 року слід вважати такими, що не укладені.

Згідно з приписами  ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Згідно з п.2.2 Договорів поставки №44-СЧ/04.01.07 від 04.01.2007 року та №198 СХ/28.12.07 від 29.12.2007 року сторони домовляються про те, що на усі накладні, згідно яких здійснюється поставка протягом строку дії договору, поширюються умови даного договору, у т.ч. і стосовно поставки та оплати за товар.

Як зазначено у п. 3.3. Договору поставки №44-СЧ/04.01.07 від 04.01.2007 року, оплата за товар здійснюється з відстрочкою на 7 днів. Аналогічний пункт Договору поставки №198 СХ/28.12.07 від 29.12.2007 року встановлює відстрочку оплати за товар на 14 днів.

В той же час змістом усіх видаткових накладних, наданих позивачем, передбачена умова поставки – попередня оплата. Це є ще одним доказом того, що поставки згідно зазначених накладних не стосуються виконання умов Договорів поставки №44-СЧ/04.01.07 від 04.01.2007 року та №198 СХ/28.12.07 від 29.12.2007 року. А сам факт поставки (видачі видаткової накладної) за умови попередньої оплати за товар є доказом того, що вартість товару сплачена до моменту його поставки.

З урахування наведених вище обставин передбачені умовами Договорів поставки №44-СЧ/04.01.07 від 04.01.2007 року та №198 СХ/28.12.07 від 29.12.2007 року курсова різниця та пеня не можуть застосовуватись до правовідносин сторін, які виникли в зв'язку із поставкою товарів згідно накладних Тро-002825, Тро 005665, Тро-005940, Тро-006047, Тро-006277, Тро-006276, Тро 006378, Тро-006828, Тро-006849, Тро-006848 та Тро-007223.

В обґрунтування  позовних вимоги, позивач посилається на те, що відповідач здійснив часткову оплату за товар, поставлений згідно накладної №ТРо-002825 від 24.09.2007 року на загальну суму 84 183,00 грн. та у позовній заяві зазначає, що  по даній накладній сплачено 80 000,00 грн.

Відповідач в свою чергу  стверджує, що ним не проводилась оплата по конкретним накладним та конкретним фактам поставок. Та зазначає, що він  здійснював платежі на користь позивача, погашаючи наявну заборгованість за весь поставлений товар або ж вносив авансові платежі, що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками, у яких підставою платежу зазначена «кредиторська заборгованість за корм. добавки, вет. препарати згідно накладних».   

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Як вбачається з матеріалів справи,  видаткова накладна №ТРо-002825 від 24.09.2007 року не містить посилань на довіреність, згідно якої позивач відпустив товар на загальну суму 84 183,00 грн.

Відповідач не визнає факту поставки згідно накладної №ТРо 002825 від 24.09.2007 року, обґрунтовуючи тим, що надана позивачем довіреність відповідача серії ЯОЕ №047588 від 24.09.2007 року не містить переліку товарно-матеріальних цінностей, на отримання яких вона видана. Крім того, підпис уповноваженої особи Шкромада Н.Д. на довіреності відрізняється від підпису отримувача товарно-матеріальних цінностей на накладній.

Будь-якими іншими засобами доказування позивачем не доведений факт поставки відповідачеві товару на суму 84 183,00 грн. згідно цієї накладної.

Таким чином, факт поставки позивачем на користь відповідача товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 84 183,00 грн. згідно накладної № ТРо-002825 від 24.09.2007 року не доведений, а тому твердження позивача про наявність у відповідача боргу у сумі 46 836,74 грн. безпідставні та необґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.

В зв'язку із викладеним відсутні підстави і для стягнення з відповідача інфляційних збитків та   3% річних.

 Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,68,82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

В позові -  відмовити.

СУДДЯ                                                                                                      М.С. Лущик

Повний текс рішення підписано 05.10.2009 року.